<<
>>

МІЖНАРОДНІ ФІНАНСОВО-КРЕДИТНІУСТАНОВИ ТА ЇХ СПІВРОБІТНИЦТВО З УКРАЇНОЮ

Вивчаючи тему, треба засвоїти, що міжнародні та регіональні валютно-кредитні установи з’явилися у XX ст. Вони створені та діють на основі міждержавних угод та покликані регулювати міжнародні економічні відносини.

їх мета — сприяти розвитку зовнішньої торгівлі й міжнародного та регіонального валютно-фінансового співробітництва, підтримувати рівновагу платіжних балансів країн, що входять до них, регулювати курси їхніх валют, надавати кредити цим країнам і гарантувати приватні позики за кордоном.

Міжнародні та регіональні валютно-фінансові організації мають свої цілі, вирішують різні завдання та діють на глобальному та регіональному рівнях. їх діяльність є важливою складовою світового та регіонального співробітництва й інтеграції. Україна, розвиваючи співробітництво з багатьма з них, намагається інтегруватися у світову економічну систему.

Як правило, під інтеграцією розуміють процеси економічного співробітництва країн, спрямовані на поглиблення поділу праці, досягнення на цій основі економічного зближення країн-учасниць, оптимізацію їх взаємних економічних структур з метою створення єдиного господарського механізму.

Найважливішу роль серед названих міжнародних організацій відіграють Міжнародний валютний фонд (МВФ) і Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР), який є головною установою Групи Світового банку. Окрім МБРР, до структури Групи Світового банку належать Міжнародна фінансова корпорація (МФК), Міжнародна асоціація розвитку (МАР), Багатостороння агенція гарантування інвестицій (БАГІ), а також Міжнародний центр урегулювання інвестиційних конфліктів (МЦУІК).

МВФ — міжнародна наднаціональна валютно-кредитна організація, ^о має статус спеціалізованої представницької установи ООН. Його політика та діяльність регулюються статутом, який має назву «Статті угоди МВФ». МВФ сприяє міжнародному валютному співробітництву та стабілізації валют, підвищенню ступеня їх кон- вертованості, підтримує рівновагу платіжних балансів країн-членів Фонду, надає короткострокові кредити країнам-членам Фонду для покриття тимчасового дефіциту їхніх платіжних балансів, на ліквідацію валютних обмежень, організовує консультативну допомогу з фінансових і валютних питань.

Специфіка фонду порівняно з іншими міжурядовими організаціями полягає в тому, що у своїй діяльності він об’єднує функції регулювання, фінансування, нагляду, консультування держав- членів у сфері валютно-фінансових відносин.

При наданні кредитів МВФ ставить перед країнами-боржниками деякі політичні та економічні умови, які втілюються у програмах перебудови економіки. Цей порядок називається принципом обумовленості. Як правило, такі програми охоплюють заходи, що належать до сфери бюджетно-податкової, кредитно-грошової політики, цінового механізму, зовнішньої торгівлі, міжнародних кредитних та валютно-розрахункових відносин. Вони пов’язані зі зменшенням державних витрат, підвищенням податків і ставки позичкового процента, зміною валютного курсу.

Кожна країна-учасниця, вступаючи до Фонду, робить відповідний внесок, який визначається встановленою квотою, розмір якої переглядається кожні п’ять років. Відносно розміру квот визначається «вага» голосу кожної країни в керівництві Фондом та обсяг її можливих позик. При вступі України до МВФ її квота на кінець 1992 року становила 0,7 %. Відповідно до цієї квоти вступний внесок для України було визначено в розмірі 911 млн дол. США. З цієї суми лише 22,7 % виплачується у вільноконвертованій валюті, решта — у національній грошовій одиниці.

Україна під час вступу до МВФ скористалася так званим Фондом позичання при МВФ для країн-членів, що зазнають фінансових труднощів. Необхідний внесок було оформлено як борг, під який Україні надано безпроцентний і безстроковий кредит, що погашається у міру можливості.

Ставши членом МВФ, Україна водночас увійшла до структури Світового банку.

Світовий банк створено в 1944 році під час Бреттон-Вудської конференції як Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР). На початку свого існування Банк надавав допомогу країнам з метою прискорення ліквідації наслідків Другої світової війни. Нині спільною метою всіх його структур є надання допомоги країнам, що розвиваються, у підвищенні життєвого рівня населення.

Капітал МБРР формується за рахунок внесків країн-членів відповідно до встановленої для кожної з них квоти.

МБРР — одна з найбільших і найвпливовіших у світі міжнародних фінансово-кредитних установ, яка надає довгострокові позики під державні програми тільки урядам і центральним банкам країн- членів. Членами МБРР можуть бути тільки члени МВФ. Основна різниця між МВФ та МБРР полягає в тому, що МВФ більше концентрує свою увагу на питаннях короткострокової фінансової стабільності в країнах, тоді як МБРР зосереджується переважно на середньо- та довгострокових проектах структурних та галузевих перетворень в економіках країн-членів. Якщо з якихось причин МВФ призупиняє свої програми в будь-якій країні, це призводить до припинення програм кредитування з боку МБРР.

