§ 1.6. Право водокористування

Інститут водокористування регламентується ВК України. Він визна­чає водокористування як використання вод (водних об'єктів) для задово­лення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транс­порту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об'єктів).

Первинні водокористувачі - це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води.

Вторинні водокористувачі (абоненти) - це ті, що не мають влас­них водозабірних споруд і отримують воду з водозабірних споруд пе­рвинних водокористувачів та скидають стічні води в їхні системи на умовах, які встановлюються між ними. Вторинні водокористувачі мо­жуть здійснювати скидання стічних вод у водні об'єкти також на під­ставі дозволів на спеціальне водокористування.

Водокористувачі мають певні права та обов'язки. Права водоко­ристувачів охороняються законом, у разі порушення прав водокорис­тувачів вони підлягають поновленню в порядку, встановленому зако­нодавством. До основних прав водокористувачів можна віднести такі:

1) здійснювати загальне та спеціальне водокористування;

2) використовувати водні об'єкти на умовах оренди;

3) вимагати від власника водного об'єкта або водопровідної системи підтримання належної якості води за умовами водокористування;

4) споруджувати гідротехнічні та інші водогосподарські об'єкти, здійснювати їхню реконструкцію і ремонт;

5) передавати для використання воду іншим водокористувачам на визначених умовах;

6) здійснювати інші функції щодо водокористування в порядку, встановленому законодавством.

Законодавство передбачає вживання такого заходу до водокорис­тувачів, як обмеження їхніх прав у разі маловоддя, загрози виникнення епідемій та епізоотій.

Права водокористувачів обмежуються також під час аварій або за умов, що можуть призвести чи призвели до забруднення вод, та в умовах здійснення невідкладних заходів щодо запобігання стихійному лиху, спричиненому шкідливою дією вод, і ліквідації його наслідків.

Права водокористувачів, які здійснюють спеціальне водокористу­вання, можуть бути обмежені органом, який видав дозвіл на спеціальне водокористування чи надав водний об'єкт у користування або в оренду.

Права вторинних водокористувачів можуть бути обмежені первин­ними водокористувачами за погодженням з органом, який видав дозвіл на спеціальне водокористування чи надав водний об'єкт у користування.

Права водокористувачів щільно пов'язані з обов’язками, які, у свою чергу, чітко регламентовані законом:

1) економно використовувати водні ресурси, дбати про їхнє від­творення і поліпшення якості вод;

2) використовувати воду (водні об'єкти) відповідно до цілей та умов їхнього надання;

3) дотримуватися встановлених нормативів гранично допустимо­го скидання ЗР і встановлених лімітів забору води, лімітів викорис­тання води та лімітів скидання ЗР, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території;

4) використовувати ефективні сучасні технічні засоби і технології для утримання своєї території в належному стані, а також здійснюва­ти заходи щодо запобігання забрудненню водних об'єктів стічними (дощовими, сніговими) водами, що відводяться з неї;

5) не допускати порушення прав, наданих іншим водокористува­чам, а також заподіяння шкоди господарським об'єктам і об'єктам на­вколишнього природного середовища;

6) утримувати в належному стані зони санітарної охорони джерел питного та господарсько-побутового водопостачання, прибережні захисні смуги, смуги відведення, берегові смуги водних шляхів, очис­ні та інші водогосподарські споруди та технічні пристрої;

7) здійснювати облік забору та використання вод, вести контроль за якістю і кількістю скинутих у водні об'єкти зворотних вод і ЗР та за якістю води водних об'єктів у контрольних створах, а також подавати відповідним органам звіти в порядку, визначеному ВК України та ін­шими законодавчими актами;

8) здійснювати погоджені у встановленому порядку технологічні, лісомеліоративні, агротехнічні, гідротехнічні, санітарні та інші заходи щодо охорони вод від вичерпання, поліпшення їхнього стану, а також припинення скидання забруднених стічних вод;

9) здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу;

10) безперешкодно допускати на свої об'єкти державних інспек­торів спеціально уповноважених державних органів у галузі викорис­тання, охорони та відтворення водних ресурсів, а також громадських інспекторів з охорони навколишнього природного середовища, які здійснюють перевірку додержання вимог водного законодавства, і надавати їм безкоштовно необхідну інформацію;

11) своєчасно сплачувати збори за спеціальне водокористування та інші збори відповідно до законодавства;

12) своєчасно інформувати місцеві ради, державні органи охоро­ни навколишнього природного середовища та санітарного нагляду про виникнення аварійних забруднень;

13) здійснювати невідкладні роботи, пов'язані з ліквідацією нас­лідків аварій, які можуть спричинити погіршення якості води, та на­давати необхідні технічні засоби для ліквідації аварій на об'єктах ін­ших водокористувачів у порядку, встановленому законодавством;

14) виконувати інші обов'язки щодо використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів згідно із законодавством.

Водокористуванню притаманні основні риси природокористу­вання і воно також може бути двох видів - загальне та спеціальне.

