Питання 1. Поняття, значення та функції господарсько-правової відповідальності.

Виділення господарсько-правової відповідальності як самостійного виду юридичної відповідальності було продиктоване, насамперед, практичною необхідністю. Саме життя підказало, що в сучасній економіці необхідні нові, комплексні і «нестандартні» заходи впливу на правопорушників, які не властиві традиційним видам відповідальності.

Господарсько-правова відповідальність знаходить у законодавстві своєрідне регулювання. Зокрема, в гл. 24 ГК України наводиться її самостійне поняття, перелік санкцій, принципи, підстави, межі і порядок реалізації.

Нині виділяють кілька основних функцій господарської відповідальності: компенсаційну, правовідновлювальну, стимулюючу, попереджувальну, превентивну (запобіжну), контрольно-інформаційну, сигналізаційну (близька до інформативної, але додатково аналізує засоби впливу на правопорушників, їх наслідки, дозволяє прийняття адекватних заходів реагування в управлінні господарською діяльністю), регулятивну (адміністративну). Крім цього, можна зазначити охоронну, обмежувальну, виховну, економічну та інші функції, що містить в собі господарсько-правова відповідальність.

При вивченні поняття господарсько-правової відповідальності необхідним є аналіз різних доктринальних підходів до визначення її сутності, детальна характеристика принципів та меж господарсько-правової відповідальності, гарантій, порядку та строків застосування різних видів господарських санкцій. Також корисним є встановлення співвідношення господарсько-правової відповідальності із санкціями, заходами захисту й охорони прав та інтересів учасників господарських відносин.

Серед основних ознак господарсько-правової відповідальності доктрина господарського права відзначає наступні:

1) така відповідальність є реакцією держави, уповноваженої нею особи або суб’єкта господарювання на протиправну поведінку іншого суб'єкта господарювання, яке може виражатися в порушенні договору (недостача продукції, прострочення поставки тощо) або правил здійснення господарської діяльності (порушення ліцензійних умов, порушення вимог економічної конкуренції тощо);

2) передбачається в законі або договорі, а також локальними нормативними актами суб’єктів господарювання і застосовується у формі певної системи економічних санкцій та інших заходів захисту прав і законних інтересів учасників господарських відносин;

3) застосовується переважно до суб'єктів господарювання та/чи їх структурних підрозділів, хоча не виключається можливість її застосування і до інших учасників відносин у сфері господарювання (у т.ч. до відповідних органів державної влади) у випадках і порядку, передбачених ГК України.

4) полягає в зменшенні благ учасника господарських відносин економічного характеру, але направлена не на самого правопорушника, а переважно на його майнову базу та організацію його діяльності (безпосередньо або в кінцевому результаті).

5) забезпечується державним примусом.

6) застосовується як з урахуванням вини правопорушника (наприклад, відшкодування збитків, адміністративно-господарські санкції), так і без урахування її наявності (оперативно-господарські санкції, проценти за порушення грошових зобов'язань тощо), що відрізняє її від інших видів відповідальності (за цивільним, адміністративним, трудовим та ін. законодавством);

7) з погляду форми ця відповідальність є юридичною, тому що являє собою вплив потерпілого (суб’єкта господарювання) або іншого учасника господарських відносин (державного органу управління або контролю) на правопорушника (суб’єкта господарювання) безпосередньо або за допомогою господарського суду, суду загальної юрисдикції або третейського суду. Але в будь-якому разі держава забезпечує реалізацію господарської відповідальності за допомогою системи вповноважених державних органів.