Міжнародну фінанансову корпорацію було засновано в 1956 році з ініціативи США. Вона сприяє розвитку країн-членів через фінансування інвестицій у приватний сектор. Надає кредити найрентабель- нішим підприємствам терміном до 15-ти років без вимоги гарантії уряду. Частина акцій цих підприємств підлягає продажу МФК, але за умови, що МФК не стає найбільшим їх акціонером.

Міжнародна асоціація розвитку створена як філія МБРР у 1960 році. Вона підтримує найбідніші країни, у більшості з яких дохід на душу населення становить 2 дол. США на добу і нижче. МАР надає таким країнам безвідсоткові позики, технічну допомогу та консультації з питань політики, але стягує комісію в розмірі 0,75 %. Кредити надаються під гарантії уряду.

БАГІ (1988) створює сприятливі можливості для інвестицій у країнах, що розвиваються, через надання гарантій іноземним інвесторам на покриття збитків, спричинених некомерційними ризиками, здійснює гарантування інвестицій строком до 20-ти років на суму до 90 % вкладень, надає консультативні послуги з прямих інвестицій.

Міжнародний центр урегулювання інвестиційних конфліктів (1966) забезпечує механізми врегулювання та розв’язання спірних питань через погоджувальні або арбітражні процедури щодо інвестицій між іноземними інвесторами та країнами-одержувачами інвестицій, здійснює дослідницьку роботу та публікацію матеріалів з питань арбітражного права і законодавства з регулювання іноземних інвестицій.

Регіональні міжнародні кредитно-фінансові установи створюються поступово, відповідно до певних етапів розвитку світогоспо- дарських зв’язків та інтенсивності інтеграційних процесів. Вони мають подібні цілі — розвиток економіки, економічного співробітництва та інтеграції у регіоні. У них однотипний порядок формування пасивів, однакова форма правління, ідентичні об’єкти кредитування — переважно інфраструктура, сільське господарство, добувна промисловість. Кредити надаються лише країнам-членам. До найвідоміших регіональних кредитно-фінансових установ належать Міжамериканський банк розвитку, Африканський банк розвитку, Азіатський банк розвитку.

У межах європейського економічного співробітництва діють кілька регіональних міжнародних валютно-кредитних установ, основними з яких є Європейський інвестиційний банк, Європейський фонд валютного співробітництва та ін. Для сприяння країнам Центральної та Східної Європи у становленні ринкової економіки європейськими країнами було створено в 1991 році Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР). Країнами Чорноморського басейну засновано Чорноморський банк торгівлі та розвитку. Україна є однією з країн-засновниць цього банку.

Особливістю ЄБРР є підтримка приватного підприємницького сектору, частка якого в інвестиціях ЄБРР повинна становити не менше як 60 % від загального обсягу. Фінансування ЄБРР залежить від конкретних проектів, кредити надаються як прямо, так і опосередковано на зміцнення фінансових інституцій, структурну реорганізацію великим та дрібним компаніям.

Банк Міжнародних розрахунків є найдавнішою міжнародною організацією, основною функцією якої є регулювання платежів центральних банків та розроблення нормативних документів з банківського нагляду.

План семінарського заняття № 24

1. Міжнародні фінансово-кредитні установи, причини їх виникнення та призначення.

2. Організація та функціональне призначення Міжнародного валютного фонду. Напрями співпраці МВФ з Україною.

3. Основи організації, структура та призначення Світового банку, форми співпраці структур з Україною.

4. Регіональні валютно-фінансові установи, їх створення та призначення.

План семінарського заняття № 25

1. Створення та призначення Чорноморського банку торгівлі та розвитку.

2. Порядок створення, призначення і функції Європейського банку реконструкції та розвитку. Напрями співробітництва ЄБРР з Україною.

3. Необхідність, порядок створення та функції Банку міжнародних розрахунків. Роль МБР у розвитку міжнародного співробітництва у валютно-кредитній сфері.

1. Тести до теми

1. Міжнародний валютний фонд було створено:

1) на Бретон-Вудській конференції;

2) на Генуезькій конференції;

3) на Паризькій конференції.

2. Світовий банк було створено:

4) на Бретон-Вудській конференції;

5) на Генуезькій конференції;

6) на Паризькій конференції.

3. Міжнародний банк реконструкції і розвитку — це:

а) установа, яка створена на базі багатосторонніх угод між державами;

б) міжнародна фінансово-кредитна установа, яка надає довгострокові позики під державні програми тільки урядам і центральним банкам країн- членів;

в) міжнародна наднаціональна валютно-кредитна організація, що має статус спеціалізованої представницької установи ООН;

г) валютно-фінансова організація міжнародного співробітництва.

4. Право стати членом Міжнародного банку реконструкції та розвитку мають:

а) держави, які є членами Організації Об’єднаних Націй;

б) держави, які є членами Європейського банку реконструкції та розвитку;

в) держави, які є членами Міжнародного валютного фонду;

г) будь-яка ринково розвинена країна.