Загальне водокористування є похідним від загального природо­користування і тому здійснюється громадянами (фізичними особами) для задоволення їхніх потреб (купання, плавання на човнах, люби­тельське і спортивне рибальство, водопій тварин, забір води з водних об'єктів без застосування споруд або технічних пристроїв та з кри­ниць) безкоштовно, без закріплення водних об'єктів за окремими осо­бами та без надання відповідних дозволів.

З метою охорони життя і здоров'я громадян, охорони навколиш­нього природного середовища та з інших передбачених законодавст­вом підстав районні та міські ради за поданням державних органів охорони навколишнього природного середовища, водного господарс­тва, санітарного нагляду та інших спеціально уповноважених держав­них органів встановлюють місця, де забороняється купання, плавання на човнах, забір води для питних або побутових потреб, водопій тва­рин, а також за певних підстав визначають інші умови, що обмежують загальне водокористування на водних об'єктах, розташованих на їхній території. Місцеві ради зобов'язані повідомляти населення про вста­новлені ними правила, що обмежують загальне водокористування.

Під спеціальним водокористуванням слід розуміти забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, ви­користання води та скидання ЗР у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання ЗР зі зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізични­ми особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільсь­когосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибого­сподарських та інших державних і громадських потреб. ВК України визначено випадки, коли використання вод не належить до спеціаль­ного водокористування.

Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу, який видається державними органами охорони навколишнього при­родного середовища - у разі використання води водних об'єктів зага­льнодержавного значення; Верховною Радою АРК, обласними, Київ­ською та Севастопольською міськими радами за погодженням з дер­жавними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об'єктів місцевого значення.

Видача дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за клопотанням водокористувача з обґрунтуванням потреби у воді, пого­дженим з державними органами водного господарства, - в разі викорис­тання поверхневих вод, державними органами геології - в разі викорис­тання підземних вод, державними органами охорони здоров'я - в разі використання водних об'єктів, віднесених до категорії лікувальних.

Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокори­стування затверджений КМ України^[90].

Право спеціального водокористування регламентується також ЗУ «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності»^[91], який визначає правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності й встановлює порядок дія­льності дозвільних органів, уповноважених видавати документи до­звільного характеру, та державних адміністраторів. Відповідно до вка­заного нормативного акта об'єкт, на який видається документ дозвіль­ного характеру, це - природні ресурси, земельна ділянка, ґрунтовий покрив земельних ділянок..., що вводяться в експлуатацію або проек­туються, окрема операція, господарська діяльність певного виду, робота та послуга, а також документи, які використовуються суб'єктом госпо­дарювання у процесі проходження погоджувальної (дозвільної) проце­дури (проектна документація на будівництво об'єктів, землевпорядна документація, містобудівна документація, гірничий відвід). Таким чи­ном, дія цього Закону поширюється і на водні ресурси. Держава, передбачаючи можливість зловживання державними службовцями своїм становищем під час видачі спеціальних дозволів, у тому числі й на водокористування, затвердила у ЗУ «Про Перелік документів до­звільного характеру у сфері господарської діяльності»^[92] вичерпний перелік таких документів. У додатку 3 вказано, які саме документи дозвільного характеру у сфері водогосподарської діяльності необхідно отримувати в разі спеціального використання водного об'єкта, а в до­датку 4 наведено зразок дозволу на спеціальне водокористування.

У цьому дозволі встановлюються ліміти забору води, викорис­тання води та скидання ЗР. У разі настання маловоддя ці ліміти мо­жуть бути зменшені спеціально уповноваженими державними орга­нами без коригування дозволу на спеціальне водокористування.

Спеціальне водокористування є платним. ПК України передбачає збір за спеціальне використання води. Платниками цього збору є во­докористувачі - суб'єкти господарювання незалежно від форми влас­ності: юридичні особи, їхні філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бю­джетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фі­зичні особи - підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об'єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних чи вторинних водокористувачів, та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Об'єктом оподаткування збором є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їхніх системах водопостачання. Об'єктом оподаткування збором за спеціальне використання води без її вилучення з водних об'єктів є:

- для потреб гідроенергетики - фактичний обсяг води, що пропускається через турбіни гідроелектростанцій для вироблення електроенергії;

- для потреб водного транспорту - час використання поверхне­вих вод вантажним самохідним і несамохідним флотом, що експлуа­тується (залежно від тоннажності), та пасажирським флотом, що екс­плуатується (залежно від кількості місць).

Об'єктом оподаткування збором за спеціальне використання води для потреб рибництва є фактичний обсяг води, необхідної для попов­нення водних об'єктів під час розведення риби та інших водних живих ресурсів (у тому числі для поповнення, яке пов'язане із втрата­ми води на фільтрацію та випаровування).

Строки спеціального водокористування встановлюються органа­ми, які видали дозвіл на спеціальне водокористування. Воно може бути короткостроковим (до трьох років) або довгостроковим (від трьох до двадцяти п'яти років).

