Питання 4. Поняття, види та історія виникнення господарських товариств. Суб’єкти корпоративного права та порядок реалізації їх прав та обов’язків.

Історія спроб правового регулювання підприємництва на основі кооперації (об'єднання) починається із середньовіччя, коли купці стали першими підприємцями.

Початкового розвитку набуло унітарне підприємництво, тобто діяльність однієї фізичної особи для отримання прибутків з необмеженими повноваженнями щодо керівництва своїми справами і своєю працею.

Згодом стало виникати родинне підприємництво, яке було викликане необхідністю організувати діяльність з отримання прибутків і підтримки власного господарства під керівництвом глави сімейства і при підпорядкуванні йому решти всіх членів сім'ї. Подібна форма колективного господарювання є прообразом сучасних повних товариств, які набули остаточну організаційну форму лише у XIV—XV століттях.

Надалі, для збереження або збільшення обсягів виробництва і реалізації товарів, до товариства почали приймати інших осіб. Одні з учасників таких товариств могли брати участь у діяльності своєю працею, інші — своїм майном (грошовими коштами), треті давати ділові поради або передавати відомості технічного, комерційного або іншого характеру. Але, беручи таким чином участь у спільній справі, вони розраховували на отримання дивідендів від своїх вкладів і вимагали відповідних юридичних гарантій реалізації своїх інтересів. Подібні правові зв'язки є аналогом стосунків, що існують сьогодні в командитному товаристві.

Після появи в XVI — на початку ХVII століття таких акціонерних товариств, як знаменита Ост-Індійська компанія (1600 рік), Голландська Ост-Індійська компанія (1602 рік) та ін., підприємництво набуває корпоративного устрою.

Подальший розвиток колективних форм здійснення підприємницької діяльності йде шляхом зближення правових ознак і властивостей повного товариства і акціонерних товариств. З'являються їхні проміжні (гібридні) форми (товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю, командитні товариства, акціонерні командити та інші).

Види господарських товариств встановлені ч. 1 ст. 80 ГК України, ч. 2 ст. 113 ЦК України, ч.2 ст.1 Закону України «Про господарські товариства»: це акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.

Акціонерне товариство (AT) має статутний капітал, розділений на певну кількість акцій рівної номінальної вартості, що засвідчують корпоративні права акціонерів, несе відповідальність за зобов'язаннями тільки своїм майном, при цьому акціонери несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, в межах вартості акцій, що їм належать (ст.152 ЦК України, ч. 2 ст. 80 ГК України, ст.3 Закону України «Про акціонерні товариства»).

Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається установчим документом, таке товариство несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном, а учасники товариства несуть ризик збитків, пов'язаний з діяльністю товариства, в межах своїх вкладів (ст. 140 ЦК України, ч. 3 ст. 80 ГК України, Закон України «Про товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю»).

Товариство з додатковою відповідальністю (ТДВ) відрізняється від ТОВ тільки тим, що в разі недостатності майна товариства, його учасники несуть додаткову солідарну відповідальність у визначеному установчими документами однаково кратному розмірі до вкладу кожного з учасників (ст. 151 ЦК України, ч. 4 ст. 80 ГК України, ст.56 Закону України «Про товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю»).

Повне товариство характеризується тим, що всі його учасники відповідно до укладеного між ними договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і несуть додаткову солідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства всім своїм майном (ч.

Командитне товариство схоже на повне товариство, проте поряд з одним або декількома учасниками, які здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть за його зобов'язаннями додаткову солідарну відповідальність всім своїм майном, тобто — повними учасниками, у товаристві є також вкладники, які не беруть участі в управлінні товариством і ризикують тільки своїми вкладами (ч. 6 ст. 80 ГК України, ст. 133 ЦК України, ст. 66 Закону України «Про господарські товариства»).

Детальний аналіз наведених законодавчих положень щодо правого статусу різних видів господарських товариств, порядку їх створення та функціонування, правового положення їх органів управління та порядку прийняття ними рішень є неодмінною передумовою засвоєння матеріалу навчального курсу.