<<
>>

§ 3. Заходи щодо стабілізації діяльності банку

З метою стабілізації діяльності банку (фінансового оздоровлен­ня) або підготовки банку до продажу тимчасовий адміністратор (залежно від конкретної ситуації, що склалася в банку):

а) розробляє (у разі потреби) разом з фахівцями банку про­граму фінансового оздоровлення з визначенням економічного ефек­ту реалізації запланованих заходів у грошовому вираженні, ор­ганізовує й контролює її виконання.

Програма фінансового оздо­ровлення банку передбачає систему заходів окремого банку, спря­мованих на поліпшення його фінансового стану (ліквідності, платоспроможності, достатності капіталу, структури активів, дохідності, рентабельності тощо), а також на усунення пору­шень, що призвели до скрутного фінансового стану банку.

Банк, який працює в умовах дії програми фінансового оздо­ровлення, має здійснювати докладний аналіз адміністративно- господарських витрат, складати щоквартальний кошторис дохо­дів і витрат та вживати заходів, що спрямовані на зменшення витрат. Також має проводитися належний аналіз витрат, які фінансуються за рахунок балансового прибутку банку, і мають уживатися заходи щодо їх зменшення. Кошторис доходів і ви­трат складається із щомісячною розбивкою в розрізі філій. За­планований рівень витрат на поточний квартал має визначатися з урахуванням фактичних витрат за попередній квартал та ди­наміки співвідношення доходів і витрат і погоджуватися за умо­ви недопущення випереджувального зростання витрат порівняно з доходами. Протягом періоду дії програми фінансового оздоров­лення банк зобов’язаний подавати кошторис доходів і витрат на розгляд і погодження територіальному управлінню Національ­ного банку України (відповідному підрозділу банківського на­гляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за банком) щокварталу до 15-го числа місяця, що передує пла­новому періоду. Територіальне управління Національного банку протягом п’яти робочих днів розглядає кошторис і надсилає його разом з висновками Генеральному департаменту банківського нагляду Національного банку України;

б) приймає рішення (у разі потреби) про збільшення статут­ного капіталу банку шляхом видання наказу та здійснює проце­дуру збільшення статутного капіталу згідно з чинним законо­давством;

в) приймає рішення (у разі потреби) про скликання загаль­них зборів учасників шляхом видання наказу та здійснює проце- дуру скликання й проведення загальних зборів учасників згідно з чинним законодавством України.

Загальні збори учасників мо­жуть бути скликані для прийняття таких рішень: про санацію банку його учасниками або інвесторами, реорганізацію банку, затвердження складу правління (дирекції) та ради банку. Пи­тання про санацію банку його учасниками або інвесторами може вноситися тимчасовим адміністратором на розгляд загальних збо­рів учасників, якщо банк є недокапіталізованим, значно недока- піталізованим або критично недокапіталізованим. У цьому ви­падку тимчасовий адміністратор (керівник тимчасової адмініст­рації) бере участь у роботі загальних зборів учасників банку з правом дорадчого голосу як представник Національного банку України. Питання про затвердження складу правління (дирек­ції) та ради банку може вноситися на розгляд загальних зборів, які мають проводитися перед закінченням строку повноважень тимчасового адміністратора в установлений планом тимчасового адміністратора строк;

г) обмежує чи зупиняє проведення окремих операцій банку, які визнає низькорентабельними, збитковими або надто ризиковими для банку. Обмежує залучення вкладів (депозитів) за новими уго­дами з фізичними особами з метою захисту інтересів вкладників;

д) вживає заходів щодо погашення простроченої та пролонго­ваної заборгованості за наданими кредитами та іншої простроче­ної дебіторської заборгованості;

е) у разі виявлення збиткових або неефективних для банку угод розриває їх у порядку, установленому чинним законодавст­вом України;

ж) продає активи банку та вживає заходів щодо погашення заборгованості за активними операціями банку, які, на думку тимчасового адміністратора (залежно від причин, що зумовили погіршення фінансового стану банку), відповідно, мають бути продані або повернені з метою підвищення платоспроможності, ліквідності банку та (або) погашення боргу перед кредиторами, у тому числі:

- повертає депозити з інших банків;

- продає цінні папери, що мають активний ринок, серед яких емітовані третіми особами та державні цінні папери;

- вживає заходів щодо погашення боргових цінних папе­рів, що не мають активного ринку;

- повертає вкладені банком кошти в статутні капітали ін­ших юридичних осіб;

- продає окремі філії чи безбалансові відділення;

- укладає угоду з іншим фінансово стабільним банком про переведення боргу перед вкладниками банку - фізичними особами та здійснює відповідні заходи згідно з цією угодою;