Водним законодавством передбачено підстави для припинення права спеціального водокористування. Так, право юридичних і фізич­них осіб на спеціальне водокористування припиняється у разі:

1) якщо відпала потреба у спеціальному водокористуванні;

2) закінчення строку спеціального водокористування;

3) ліквідації підприємств, установ чи організацій;

4) передачі водогосподарських споруд іншим водокористувачам;

5) визнання водного об'єкта таким, що має особливе державне значення, наукову, культурну чи лікувальну цінність;

6) порушення умов спеціального водокористування та охорони вод;

7) виникнення необхідності першочергового задоволення питних і господарсько-побутових потреб населення;

8) систематичного невнесення збору в строки, визначені законо­давством. Цей перелік не є вичерпним, і законодавством України можуть бути передбачені й інші підстави для припинення права спе­ціального водокористування.

Водокористувачам відшкодовуються збитки, завдані припинен­ням права або зміною умов спеціального водокористування, за винят­ком випадків, коли таке припинення (зміна умов) було здійснене з вини самого водокористувача чи за його клопотанням. Порядок від­шкодування таких збитків водокористувачам встановлений КМ Укра­їни^[93]. Згідно з цим Порядком відшкодовуються збитки, завдані при­пиненням права або зміною умов спеціального водокористування.

Збитки відшкодовуються юридичними та фізичними особами, дії яких призвели до припинення права або погіршення умов спеціаль­ного водокористування.

До дій зазначених осіб, що призвели до припинення права або зміни умов спеціального водокористування, належать:

а) порушення ними правил спеціального водокористування та охорони вод, що спричиняє порушення прав, наданих іншим водоко­ристувачам;

б) порушення правил охорони і користування водами для потреб гідроенергетики, водного та повітряного транспорту, що спричиняє порушення прав, наданих іншим водокористувачам;

в) передача водогосподарських споруд іншим водокористувачам;

г) визначення водного об'єкта таким, що має особливе державне значення, наукову, культурну чи лікувальну цінність;

д) дії, що спричинили погіршення умов першочергового задово­лення питних та господарсько-побутових потреб населення;

е) інші дії, що спричинили припинення права або зміну умов спеціального водокористування.

Спеціальне водокористування за цільовим призначенням поділя­ється на:

- спеціальне використання вод для задоволення питних і госпо­дарсько-побутових потреб населення. З цією метою використовують води, якісні характеристики яких відповідають встановленим держав­ним стандартам, нормативам екологічної безпеки водокористування і санітарним нормам. Спеціальним ЗУ «Про питну воду та питне во­допостачання» визначено правові, економічні та організаційні засади функціонування системи питного водопостачання, спрямовані на га­рантоване забезпечення населення якісною та безпечною для здоров'я людини питною водою;

- спеціальне водокористування та користування водними об’єктами для лікувальних, курортних і оздоровчих цілей. Водні об'єкти, що мають природні лікувальні властивості, належать до кате­горії лікувальних, якщо їх включено до спеціального переліку¹⁰³. Цей

постанова КМ України від 14.08.1996 № 966 // Зібрання постанов Уряду Укра­їни. - 1996. - № 16. - Ст. 453.

¹⁰³ Про затвердження переліку водних об'єктів, що відносяться до категорії лікувальних : постанова КМ України від 11.12.1996 № 1499 // Зібрання поста­нов Уряду України. - 1996. - № 21. - Ст. 584. перелік водних об'єктів, віднесених до категорії лікувальних, із зазна­ченням запасів вод та їхніх лікувальних властивостей, а також інших сприятливих для лікування і профілактики умов затверджується КМ України. Це може бути також спеціальний нормативний акт, що пе­редбачає використання водних об'єктів для лікувальних та оздоров­чих цілей^[94];

- спеціальне водокористування та користування водними об’єктами для потреб галузей економіки, яке, у свою чергу, поділяється на: спеціальне водокористування та користування водними об'єктами для потреб сільського і лісового господарства; спеціальне водокорис­тування та користування водними об'єктами для промислових і гідро­енергетичних потреб; користування водними об'єктами для потреб водного транспорту; спеціальне водокористування та користування водними об'єктами для потреб рибного і мисливського господарства; користування водними об'єктами для протипожежних потреб;

- скидання зворотних вод у водні об’єкти. Скидання стічних вод у водні об'єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій (Г ДК) та встановлених нормати­вів гранично допустимого рівня (ГДР) скидання ЗР;

- експлуатація водогосподарських систем. Робота цих систем (водосховищ, каналів та інших пов'язаних між собою водних об'єктів) регулюється шляхом встановлення відповідних режимів для кожного водного об'єкта системи з урахуванням прогнозу водності;

- користування річками. Залежно від водозбірної площі басейну річки поділяються на великі, середні та малі. До великих належать річки, які розташовані у кількох географічних зонах і мають площу водозбору понад 50 тис. км². До середніх належать річки, які мають площу водозбору від 2 до 50 тис. км². До малих належать річки з пло­щею водозбору до 2 тис. км²;

- прикордонні води. Водні об’єкти, які зазнали радіоактивного забруднення. Користування прикордонними водами здійснюється в порядку, що визначається законодавством України та міждержавними договорами. Користування водами, які зазнали радіоактивного забруд­нення, здійснюється відповідно до ЗУ «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи»^[95] та інших актів законодавства України.