Питання 2. Зміст і види правової роботи у сфері господарювання.

Одним із видів правової роботи є забезпечення виконання договірних зобов'язань. Цей напрямок складається з договірної та претензійно-позовної роботи.

Договірна робота – сукупність дій зі складання, розгляду, висновку, контролю за виконанням договорів, розробки і прийняття локальних нормативних актів, що регулюють дану діяльність.

Першочерговим завданням при здійсненні договірної роботи є підготовка та впровадження локального нормативного акта, в якому регулюється порядок укладення договорів, визначаються функції кожного зі структурних підрозділів організації, в тому числі і юридичної служби.

Наявність такого документа (наприклад, Положення про договірну роботу) дозволить упорядкувати процедуру укладення договорів і узгодження їх умов. У Положенні про договірну роботу доцільно закріпити наступні моменти:

– компетенція кожного структурного підрозділу по укладанню договорів;

– які підрозділи і в якому порядку беруть участь в узгодженні умов того або іншого договору;

– відповідальність кожного підрозділу за узгодження певних умов договору;

– терміни узгодження умов договору;

– порядок обліку та зберігання договірної документації;

– порядок проведення перевірок дотримання Положення;

– перелік умов, які в обов'язковому порядку повинні бути включені в договір;

– типові форми договорів.

Як показує практика, застосування типових форм договорів позитивним чином позначається на якості договірної роботи. Типові форми розробляються юристами підприємства і, отже, містять умови, які в максимальній мірі захищають його інтереси. Крім того, умови типових форм заздалегідь узгоджуються з усіма зацікавленими підрозділами, у зв'язку з чим відпадає необхідність в узгодженні умов кожної конкретної угоди. Це значно спрощує процедуру укладання договорів на підприємстві, установі та організації, підвищує оперативність договірної роботи.

Зазвичай типові форми договорів не використовуються при укладанні угод, що мають істотне значення для підприємства (договори на великі суми, договори з найбільш перспективними контрагентами, угоди, пов'язані з виходом на нові ринки). У таких випадках текст договору розробляється під конкретну операцію, з урахуванням її індивідуальних особливостей. Для розробки і укладення такого договору доцільно створювати робочу групу, в яку крім юристів входять представники інших служб (фінансової, бухгалтерської, виробничої та інших).

В рамках участі юридичної служби в договірній роботі на підприємстві особливе місце займає навчання працівників інших підрозділів основ договірного права.

В процесі укладання договорів у менеджерів часто виникають однорідні питання правового характеру. Індивідуальна робота юристів з кожним з них недоцільна, оскільки призводить до необґрунтованих втрат робочого часу. Більш правильним з точки зору організації правової роботи представляється узагальнення даних питань та проведення централізованого навчання з наступним тестуванням.

Крім того, навчання може проводитись і за результатами перевірок дотримання Положення про договірну роботу на прикладі виявлених порушень з роз'ясненням наслідків, до яких такі порушення можуть призвести.

Необхідно зазначити, що діяльність юристів не повинна обмежуватися тільки договорами. Не менш (а часто і більше) значення, ніж сам договір, мають документи, що складаються в ході його виконання (акти приймання продукції і виконаних робіт, накладні, рахунки, документи про оплату, довіреності). Вимоги до оформлення цих документів повинні в обов'язковому порядку роз'яснювати працівникам підприємства.

Практика показує, що велика кількість запитань викликає у працівників визначення повноважень представника контрагента на підписання того чи іншого документа. Це призводить до того, що документи про виконання договору часто не приймаються судом при виникненні спору.

Щоб уникнути подібних випадків слід врегулювати в Положенні про договірну роботу порядок перевірки повноважень представника сторонньої організації із зазначенням документів, які він повинен подати (довіреність, протокол про призначення, статут).

Належним чином організована договірна робота призводить до скорочення випадків порушення контрагентами своїх зобов'язань і до зменшення обсягу претензійно-позовної роботи, а також створює передумови для успішного вирішення виникаючих спорів з контрагентами.

Претензійно-позовна робота – сукупність дій організації, її структурних підрозділів та працівників щодо пред'явлення і розгляду претензій та позовів. В ході здійснення претензійно-позовної роботи відбувається врегулювання цивільно-правових спорів, в яких бере участь підприємство.

Крім юридичної служби в здійсненні претензійно-позовної роботи беруть участь і інші структурні підрозділи. Так, ініціатором пред'явлення претензії чи позову, як правило, виступає фахівець, відповідальний за виконання договору. Документи та інформація, необхідні для пред'явлення і розгляду претензій та позовів, що знаходяться в різних підрозділах (бухгалтерія, фінансова служба та інші). Належну взаємодію різних підрозділів між собою при здійсненні претензійно-позовної роботи є важливим чинником, визначальним її результати. Часто оперативно підготовлена відповідь на претензію, заснований на вивченні всіх наявних документів, дозволяє уникнути судового розгляду, а своєчасно пред'явленої претензії буває достатньо для спонукання контрагента до виконання зобов'язань.

Особливу увагу необхідно звертати на підготовку документів, необхідних для пред'явлення претензій, пов'язаних з якістю і кількістю продукції, що надійшла. Працівники підприємства, які беруть участь у прийманні продукції, часто діють з порушенням даних інструкцій (досить складних для застосування), що згодом призводить до неможливості довести факт порушення контрагентом своїх обов'язків у суді. Отже, необхідно періодично роз'яснювати працівникам положення даних інструкцій, вимагати їх неухильного виконання. У Положенні про претензійно-позовну роботу доцільно встановити, що працівники структурного підрозділу відповідають за виконання тих чи інших пунктів інструкції.

Крім того, слід звернути увагу на існування інших видів правової роботи, наприклад, належне забезпечення реєстраційно-дозвільних процедур, належне забезпечення трудового законодавства, тощо.