5. Яка організація з Групи Світового банку не є кредитною організацією?

а) міжнародний центр із врегулювання інвестиційних конфліктів;

б) багатостороннє агенство з гарантування інвестицій;

в) міжнародний банк реконструкції та розвитку;

г) міжнародна асоціація розвитку.

6. До складу Світового банку входять організації:

а) Міжнародний банк реконструкції та розвитку;

б) Міжнародний центр урегулювання спірних питань щодо інвестицій;

в) Азіатський банк розвитку;

г) правильні відповіді а і б.

7. Міжнародний банк реконструкції та розвитку:

а) надає довгострокові позички країнам-членам;

б) надає довгострокові позички та гарантує кредити країнам-членам;

в) надає короткострокові позички країнам-членам.

8. Яка із зазначених організацій надає безвідсоткові кредити, але стягує комісію?

а) МВФ;

б) МФК;

в) МАР;

г) БАТІ.

9. Коли Україна вступила до МВФ?

а) 1995 рік;

б) 1998 рік;

в) 1992 рік.

10. Україна при вступі до МВФ сплатила внесок :

а) повністю одразу;

б) частинами;

в) скористалася фондом запозичення.

11. До найвідоміших регіональних міжнародних фінансово-кредитних установ належать:

а) МФК;

б) БАТІ;

в) АзБР.

12. Регіональні міжнародні валютно-кредитні установи, що діють у межах а) Європейського співробітництва:

б) Багатостороннє агенство з гарантування інвестицій;

в) Азіатський банк розвитку;

г) Європейський інвестиційний банк;

д) правильні відповіді а і б.

2. Правильно / неправильно (ТАК/НІ)

Відповідь обґрунтувати

1. Нині в літературі існує чітке визначення економічної інтеграції.

2. На Бретон-Вудській міжнародній валютній конференції було створено Європейський банк реконструкції та розвитку.

3. МВФ — це місцевий валютний фонд.

4. Ставши членом МВФ, Україна увійшла до структури Світового банку.

5. Нині п’ять організацій складають Групу Світового банку.

6. Міжнародна асоціація розвитку надає безвідсоткові позики найбід- нішим країнам.

7. Системні позики — це різновид позик, які надаються Світовим банком.

8. Європейський банк реконструкції та розвитку є регіональним міжнародним банком, який було створено в 1891 році.

9. БМР — це банк міжнародного розвитку.

3. Підберіть кожному терміну його визначення:

Терміни:

1) Європейська система центральних банків;

2) Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР);

3) Банк міжнародних розрахунків (БМР);

4) Міжнародний валютний фонд;

5) Міжнародний банк реконструкції та розвитку;

6) Світовий банк;

7) Міжнародні валютно-кредитні установи.

Визначення:

1) перший міждержавний банк, який було створено в 1930 році як міжнародний банк центральних банків;

2) сукупність, яка складається з Європейського центрального банку та центральних банків країн-членів Європейського економічного союзу;

3) регіональний міжнародний банк, створений у 1990 році з метою сприяння здійсненню реформ у країнах, які обрали ринковий шлях розвитку економіки;

4) міжнародний інвестиційний інститут, створений одночасно з МВФ з метою сприяння країнам-членам в економічному розвитку, надаючи їм середньо- та довгострокові кредити, гарантуючи приватні інвестиції;

5) міжнародна валютно-кредитна організація, яка має статус спеціалізованої установи ООН, створено в 1944 році з метою регулювання валютно-кредитних відносин між державами-членами і надання їм фінансової допомоги в разі дефіциту платіжного балансу за допомогою короткострокового кредитування;

6) інституції, які створені на основі міждержавних угод з метою регулювання валютно-кредитних та фінансових відносин;

7) це група споріднених міжнародних організацій, до якої належать Міжнародний банк реконструкції та розвитку, Міжнародна асоціація розвитку, Міжнародна фінансова корпорація, Багатостороння агенція гарантування інвестицій, Міжнародний центр урегулювання інвестиційних конфліктів.

Питання для самостійного вивчення

1. Міжнародні валютно-фінансові і кредитні організації, їх роль у здійсненні ринкових перетворень в економіці України.

2. Регіональні валютно-фінансові установи, їх створення та призначення.

3. Порядок формування капіталу МБРР.

4. Характеристика регіональних валютно-кредитних організацій.

5. Напрямки співробітництва ЄБРР з Україною.

6. Створення та функціонування ЧБТР.

7. Країни-члени ЧБТР.

Рекомендована література

10, 13, 16, 18, 25, 27, 28, 30, 34, 39.

<< | >>
Источник: Левченко Л. В.. Гроші та кредит. Навч. посіб — К.,2011. — 224 с.. 2011

Еще по теме МІЖНАРОДНІ ФІНАНСОВО-КРЕДИТНІУСТАНОВИ ТА ЇХ СПІВРОБІТНИЦТВО З УКРАЇНОЮ:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бухгалтерский учет - Военное право - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -