<<
>>

Міжнародні конвенції з питань транскордонної екобезпеки

Конвенція про транскордонне забруднення повітря на великі відстані (прийнято 30.11.1979, у м. Женева (Швейцарія), ратифіковано Україною 5.06.1980). Метою Конвенції є обмежити, скоротити та попередити забруднення повітря, включаючи його транскордонне забруднення на великі відстані.

Конвенція містить загальні принципи співробітництва держав з питань боротьби із забрудненням повітря, особливо в сфері обміну інформацією щодо національної політики, наукових розробок, моніторингу, технологій з питань скорочення та контролю за викидами у атмосферне повітря.

Конвенція доповнена рядом протоколів:

Протокол до Конвенції про транскордонне забруднення повітря на великі відстані 1979 року про довгострокове фінансування Спільної програми спостереження й оцінки поширення забруднювачів повітря на великі відстані в Європі (ЄМЕП) (прийнято 28.09.1984, у м. Женева (Швейцарія), ратифіковано Україною 30.08.1985).

Протокол про скорочення викидів сірки або їх транскордонних потоків принаймні на 30% до Конвенції 1979 року про транскордонне забруднення повітря на великі відстані (прийнято 8.07.1985, у м. Гельсінкі (Фінляндія), ратифіковано Україною 12.09.1986).

Протокол про обмеження викидів окислів азоту або їх транскордонних потоків до Конвенції 1979 року про транскордонне забруднення повітря на великі відстані (прийнято 1.11.1988, у м. Софія (Болгарія), ратифіковано Україною 3.06.1989).

Текст Конвенції: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995 223

Веб-сайт: http: //www.unece.org/env/lrtap

Базельська конвенція про контроль за транскордонним перевезенням небезпечних відходів та їх видаленням (прийнято 22.03.1989, у м. Базель (Швейцарія), ратифіковано Україною 1.07.1999). Конвенція встановлює міжнародний механізм попереднього інформування та згоди на експорт, імпорт, транзит небезпечних відходів та заборону будь-якого транскордонного переміщення небезпечних відходів між державами-сторонами та не сторонами Конвенції.

Основні задачі Базельськой конвенції полягають в наступному:

• скоротити транскордонне переміщення небезпечних і інших відходів до мінімуму відповідно до вимог їх екологічно обґрунтованого використовування;

• переробляти і ліквідовувати небезпечні і інші відходи якомога ближче до джерела їх утворення екологічно безпечним чином;

• звести до мінімуму утворення небезпечних і інших відходів (з точки зору, як кількості, так і потенційної небезпеки).

Текст Конвенції: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995 022

Веб-сайт: www.basel.int

Конвенція про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті (ЕСПОО) (прийнято 25.02.1991, у м. Еспо (Фінляндія), ратифіковано Україною 19.03.1999). Наша держава прийняла на себе зобов’язання виконувати положення згаданої Конвенції у повному обсязі, передусім, стосовно інформування партнерів та отримання від них інформації про можливий транскордонний екологічний вплив проектів, що реалізуються на нашій території та території сусідніх держав. Відповідальною державною структурою щодо імплементації даної Конвенції є Міністерство охорони навколишнього природного середовища України.

Згідно з конвенцією, процедура оцінки впливу на навколишнє середовище (включає публічні обговорення) потенційно небезпечних проектів повинна проводитися не тільки всередині держави, але і в суміжних країнах, які можуть постраждати внаслідок впливу цих об\'єктів. Відповідно до Конвенції, процедура оцінки повинна проводитися на ранніх стадіях планування.

Текст Конвенції: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995 272

Веб-сайт: www.unece.org/env/eia

Конвенція про охорону і використання транскордонних водотоків і міжнародних озер (прийнято 17.03.1992, у м. Хельсінкі (Фінляндія), ратифіковано Україною 1.07.1999).

Трансгранична співпраця між країнами, які поділяють річки, озера і підземні води, - має важливе значення для успішного управління водними ресурсами. Понад 150 великих річок та 50 великих озер в регіоні ЄЕК ООН проходять або є кордонами між двома і більше країнами.

В регіоні визначено понад 170 транскордонних підземних водоносних горизонтів, і ця робота продовжується.

Конвенція зобов’язує країни виконувати певні загальні та практичні зобов’язання щодо:

• запобігання, обмеження і зниження негативного транскордонного впливу на навколишнє середовище, здоров’я населення та соціально- економічні умови;

• управління спільними водними ресурсами розумним і справедливим чином з використанням екосистемного підходу і керуватися принципом обережності і принципом «забруднювач платить»;

• збереження і відновлення екосистем;

• проведення оцінки впливу на навколишнє середовище, щоб скласти план на випадок непередбачених ситуацій, встановлення цільових показників якості води та зведення до мінімуму небезпеки аварійного забруднення вод.

