§ 1. Поняття торговельної діяльності В ЗАКОНОДАВСТВІ УКРАЇНИ

Формування громадянського суспільства, розбудова України як правової, демократичної, соціальної держави пов'язані з активним упровадженням інститутів ринкової економіки. За останні роки ринкових перетворень торгове­льна діяльність стала одним із найпоширеніших видів гос­подарської (підприємницької) діяльності.

Торговельна діяльність як особливий вид господарської діяльності є самостійним видом правового регулювання. Особливостям правового регулювання торговельної діяльно­сті присвячено окрему главу 30 ГК України, в якій закріпле­но основні положення правового регулювання господарсько- торговельної діяльності та детально регламентовано правові механізми її здійснення. Крім указаного Кодексу, порядок здійснення торговельної діяльності регламентується також низкою нормативно-правових актів, в яких передбачено вимоги до продажу товарів у різних сферах.

Окрім ГК України, до кодифікованих нормативних ак­тів, що регулюють порядок здійснення торговельної діяльно­сті, можна зарахувати ЦК України та ПК України. Зокрема, ЦК України регулює порядок укладання, виконання та розі­рвання договорів, які оформлюють відносини між суб'єк­тами торговельної діяльності. Закон України «Про зовніш­ньоекономічну діяльність» серед інших видів ЗЕД регулює й порядок провадження торговельної діяльності, яка здійсню­ється як на території України, так і за її межами з обов'язковою участю іноземного елементу. Закон «Про това­рну біржу» висвітлює порядок біржової торгівлі і т. ін.

Найширша група нормативних актів, що регулює торго­вельну діяльність, представлена підзаконними нормативни­ми актами, і в першу чергу правилами торгівлі.

Зміст більшості нормативно-правових актів, якими рег­ламентується порядок продажу товарів, свідчить про вико­ристання законодавцем в окремих нормативних актах різ­них термінів для визначення діяльності, пов'язаної із продажем товарів, як предмета їх правового регулювання. Такий підхід законодавця зумовлений спробою окреслити сферу дії нормативного акта і обмежити його застосування стосовно врегулювання окремих питань відносин, що вини­кають у зв'язку зі здійсненням торгівлі. Однак відсутність єдиного визначення поняття торговельної діяльності і вико­ристання різних її визначень у нормативно-правових актах, що прийняті у сфері торгівлі, створює певні труднощі для визначення кола відносин, які охоплюються поняттям тор­говельної діяльності. У зв'язку з цим питання про визначен­ня діяльності, пов'язаної із продажем товарів, у різних нор­мативно-правових актах заслуговує особливої уваги.

Ознайомлення із законодавством, яким регламентовано порядок здійснення торговельної діяльності, дозволяє ви­значити декілька нормативно-правових актів, в яких вжито різні визначення поняття діяльності, пов'язаної зі здійснен­ням торгівлі.

Так, згідно із підп. 14.1.246 п. 14.1 ст. 14 ПК України торговельна діяльність - роздрібна та оптова торгівля, дія­льність у торговельно-виробничій (ресторанне господарство) сфері за готівку, інші готівкові платіжні засоби та з викори­станням платіжних карток. Отже, в цьому кодифікованому нормативному акті до торговельної діяльності відноситься лише та торгівля, яка здійснюється суб'єктами підприємни­цької діяльності за готівку та прирівняні до таких засоби.

В ГК України діяльність, що пов'язана з торгівлею, охоп­люється поняттям «господарсько-торговельна діяльність». Згідно із ч. 1 ст. 263 ГК України поняттям «господарсько- торговельна діяльність» охоплюється діяльність, що здійсню­ється суб'єктами господарювання у сфері товарного обігу, спрямована на реалізацію продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання, а також до­поміжна діяльність, яка забезпечує їх реалізацію шляхом надання відповідних послуг.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» торгівля - будь-які операції, що здійснюються за договорами купівлі-продажу, міни, по­ставки та іншими цивільно-правовими договорами, які пе­редбачають передачу прав власності на товари. При цьому зазначені договори можуть укладатися як в усній, так і в письмовій формах.

Наведені вище визначення понять торговельної діяльно­сті і торгівлі свідчать про існування різних правових форм її здійснення, які регламентуються чинним законодавством. Водночас майже всі наведені визначення такої діяльності мають одне спільне, що може бути покладене в основу єдино­го визначення діяльності, пов'язаної зі здійсненням торгівлі.

Таким чином, торгівля (торговельна діяльність) може бути визначена як самостійна, ініціативна діяльність, що пов'язана із продажем товарів виробничо-технічного при­значення і товарів народного споживання на підставі усних або письмових цивільно-правових договорів, які передба­чають передачу прав власності на такі товари, а також допоміжна діяльність, яка спрямована на забезпечення умов для їх продажу шляхом надання відповідних послуг з метою отримання прибутку.