§ 6. Право водокористування

Інститут водокористування регламентується ВК України. Він визначає водокористування як використання вод (водних об’єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сіль­ського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші ви­ди використання вод (водних об’єктів).

Первинні водокористувачі - це ті, що мають власні водозабір­ні споруди і відповідне обладнання для забору води.

Вторинні водокористувачі (абоненти) - це ті, що не мають влас­них водозабірних споруд і отримують воду з водозабірних споруд первинних водокористувачів та скидають стічні води в їхні системи на умовах, які встановлюються між ними. Вторинні водокористу­вачі можуть здійснювати скидання стічних вод у водні об’єкти та­кож на підставі дозволів на спеціальне водокористування.

Водокористувачі мають певні права та обов’язки. Права водо­користувачів охороняються законом, у разі порушення прав во­докористувачів вони підлягають поновленню в порядку, встанов­леному законодавством. До основних прав водокористувачів можна віднести такі:

1) здійснювати загальне та спеціальне водокористування;

2) використовувати водні об’єкти на умовах оренди;

3) вимагати від власника водного об’єкта або водопровідної системи підтримання належної якості води за умовами водокори­стування;

4) споруджувати гідротехнічні та інші водогосподарські об’єкти, здійснювати їхню реконструкцію і ремонт;

5) передавати для використання воду іншим водокористува­чам на визначених умовах;

6) здійснювати інші функції щодо водокористування в поряд­ку, встановленому законодавством.

Права водокористувачів тісно пов’язані з обов’язками, які, в свою чергу, чітко регламентовані законом:

1) економно використовувати водні ресурси, дбати про їхнє відтворення і поліпшення якості вод;

2) використовувати воду (водні об’єкти) відповідно до цілей та умов їхнього надання;

3) дотримуватися встановлених нормативів гранично допус­тимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання за­бруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території;

4) використовувати ефективні сучасні технічні засоби і техно­логії для утримання своєї території в належному стані, а також здійснювати заходи щодо запобігання забрудненню водних об’єктів стічними (дощовими, сніговими) водами, що відводяться з неї;

5) не допускати порушення прав, наданих іншим водокорис­тувачам, а також заподіяння шкоди господарським об’єктам та об’єктам навколишнього природного середовища;

6) утримувати в належному стані зони санітарної охорони джерел питного та господарсько-побутового водопостачання, прибережні захисні смуги, смуги відведення, берегові смуги вод­них шляхів, очисні та інші водогосподарські споруди та технічні пристрої;

7) здійснювати облік забору та використання вод, вести конт­роль за якістю і кількістю скинутих у водні об’єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об’єктів у контрольних створах, а також подавати відповідним органам зві­ти в порядку, визначеному ВК України та іншими законодавчими актами;

8) здійснювати погоджені у встановленому порядку технологіч­ні, лісомеліоративні, агротехнічні, гідротехнічні, санітарні та інші заходи щодо охорони вод від вичерпання, поліпшення їхнього ста­ну, а також припинення скидання забруднених стічних вод;

9) здійснювати спеціальне водокористування лише за наявно­сті дозволу;

10) безперешкодно допускати на свої об’єкти державних ін­спекторів спеціально уповноважених державних органів у галузі використання, охорони та відтворення водних ресурсів, а також громадських інспекторів з охорони навколишнього природного середовища, які здійснюють перевірку додержання вимог водно­го законодавства, і надавати їм безкоштовно необхідну інфор­мацію;

11) своєчасно сплачувати збори за спеціальне водокористу­вання та інші збори відповідно до законодавства;

12) своєчасно інформувати місцеві ради, державні органи охо­рони навколишнього природного середовища та санітарного на­гляду про виникнення аварійних забруднень;

13) здійснювати невідкладні роботи, пов’язані з ліквідацією наслідків аварій, які можуть спричинити погіршення якості води,

та надавати необхідні технічні засоби для ліквідації аварій на об’єктах інших водокористувачів у порядку, встановленому законодавством;

14) виконувати інші обов’язки щодо використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів згідно з законодавством.

Законодавство передбачає вживання такого заходу до водо­користувачів, як обмеження їхніх прав у разі маловоддя, загрози виникнення епідемій та епізоотій. Їхні права також можуть бути обмежені в інших передбачених законом випадках, а також мо­жуть бути змінені умови водокористування з метою забезпечення охорони здоров’я людей та в інших державних інтересах. При цьому пріоритетність надається використанню вод для питних і побутових потреб населення.

Права водокористувачів обмежуються також під час аварій або за умов, що можуть призвести чи призвели до забруднення вод, та при здійсненні невідкладних заходів щодо запобігання стихійному лиху, спричиненому шкідливою дією вод, і ліквідації його наслідків.

Права водокористувачів, які здійснюють спеціальне водо­користування, можуть бути обмежені органом, який видав дозвіл на спеціальне водокористування чи надав водний об’єкт у корис­тування або оренду.

Права вторинних водокористувачів можуть бути обмежені пер­винними водокористувачами за погодженням з органом, який видав дозвіл на спеціальне водокористування чи надав водний об’єкт у користування.

Водокористуванню притаманні основні риси природокорис­тування і воно також може бути двох видів - загальне та спеціа­льне.

Загальне водокористування похідне від загального природо­користування і тому здійснюється громадянами (фізичними особами) для задоволення їхніх потреб (купання, плавання на човнах, аматорське і спортивне рибальство, водопій тварин, за­бір води з водних об’єктів без застосування споруд або техніч­них пристроїв та з криниць) безкоштовно, без закріплення вод­них об’єктів за окремими особами та без надання відповідних дозволів.

З метою охорони життя і здоров’я громадян, охорони навко­лишнього природного середовища та з інших передбачених зако­нодавством підстав районні і міські ради за поданням державних органів охорони навколишнього природного середовища, водно­го господарства, санітарного нагляду та інших спеціально упов­новажених державних органів встановлюють місця, де забороня­ється купання, плавання на човнах, забір води для питних або побутових потреб, водопій тварин, а також за певних підстав ви­значають інші умови, що обмежують загальне водокористування на водних об’єктах, розташованих на їхній території.

Під спеціальним водокористуванням слід розуміти забір води з водних об’єктів із застосуванням споруд або технічних при­строїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин зі зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особа­ми насамперед для задоволення питних потреб населення, а та­кож для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сіль­ськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб. ВК України визначено випадки, коли використання вод не нале­жить до спеціального водокористування.

Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозво­лу, який видається державними органами охорони навколишньо­го природного середовища, - у разі використання води водних об’єктів загальнодержавного значення; Верховною Радою АРК, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за погодженням з державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об’єктів місцевого значення.

Видача дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за клопотанням водокористувача з обґрунтуванням потреби у воді, погодженим з державними органами водного господарства, - в разі використання поверхневих вод, державними органами гео­логії - в разі використання підземних вод, державними органами охорони здоров’я - в разі використання водних об’єктів, віднесе­них до категорії лікувальних.

Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водоко­ристування затверджений КМ України^[110].

Право спеціального водокористування регламентується також ЗУ «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності»^[111], який визначає правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності і встановлює порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та державних адміністраторів.

Таким чином, дія цього закону поширюється і на водні ресур­си. Держава, передбачаючи можливість зловживання державни­ми службовцями своїм становищем при видачі спеціальних до­зволів, в тому числі і на водокористування, затвердила у ЗУ «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності»^[112] вичерпний перелік таких документів. У дод. 3 вка­зано, які саме документи дозвільного характеру у сфері водогос­подарської діяльності необхідно отримувати в разі спеціального використання водного об’єкта, а в дод. 4 наведено зразок дозволу на спеціальне водокористування.

У цьому дозволі встановлюються ліміти забору води, викори­стання води та скидання забруднюючих речовин. У разі настання маловоддя ці ліміти можуть бути зменшені спеціально уповно­важеними державними органами без коригування дозволу на спеціальне водокористування.

Спеціальне водокористування є платним. ПК України перед­бачає збір за спеціальне використання води. Платниками цього збору є водокористувачі - суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їхні філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представ­ництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які ви­користовують воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або ін­ших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використо­вують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Об’єктом оподаткування збором є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їхніх системах водопостачання. Об’єктом оподаткування збором за спеціальне використання води без її вилучення з вод­них об’єктів є:

- для потреб гідроенергетики - фактичний обсяг води, що пропускається через турбіни гідроелектростанцій для вироблення електроенергії;

- для потреб водного транспорту - час використання поверхне­вих вод вантажним самохідним і несамохідним флотом, що екс­плуатується (залежно від тоннажності), та пасажирським флотом, що експлуатується (залежно від кількості місць).