Конвенція вимагає від сторін укладення двосторонніх або багатосторонніх угод, а також створення інституцій - спільних органів, таких, як Комісій по річкам та озерам - для виконання зобов’язань за цими угодами.

Міжнародний центр з оцінки стану вод (МЦОВ) був створений у 2000 р. з метою науково-технічної підтримки моніторингу та оцінки транскордонних вод для Сторін Конвенції. Центр з 2008 року базується у Словаччині і співпрацює з провідними європейськими водогосподарськими установами.

Текст Конвенції: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/994 273

Веб-сайт Секретаріату: http://www.unece.org/env/water

Протокол про воду і здоров\'я до Конвенції про охорону і використання транскордонних водотоків і міжнародних озер (прийнято 17.06.1999, у м. Лондон (Великобританія), ратифіковано Україною 9.07.2003). Мета цього Протоколу полягає у тому, щоб на всіх відповідних рівнях, як у загальнодержавному масштабі, так і у транскордонному та міжнародному контексті, сприяти охороні здоров\'я та благополуччю людей на індивідуальній та колективній основі згідно з принципами сталого розвитку шляхом удосконалення управління водними ресурсами, включаючи охорону водних екосистем, а також шляхом попередження, контролю і зниження ступеня поширення захворювань, пов\'язаних із водою.

Текст Протоколу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/994 030

Конвенції ООН про транскордонний вплив промислових аварій (прийнято 17.03.1993, у м. Гельсінкі (Фінляндія)). Застосовується у відносинах щодо попередження промислових аварій, забезпечення готовності до них та ліквідації наслідків аварій, які можуть призвести до транскордонного впливу, включаючи і ті, що спричинені природною стихією, а також у сфері міжнародного співробітництва стосовно взаємної допомоги, досліджень, розробок, обміну інформацією та технологіями у цій сфері.

Важливу роль надає Конвенція процесу прийняття рішень, щодо розміщення небезпечних об’єктів. У процесі прийняття рішення мають розглядатися питання стосовно розміщення нових і суттєвої модифікації вже здійснюваних видів діяльності на безпечній відстані від існуючих населених пунктів, можливості створення зон безпеки довкола об\'єктів, на яких здійснюється небезпечна діяльність, причому у цьому випадку бажано більш глибоко вивчати такі заходи, які призводять до збільшення чисельності населення, що підпадає під загрозу, або посилюють у певний спосіб рівень ризику.

Згідно з Конвенцією відповідні Сторони мають забезпечувати надання належної інформації громадськості в районах, які можуть бути охоплені аварією внаслідок здійснення небезпечної діяльності. Поряд з цим Сторона, що здійснює небезпечну діяльність на місцях, надає громадськості можливість брати участь у відповідних процедурах з метою висловлення своїх пропозицій, думок та занепокоєності стосовно заходів попередження аварій і забезпечення готовності до них та забезпечує, щоб така можливість була еквівалентною можливості громадськості, що надається Стороною, яка може потенційно постраждати від наслідків аварії.

Особливого значення надає Конвенція створенню та функціонуванню системи повідомлення про промислові аварії. У разі виникнення або необоротної загрози виникнення промислової аварії, яка здатна створити або створює транскордонний вплив, Сторона її походження забезпечує невідкладне повідомлення про це через відповідні системи інформування про промислові аварії.

Повідомлення має включати такі дані:

- вид і масштаби промислової аварії, пов\'язані з нею небезпечні речовини (якщо про них відомо) та характер її можливого негативного впливу;

- час виникнення та чітке місце аварії;

- інші відомості, необхідні для ефективної ліквідації наслідків аварії.

Конвенція зобов\'язує Сторони до співробітництва з метою поліпшення

нагального надання погодженої допомоги, включаючи у разі необхідності сукупність дій, спрямованих на мінімізацію наслідків і впливу промислової аварії та надання допомоги загального характеру.

Будь-яка Сторона може просити надання допомоги щодо лікування або тимчасового переміщення на територію іншої Сторони осіб, що постраждали від аварії, а також має право в будь-який час після відповідних консультацій і шляхом повідомлення клопотати про припинення допомоги.

Конвенцією передбачається, що представники Сторін скликають конференцію Сторін і проводять свої наради на постійних засадах.

4.3

<< | >>
Источник: М.В. Сарапіна. Забезпечення екологічної безпеки: курс лекцій / Укладач: М.В. Сарапіна. - Х: НУЦЗУ,2015. - 195 с.. 2015

Еще по теме Міжнародні конвенції з питань транскордонної екобезпеки:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -