§ 1. Поняття, ознаки та принципи ГОСПОДАРСЬКО-ПРАВОВОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

Однією з центральних і дискусійних проблем господар­ського права є з'ясування питання про те, чим є господар­сько-правова відповідальність, у чому полягає її сутність, якими є її зміст та виконувані відповідним правовим інсти­тутом функції.

Обґрунтовуючи відсутність повностадійної видової від­повідальності в господарських правовідносинах, В. П. Мозо­лін стверджує, що створювачі і прихильники господарського права під час порушення його норм вимушені були вдава­тися до використання цивільно-правового й адміністратив­но-правового видів відповідальності, але не якого-небудь єдиного виду підприємницької відповідальності, яку вони че­рез об'єктивні наукові і практичні причини не спроможні були запропонувати державі для включення її в законодавство^[205].

За ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопо­рушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором. З буквального розуміння змісту наведеної норми похідним є те, що господарсько-правова відповідальність - це, по-перше, відповідальність за господарські правопору­шення, і по-друге, така відповідальність існує лише у сфері господарювання^[206]. Зважаючи на те, що чинне законодавство України не містить легального визначення господарсько- правової відповідальності, в юридичній літературі^[207] здійсне­но спроби дати базове визначення вказаної категорії.

Характерні (видові) ознаки господарсько-правової від­повідальності^[208]:

1) суб'єктами господарсько-правової відповідальності є переважно суб'єкти господарювання, хоча не виключена можливість її застосування і до інших учасників відносин у сфері господарювання у випадках і в порядку, передбачених ГК України (господарсько-правова відповідальність осіб, які не є підприємцями, виникає, якщо вони виступають заснов­никами суб'єктів господарювання, в порядку, встановленому установчими документами і законом, наприклад, у разі не­своєчасного сплачування внесків до статутного фонду госпо­дарського товариства - згідно з ч.

2) така відповідальність є реакцією на протиправну по­ведінку суб'єкта господарювання, яка може виражатися у конкретному факті (недостача поставленого товару, псу­вання товару або знищення товару) або порушенні правил здійснення господарської діяльності (порушення ліцензійних умов провадження господарської діяльності, порушення ви­мог економічної конкуренції тощо);

3) ця відповідальність полягає у зменшенні благ суб'єкта господарювання, однак вона спрямована не на саму особу суб'єкта господарювання, а на його майнову базу. Виняток можуть становити випадки застосування адміністративно- господарських санкцій організаційного характеру (скасу­вання державної реєстрації суб'єкта господарювання та йо­го ліквідації у разі здійснення ним діяльності, що суперечить закону чи установчим документам);

4) даний вид відповідальності передбачається в законі та/або договорі (законодавством передбачена відповідаль­ність виробника (продавця) за недоброякісність продукції (ст. 216 ГК України);

5) забезпечується державним примусом, що виражаєть­ся у реалізації заходів відповідальності судовими або інши­ми державними органами (згідно із ч. 5 ст. 231 ГК України у разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобов'язання спір може бути вирішено в судовому порядку за заявою за­інтересованої сторони);

6) застосовується як за принципом вини (для відшкоду­вання збитків суб'єкт, права та законні інтереси якого пору­шено, повинен довести: факт і розмір збитків; протиправність поведінки іншого суб'єкта господарських правовідносин; причинний зв'язок між поведінкою винної сторони та збит­ками; відсутність своєї вини у їх виникненні або запобіганні збиткам (гл. 25 ГК України), так і без врахування її наявнос­ті (у разі порушення суб'єктом господарювання встановле­них правил обліку або звітності щодо сплати зборів (обо­в'язкових платежів) або їх несплати чи неповної сплати

сума, яку належить сплатити, стягується до відповідного бюджету (ч.

Господарсько-правова відповідальність - це несення суб'єктами господарювання несприятливих економічних та/або правових наслідків у результаті застосування до них передбачених законодавством санкцій за господарські пра­вопорушення.

Важливу роль в організації господарської діяльності віді­грають принципи господарсько-правової відповідальності, закріплені в ст. 216 ГК України, згідно з якими:

- потерпіла сторона має право на відшкодування збит­ків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі;

- передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується та­кож незалежно від того, чи є застереження про це в договорі;

- сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопоруш­ника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зо­бов'язань у натурі;

- у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення чи обмеження відповідальності виробни­ка (продавця) продукції.

Застосування господарських санкцій повинно гаранту­вати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопору­шення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарю­вання. Тому незалежно від форми стимулюючого впливу го­сподарсько-правова відповідальність може спрямовувати свою дію як на приватні економічні інтереси суб'єкта госпо­дарювання, так і на публічні інтереси, носієм яких виступає орган державної влади та місцевого самоврядування, наді­лений господарською компетенцією. За таких обставин гос­подарсько-правова відповідальність виступає правовим за­собом забезпечення (дотримання) загального господарського правопорядку, що опосередковує приватні та публічні інте­реси у сфері господарювання^[209].

В юридичній науці невирішеною залишається пробле­матика співвідношення категорій «відповідальність» і «гос­подарські санкції». Згідно із ч.

Повністю погоджуємося з думкою про те, що саме на стадії реалізації господарсько-правової відповідальності са­нкція вичерпує свою дію, а правопорушник притягується до відповідальності^[210]. Таким чином, господарсько-правова від­повідальність є правовим засобом впливу на економічні ін­тереси учасника відносин у господарській сфері, який вчи­нив правопорушення. Тобто можливість притягнення до господарсько-правової відповідальності є тим стимулом, який покликаний запобігати господарським правопорушен­ням і забезпечувати належну організацію та управління гос­подарською діяльністю.