Питання 1. Поняття, види та суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності.

Визначення ЗЕД дано в ст. 377 ЦК України, згідно з якою «зовнішньоекономічною діяльністю суб'єктів господарювання є господарська діяльність, яка в процесі її здійснення потребує перетинання митного кордону України майном, зазначеним у частині першій статті 139 цього Кодексу, та / або робочою силою».

Ч. 1 ст. 139 ГК України визначає термін «майно» як «сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне вираження, виробляються або використовуються в діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів».

Основні характеристики визначення ЗЕД можуть бути відтворені також на підставі Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 (далі - Закон "Про ЗЕД"). У ст. 1 цього закону зовнішньоекономічна діяльність визнається діяльністю суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

У літературі відзначаються певні відмінності в регулюванні ЗЕД між ГК України та Законом «Про ЗЕД», зокрема щодо того, що відповідно до Закону така ЗЕД не пов'язана обов'язково з перетином майном або робочою силою митного кордону України. Однак таке протиріччя слід тлумачити на підставі з правових принципу "наступний закон скасовує дію попереднього" (lex posteriori derogat prioti): законодавець відмовився від можливості здійснення ЗЕД без перетину її результатів митного кордону України.

Такий підхід є безумовно розумним, адже в іншому випадку неможливо відмежувати діяльність всередині господарського обороту України від ЗЕД. І відповідно - неможливо адекватно застосувати положення чинного законодавства, зокрема у сфері оподаткування. Адже, наприклад, експорт товарів за межі України оподатковується за нульовою ставкою ПДВ, а операції з купівлі-продажу таких товарів в Україні за загальною ставкою ПДВ.

Тому першою ознакою ЗЕД є територіальна ознака, тобто можливість реалізації результатів господарської діяльності за межами України. Другим істотним ознакою ЗЕД є наявність іноземного суб'єкта, який входить у відносини з українським суб'єктом ЗЕД.

У той же час не завжди участь іноземного суб'єкта в господарських відносинах на території України відноситься до ЗЕД. Зокрема, коли така діяльність не пов'язана з переміщенням товарів або результатів робіт (послуг) через митну територію України. Наприклад, не відноситься до ЗЕД та підпорядковується внутрішньогосподарського законодавству діяльність іноземних суб'єктів з придбання нерухомості в Україні. Іноземне інвестування на території України відноситься до ЗЕД лише в тій частині, яка передбачає переміщення капіталу і доходів від інвестиційної діяльності на території України. Сама ж діяльність підприємства з іноземними інвестиціями на території України підпорядковується законодавству про господарську діяльність в межах України.

Також слід звернути увагу на положення Митного кодексу України, міжнародних договорів та інших актів щодо визначення та ознак зовнішньоекономічної діяльності.