Об’єктом оподаткування збором за спеціальне використання води для потреб рибництва є фактичний обсяг води, необхідної для поповнення водних об’єктів під час розведення риби та ін­ших водних живих ресурсів (у тому числі для поповнення, яке пов’язане із втратами води на фільтрацію та випаровування).

Строки спеціального водокористування встановлюються ор­ганами, які видали дозвіл на спеціальне водокористування. Воно може бути короткостроковим (до трьох років) або довгостроко­вим (від трьох до двадцяти п’яти років). У разі потреби строк спеціального водокористування може бути продовжений на пері­од, що не перевищує відповідно короткострокового або довго­строкового водокористування.

Водним законодавством передбачено підстави для припинення права спеціального водокористування. Так, право юридичних та фізичних осіб на спеціальне водокористування припиняється у разі:

1) якщо відпала потреба у спеціальному водокористуванні;

2) закінчення строку спеціального водокористування;

3) ліквідації підприємств, установ чи організацій;

4) передачі водогосподарських споруд іншим водокористу­вачам;

5) визнання водного об’єкта таким, що має особливе державне значення, наукову, культурну чи лікувальну цінність;

6) порушення умов спеціального водокористування та охоро­ни вод;

7) виникнення необхідності першочергового задоволення пит­них і господарсько-побутових потреб населення;

8) систематичного невнесення збору в строки, визначені зако­нодавством.

Цей перелік не є вичерпним, і законодавством України можуть бути передбачені й інші підстави для припинення права спеціального водокористування.

Водокористувачам відшкодовуються збитки, завдані припи­ненням права або зміною умов спеціального водокористування, за винятком випадків, коли таке припинення (зміна умов) було здійснене з вини самого водокористувача чи за його клопотан­ням. Порядок відшкодування таких збитків водокористувачам встановлений КМ України^[113]. Згідно з цим Порядком відшкодо­вуються збитки, завдані припиненням права або зміною умов спеціального водокористування.

Збитки відшкодовуються юридичними та фізичними особами, дії яких призвели до припинення права або погіршення умов спе­ціального водокористування.

До дій зазначених осіб, що призвели до припинення права або зміни умов спеціального водокористування, належать:

а) порушення ними правил спеціального водокористування та охорони вод, що спричиняє порушення прав, наданих іншим во­докористувачам;

б) порушення правил охорони і користування водами для по­треб гідроенергетики, водного та повітряного транспорту, що спричиняє порушення прав, наданих іншим водокористувачам;

в) передача водогосподарських споруд іншим водокористу­вачам;

г) визначення водного об’єкта таким, що має особливе держа­вне значення, наукову, культурну чи лікувальну цінність;

д) дії, що спричинили погіршення умов першочергового задо­волення питних та господарсько-побутових потреб населення;

е) інші дії, що спричинили припинення права або зміну умов спеціального водокористування.

Спеціальне водокористування за цільовим призначенням по­діляється на:

- спеціальне використання вод для задоволення питних і гос­подарсько-побутових потреб населення. З цією метою викорис­товують води, якісні характеристики яких відповідають встанов­леним державним стандартам, нормативам екологічної безпеки водокористування і санітарним нормам. Спеціальним ЗУ «Про питну воду та питне водопостачання» визначено правові, еконо­мічні та організаційні засади функціонування системи питного водопостачання, спрямовані на гарантоване забезпечення насе­лення якісною та безпечною для здоров’я людини питною водою;

- спеціальне водокористування та користування водними об ’актами для лікувальних, курортних і оздоровчих цілей. Водні об’єкти, що мають природні лікувальні властивості, належать до категорії лікувальних, якщо їх включено до спеціального перелі- ку^[114]. Цей перелік водних об’єктів, віднесених до категорії ліку­вальних, із зазначенням запасів вод та їхніх лікувальних власти­востей, а також інших сприятливих для лікування і профілактики умов затверджується КМ України. Це може бути також спеціаль­ний нормативний акт, що передбачає використання водних об’єктів для лікувальних та оздоровчих цілей^[115];

