Принципи бюджетного права

Принципи права - це вихідні положення права, які склада­ють основу його змісту. Бюджетне право складається на підставі загальноправових, міжгалузевих та галузевих принципів права і має свої принципи як підгалузь фінансового права.

Загальні принципи права - єдині для всіх галузей права, вони виражають початок правотворення та праводіяльності у державі. Бюджетне право, як і кримінальне, адміністративне, фінансове право, базується на таких принципах:

• верховенства права;

• законності;

• рівності всіх перед законом;

• взаємовідповідальності особистості та держави;

• відповідальності при наявності вини.

На ці принципи вказують і фахівці теорії права^[49].

Міжгалузеві принципи виражають східні риси у змісті деяких близьких, споріднених галузей права. Бюджетне право, як і фінансове право, базується на таких принципах:

• пріоритеті представницьких органів впади перед виконавчими;

• законності;

• державності;

• плановості;

• публічності та приватності;

• гласності;

• самостійності;

• єдності фінансової політики та грошової системи.

Питання визначення принципів фінансового права мають висвіт­лення в юридичній літературі. Так, П. С. Пацурківський, О. Н. Горбу­нова, Н.І. Химічова та інші розглядали питання принципів фінансового права як проблему основних засад діяльності держави у фінансових відносинах^[50].

Бюджетна система України, згідно з Бюджетним кодексом Украї­ни, ґрунтується на певних принципах, але не треба змішувати їх із принципами бюджетного права як підгалузі фінансового права. Прин­ципи побудови бюджетного права - це його сутність, яка розкриваєть­ся у відмінних рисах бюджетних правовідносин від інших правовідно­син. Тобто бюджетні правовідносини регулюються нормами бюджет­ного права, які виступають наслідками принципів бюджетного права.

Бюджетне право України спирається на власні принципи, на яких будуються бюджетні правовідносини:

1.

2. Принцип економічної обґрунтованості. Бюджетні відносини мають матеріальний зміст. У межах правовідносин відбувається дія­льність державних органів, яка спрямована на формування бюджету та його виконання у вигляді мобілізації коштів у бюджети та їх викорис­тання відповідно до бюджетно-правових норм. Державні органи підко­ряють свої дії вимогам норми (скільки треба зібрати доходів, скільки витратити бюджетних коштів). Потрібен науковий підхід до визначення сум цих коштів, орієнтований на макроекономічні показники розвитку країни з урахуванням максимальних потреб кожної людини, кожного суспільного організму. Це принцип обґрунтування засад формування бюджетів на підставі ринкових показників, наукових нормативів країни з урахуванням максимальних потреб кожної людини, кожного суспільно­го організму. Згідно з діючим Бюджетним кодексом України, цей прин­цип реалізується під час розрахунків трансфертних платежів.

3. Принцип соціальної рівноваги. Бюджетна система має мож­ливість успішно виконувати свої функції тільки з урахуванням інтересів усіх соціальних груп. Державні органи, органи місцевого самовряду­вання самостійно приймають рішення про використання грошей на підтримку життєдіяльності держави в цілому, або працюючих господа­рюючих суб'єктів, або на діяльність органів влади, або на непрацюю­чих, малозабезпечених громадян і т. ін. Відповідно до ч. 1 ст. 95 Кон­ституції України, бюджетна система будується на засадах справедли­вого та неупередженого розподілу суспільного багатства між грома­дянами і територіальними громадами. Чинний Бюджетний кодекс Ук­раїни вніс зміни до принципів побудови бюджетної системи України із врахуванням самостійності, субсидіарності, справедливості та неупе­редженості розподілу фінансових ресурсів між адміністративно-тери­торіальними одиницями України.

4. Принцип єдності бюджетів усіх рівнів.

5. Принцип незалежності і взаємної обумовленості, само­стійності та взаємозалежності. Кожна ланка бюджетної системи України є самостійною, тому що розробляється, приймається, викону­ється на підставі рішення самостійного органу влади, забезпечується можливістю мати власні доходні джерела і правом визначати напрямки їх використання. Один з основних принципів місцевого самоврядування - поєднання місцевих і державних інтересів, як вказується у ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»^[51]. Проте практика бюджетної діяльності свідчить, що регіональні бюджети при розробці та виконанні залежать від Державного бюджету, тобто поки він не прийнятий, не можуть бути прийняті місцеві бюджети. Держав­ний бюджет затверджує суми фінансування місцевих бюджетів. Вико­нання багатьох статей цих бюджетів залежить від своєчасності пере­рахування коштів з вищого бюджету. Тільки з прийняттям Бюджетного кодексу України почалась спроба перебудови бюджетного процесу, який здійснювався декілька років «зверху вниз», так перерозподіля­лись бюджетні кошти. Передача бюджетних коштів з одного бюджету до іншого одного і того ж рівня було заборонено (ст. 9).