- спеціальне водокористування та користування водними об'єктами для потреб галузей економіки, яке, в свою чергу, поділяється на: спеціальне водокористування та користування водними об’єктами для потреб сільського і лісового господарст­ва; спеціальне водокористування та користування водними об’єк­тами для промислових і гідроенергетичних потреб; користування водними об’єктами для потреб водного транспорту; спеціальне водокористування та користування водними об’єктами для по­треб рибного і мисливського господарства; користування водни­ми об’єктами для протипожежних потреб;

- скидання зворотних вод у водні об 'єкти. Скидання стічних вод у водні об’єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин;

- експлуатація водогосподарських систем. Робота цих систем (водосховищ, каналів та інших пов’язаних між собою водних об’єктів) регулюється шляхом встановлення відповідних режимів для кожного водного об’єкта системи з урахуванням прогнозу водності;

- користування річками. Залежно від водозбірної площі ба­сейну річки поділяються на великі, середні та малі. До великих належать річки, які розташовані у кількох географічних зонах і мають площу водозбору понад 50 тис. кв. км. До середніх нале­жать річки, які мають площу водозбору від 2 до 50 тис. кв. км. До малих належать річки з площею водозбору до 2 тис. кв. км;

- прикордонні води. Водні об 'єкти, які зазнали радіоактивно­го забруднення. Користування прикордонними водами здійсню­ється в порядку, що визначається законодавством України та міждержавними договорами. Користування водами, які зазнали радіоактивного забруднення, здійснюється відповідно до ЗУ «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи»^[116] та інших актів законодавства України.

Тестові завдання

1. Не відноситься до спеціального водокористування:

а) використання водних об'єктів для лікувальних та оздоровчих цілей;

б) використання водних об'єктів для централізованого водопостачання;

в) вилучення води з надр разом з видобуванням корисних копалин;

г) для виробництва сільськогосподарської і промислової продукції;

д) для риборозведення.

2. Первинні водокористувачі - це водокористувачі, що:

а) надають дозволи на спеціальне водокористування;

б) використовують води виключно для задоволення питних потреб;

в) мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води;

г) є посадовими особами, які здійснюють державний контроль за водо­користуванням;

д) є громадськими формуваннями в межах адміністративного району.

3. Водокористування в Україні здійснюється на праві:

а) загального та спеціального;

б) первинного та вторинного;

в) загального, спеціального, первинного та вторинного;

г) приватної власності;

д) колективної власності.

4. Чи може бути обмежене право купання громадян у водоймах на праві загального природокористування:

а) так, може з метою охорони життя і здоров'я громадян, охорони навколишнього природного середовища;

б) так, може у випадку передачі водойми в приватну власність;

в) так, може в період нересту риби;

г) так, може в зимовий період;

д) так, може на вимогу власника водного об'єкта.

5. Залежно від водозбірної площі басейну річки поділяються на:

а) великі, середні та малі;

б) великі та малі;

в) широкі та вузькі;

г) місцевого, державного та міжнародного значення;

д) наземні та підземні.

6. Спеціальне водокористування може бути:

а) короткостроковим (до трьох років) або довгостроковим (від трьох до двадцяти п'яти років);

б) короткостроковим (до п'яти років) або довгостроковим (від п'яти до п'ятдесяти років);

в) безстроковим;

г) власники водних об'єктів використовують їх відповідно до право- встановлюючих документів без спеціального дозволу;

д) на термін, встановлений територіальною громадою.

7. Загальне водокористування - це:

а) використання водних об'єктів;

б) використання водних об'єктів без застосування споруд та технічних засобів фізичними особами;

в) використання водних об'єктів із застосуванням споруд та технічних засобів фізичними особами;

г) використання водних об'єктів без застосування споруд та технічних засобів юридичними особами;

д) використання водних об'єктів із застосуванням споруд та технічних засобів фізичними особами.

8. Землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів видобувати для своїх господарсько-побутових потреб підземні води, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господар­сько-питного водопостачання за умови, що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує:

а) 50 куб. м на добу;

б) 100 куб. м на добу;

в) 300 куб. м на добу;

г) 500 куб. м на добу;

д) 1000 куб. м на добу.

Практичні завдання

1. Під час будівництва водопровідних споруд було встановле­но два пояси санітарної охорони водогону. У зв’язку з гострою нестачею вільних земель водокористувач (міськводоканал) збу­дував на території, що належить до першого поясу зони санітар­ної охорони, авторемонтну майстерню зі складом ПММ.

Райдержадміністрація, вважаючи дії міськводоканалу пору­шенням правил користування водами, анулювала дозвіл на спеці­альне водокористування.