Чинне законодавство надає місцевим органам влади права щодо формування обсягів та джерел находжень власних коштів, їх витрат на своє розуміння, але наведена норма права залишилась. Самостій­ність на стадії складання проектів бюджетів реалізується за допомо­гою сучасних методів бюджетного регулювання.

6. Принцип панування Державного бюджету. Він витікає з вище наведеної практики бюджетної діяльності, але також і з необхід­ності та важливості виконання державних завдань.

7. Принцип розмежування повноважень суб'єктів бюджет­них відносин у бюджетному процесі. Правовий механізм бюджет­ної діяльності визначає права, обов'язки, відповідальність державних, представницьких та виконавчих органів влади, а також органів місце­вого самоврядування у процесі складання, затвердження та виконання бюджетів. Так, тільки Верховна Рада України розробляє та затверд­жує бюджетну резолюцію, яка визначає основні напрямки бюджетної політики на наступний рік. Кабінет Міністрів України розробляє проект закону про Державний бюджет України і забезпечує виконання за­твердженого Верховною Радою України Державного бюджету Украї­ни, подає Верховній Раді України звіт про його виконання (ст. 110 Кон­ституції України; ст.ст. 20, 32 БК).

8. Принцип публічності визначає необхідність широкого висвіт­лення бюджетного процесу, актів про бюджет. Згідно з Конституцією, регулярні звіти про доходи і видатки Державного бюджету України мають бути оприлюднені, звіт про Державний бюджет також (ст.ст. 95, 97). Громадяни України мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевому референду- мах (ст. 38), але референдум щодо законопроектів з питань бюджету не припускаються (ст. 74). У цих положеннях існує суперечність, подолати яку повинно майбутнє законодавство про муніципальні органи.

Участь громадян через своїх представників в органах державної та місцевої влади забезпечує реалізацію їх інтересів, але потрібен ме­ханізм більш доцільного та широкого обміркування проектів і звітів про бюджети, особливо на регіональному рівні.

9. Принцип плановості. Бюджети усіх видів - це фінансовий план суспільного розвитку. Держава використовує бюджети як інстру­мент суспільного саморегулювання. Держава, її установи, організації не можуть розвиватися, не розрахувавши своїх доходів, видатків на наступний рік. Держава відслідковує надходження доходів, фінансу­вання видатків у відповідності з Законом України про Державного бюджету або на підставі ще більш складного нормативного акта - зведеного або консолідованого бюджету.

10. Принцип цілеспрямованості. Побудова доходної або видат­кової частини бюджетів усіх рівнів, пошук джерел наповнення бюдже­тів та оптимальних напрямків використання мають єдину мету - за­безпечити права на гідне життя кожного громадянина України, кожного суб'єкта суспільства. При цьому права державних органів на отриман­ня коштів для казни - це узаконені вилучення із суспільного продукту, створеного спільною працею. Результат праці належить виробнику, але законне отримання частини цього результату має підстави тільки тоді, коли використовуються державою для утримання виробника, побудови соціально-економічних умов для його життя та праці. Право держави на бюджетні кошти обґрунтовано тільки при наявності законодавства, яке забезпечує використання цих грошей на кращий життєвий рівень для себе та своєї сім'ї.

Таким чином, принципи бюджетного права - це основні поло­ження побудови бюджетних правовідносин, що націлені на розвиток суспільних відносин, необхідних для успіху життєдіяльності країни. Головна відмінна риса бюджетних правовідносин від фінансових або будь-яких інших відносин - це принцип повного забезпечення надход­жень до всіх бюджетів та їх оптимальне використання.

Бюджетна діяльність на сучасному етапі розвитку України потре­бує пошуку нових підходів до формування та використання бюджетних коштів, до організації бюджетного процесу, тому аналіз методу право­вого регулювання бюджетного права як підгалузі фінансового права по­винен бути переглянутий та доповнений згідно з реаліями сьогодення.

6.3.