Чи можна вважати законними дії райдержадміністрації? У чому полягає суть санітарної охорони водогону? Який порядок припи­нення права водокористування?

2. Фермерське господарство «Зоря» з метою створення запасів води для поливу земельної ділянки самовільно перекрило р. Сула земляною дамбою. В результаті цих дій фермерського господарс­тва виробничий сільськогосподарський кооператив «Товариш», який мав дозвіл на водозабір із р. Сули, був позбавлений можли­вості здійснювати поливні роботи і в зв’язку з цим поніс значні збитки.

Дайте правову характеристику дій фермерського господар­ства. Як повинна бути вирішена справа в суді?

3. Громадянин Михайленко при спорудженні на приватизова­них землях особистого селянського господарства водозабірної свердловини виявив, що в межах його земельної ділянки є значна кількість піску кварцового та глини кольорової. Він вирішив об­міняти пісок та глину на необхідні йому будівельні матеріали для водозабірної свердловини у свого родича.

Дайте характеристику правовим інститутам загального та спе­ціального природокористування (водокористування). Який пра­вовий алгоритм спорудження водозабірної свердловини власни­ками особистого селянського господарства? Визначте права та обов’язки власників земельних ділянок щодо водних об’єктів, розташованих на сільськогосподарських угіддях. Надайте правову оцінку діям громадянина Михайленка та їх наслідкам.

4. Приватне акціонерне товариство «Мрія» на відведеній йому території в селі К. вздовж річки Сейм встановило залізобетонний паркан. Таким чином передбачені проходи до річки акціонерне товариство перегородило з метою усунення засмічення їх тери­торії, чим позбавило можливості проходу та користування річ­кою Сейм мешканців села.

Чи порушено діями приватного акціонерного товариства «Мрія» права громадян на водний об’єкт?

5. Із земель запасу на водоймі, яка не використовувалась, тому що обміліла природним шляхом, цукровому заводу відведено тери­торію під ставки-водовідстійники та розміщення очисних споруд відходів цукрового виробництва площею 50 га.

Завод фактично не збудував очисних споруд, скидаючи від­ходи виробництва у ставки-відстійники, а неочищені стічні води - безпосередньо в річку. Внаслідок накопичення відходів почалися підземні зсуви ґрунту, що призвело до забруднення земель сільської спілки площею приблизно 100 га сільськогос­подарських угідь, було знищено близько 170 га окультурених сінокісних угідь і пасовищ, пошкоджено 70 га лісів першої групи та плантації саджанців на площі 115 га лісогосподарсь­ких угідь, забруднено річку та заподіяно істотної шкоди рибним ресурсам.

Крім того, внаслідок зсуву пошкоджено залізницю на від­стані близько 50 км, автомобільну дорогу обласного зна­чення.

На претензії, які надійшли від потерпілих осіб та органів забез­печення дотримання природоохоронного законодавства про доб­ровільне відшкодування збитків, цукровий завод відповів відмо­вою, вважаючи це випадковим збігом стихійних явищ та експлу­атації ставків-відстійників. Вважаючи дії адміністрації неправо­мірними, особи, яким було заподіяно шкоду, звернулися за за­хистом до господарського суду та подали прокуророві району матеріали з клопотанням про притягнення винних посадових осіб до юридичної відповідальності.

Визначте коло суспільних відносин за наданою фабулою справи. Чи підлягає позов задоволенню? Вирішіть справу по суті.

6. Згідно з рішенням сільської ради публічному акціонерному товариству «Світязь» передано у приватну власність 43 га земель, розташованих поза межами прибережної захисної зони - смуги водоохоронної зони озера під сінокоси та пасовища.

Державний інспектор з використання та охорони земель, який є одночасно депутатом районної ради, порушив перед сільською радою питання про припинення вказаного рішення, оскільки, на його думку, воно суперечить чинному законодавству.

При повторному розгляді зазначеного питання на сесії рішен­ня сільської ради визнано чинним. Державний інспектор з вико­ристання та охорони земель звернувся з позовом до господар­ського суду про визнання його недійсним.

Визначте коло суспільних відносин. Чи підлягає позов задово­ленню? Вирішіть справу по суті.

7. У зв’язку із систематичним підтопленням земельних угідь, заподіянням шкоди земельним, рибним ресурсам та майну сіль­ськогосподарський кооператив звернувся з позовом до суду про усунення перешкод у використанні належних йому на праві вла­сності земель, інших природних ресурсів і відшкодування заподі­яних збитків.

У позовній заяві зазначалося, що із введенням в експлуатацію ГЕС та підтриманням відповідного водного режиму у водосховищі значна частина угідь сільськогосподарського кооперативу внаслі­док надмірного зволоження втратила продуктивну якість і придат­ність для вирощування харчових сільськогосподарських культур.

Як результат - понад 300 га землі господарство змушено пе­ревести в угіддя для вирощування багаторічних трав. Однак вна­слідок затоплення в цьому сільськогосподарському сезоні вказані посіви були знищені. Через ці обставини кооператив зазнав втрат також товарної риби, що вирощувалася в кооперативному ставку, на суму понад 800 тис. грн.

Керівництво ГЕС заперечило проти позовних вимог, посила­ючись на наявну маловодність і необхідність підтримувати проект­ний водний режим у водосховищі.

Окресліть коло суспільних відносин. Чи підлягає позов задо­воленню? Вирішіть справу.

8. Головний зоотехнік колективного сільськогосподарського підприємства «Стахановець» не вживав заходів щодо своєчасно­го очищення гноєсховищ. Внаслідок їх переповнення гноївка по схилу балки потрапила в Київське водосховище, що призвело до забруднення водойми. При цьому загинула риба сазан та ікра. Середня кількість загиблої риби становила 2 шт. на 1 кв. м; пло­ща негативного впливу пошкодження - 5 тис. кв. м; ікри загину­ло в середньому 10 шт. на 1 кв. м; загибелі молодої риби не вста­новлено.

Чи мало місце порушення водного законодавства? Розгляньте справу по суті.

9. Громадяни Масюк і Веригін звернулися з клопотанням до міської ради про надання їм у користування рибогосподарської водойми (ставка) для здійснення рибництва. Міська рада відмо­вила їм у задоволенні клопотання, вважаючи, що вирішення цього питання належить не до її повноважень, а до повноважень відповідних органів рибоохорони. Вказані матеріали ці громадя­ни передали до басейнових органів рибоохорони, але й вони від­мовили у задоволенні клопотання, зазначивши, що для такої фо­рми діяльності рибогосподарські водойми не надаються. Вони уповноважені лише на видачу дозволу для спеціального викорис­тання водних живих організмів.

Отримавши відповідні дозволи, громадянин Масюк і Веригін розпочали здійснювати промислове рибальство, що стало підста­вою для скасування органами рибоохорони виданих дозволів та накладення на них адміністративних штрафів. Зазначені дії органів рибоохорони ці громадяни оскаржили до місцевого суду.

Визначте коло еколого-правових відносин. Яке місце займа­ють водні правовідносини і з якими з еколого-правових вони пов’язані?

10. За результатами перевірок дотримання природоохоронно­го законодавства на Маріупольському комбінаті «Зевс» держав­ний екологічний інспектор встановив таке: викиди хімічних ре­човин здійснюються з перевищенням встановлених лімітів; до­пускається скидання неочищених стічних вод у р. Омля з техніч­ного ставка комбінату, здійснюється самовільний забір води з ці­єї ж річки; на комбінаті відсутній контроль за якістю і кількістю стічних вод та викидів забруднюючих речовин в атмосферне по­вітря.

Приписи органів державного екологічного контролю складені на основі актів перевірки, які спрямовані на усунення виявлених порушень екологічного законодавства, керівництвом комбінату були проігноровані.

Дайте правовий аналіз ситуації. Які заходи, на ваш погляд, слід вжити для забезпечення дотримання комбінатом вимог еко­логічного законодавства? Вирішіть справу по суті.

11. Целюлозно-паперова фабрика здійснювала скидання стіч­них вод через очисні споруди, будівництво яких повністю не було завершене. У зв’язку з цим стало неможливим використання річки для ведення рибного господарства та питного водопоста­чання.

Начальник державного управління екологічної безпеки облас­ті звернувся до прокурора області з проханням про притягнення до відповідальності винних осіб за порушення чинного законо­давства.

Чи має місце порушення водного законодавства? Назвіть, норми яких підгалузей екологічного права порушено? Які умови передбачені законодавством щодо скидання зворотних вод у водні об’єкти?