- продає кредитну заборгованість на умовах угоди про уступку вимог банку;

- продає основні засоби та інші товарно-матеріальні цін­ності, що не використовуються банком;

- інше, залежно від проблем, що виникли в діяльності банку;

з) подає позови до суду;

и) зупиняє виплату дивідендів чи розподіл капіталу банку в будь-якій формі до завершення виконання заходів фінансового оздоровлення та стабілізації діяльності банку;

к) надає (у разі потреби) територіальному управлінню (відпо­відному структурному підрозділу банківського нагляду централь­ного апарату) для розгляду на засіданні Правління Національ­ного банку пропозиції про введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів може застосову­ватися під час тимчасової адміністрації за постановою Правлін­ня Національного банку України. Мораторій на задоволення ви­мог кредиторів застосовується, зокрема, на строк підготовки про­грами санації (продажу) банку або програми фінансового оздоро­влення. У постанові Правління Національного банку України про введення мораторію на задоволення вимог кредиторів зазна­чається дата введення та строк дії мораторію.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов’язання, строки виконання яких настали до призначення тим­часової адміністрації. Протягом терміну дії мораторію забороняєть­ся стягнення коштів на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється їх стягнення відповідно до законодавства України, а також не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).

Мораторій не поширюється на обслуговування поточних опе­рацій, здійснюваних тимчасовим адміністратором, на вимоги щодо виплати заробітної плати працівникам банку, аліментів, відшко­дування шкоди, заподіяної здоров’ю та життю громадян, автор­ської винагороди, а також на задоволення вимог кредиторів, що виникли через зобов’язання банку під час здійснення тимчасової адміністрації банку.

Після прийняття Правлінням Національного банку України постанови про введення мораторію на задоволення вимог креди­торів Національний банк протягом трьох робочих днів має опуб­лікувати повідомлення про це в газеті «Урядовий кур’єр» або «Голос України». У повідомленні обов’язково має міститися ін­формація про номер і дату відповідної постанови Правління На­ціонального банку України, а також дата введення та строк дії мораторію.

Якщо Правлінням Національного банку України рішення про призначення тимчасового адміністратора та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів прийняті однією постановою, то Національний банк України опубліковує повідомлення про введення мораторію на задоволення вимог кредиторів одночасно з повідомленням про призначення тимчасового адміністратора.

Тимчасовий адміністратор письмово інформує відповідний податковий орган про введення мораторію на задоволення май­нових зобов’язань банку й зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) та зупинення виконання за­ходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов’я­зань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язко­вих платежів).

Протягом дії мораторію документи з вимогами щодо вико­нання зобов’язань банку, на які введений мораторій, а також ті, що надходять до банку чи територіального управління Національ­ного банку, повертаються без виконання.

Якщо під час дії мораторію досягнуто згоди на відстрочку, розстрочку платежів банку або прощення (списання) частини його боргів і відповідні розрахункові документи за вимогами кре­диторів ураховувалися на відповідному позабалансовому рахун­ку в банку, то на початок першого робочого дня банку після закінчення дії мораторію ці документи повертаються з мотивова­ними написами на зворотному боці про причини їх повернення за підписом головного бухгалтера й виконавця та штампом бан­ку. Після закінчення дії мораторію неустойка (штраф, пеня), а також суми завданих збитків, які банк мав сплатити кредито­рам за грошовими зобов’язаннями та зобов’язаннями щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), можуть бути заявлені до сплати в розмірах, які мали місце на дату введення морато­рію, якщо інше не передбачене чинним законодавством;

л) готує (у разі потреби) пропозиції про заборону власнику істотної участі в банку використовувати право голосу придбаних акцій (паїв) у разі грубого чи систематичного порушення ним вимог банківського законодавства та нормативно-правових ак­тів Національного банку;

м) організовує за згодою Національного банку продаж чи ре­організацію банку згідно з Положенням і нормативно-правовими актами Національного банку;

н) виконує інші функції щодо оздоровлення банку відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України.

З метою ефективного виконання покладених на тимчасового адміністратора зобов’язань у разі потреби тимчасовий адмініст­ратор має право:

- додатково залучати до роботи в тимчасовій адміністрації будь-якого службовця, експерта, консультанта із внесен­ням змін до кошторису витрат тимчасової адміністрації та договору з Національним банком України;

- доручати керівникам банку вчинення дій щодо надання необхідної допомоги тимчасовій адміністрації.

Тимчасо­вий адміністратор має право в разі потреби відсторонити таких осіб від виконання посадових обов’язків на визна­чений строк, повідомивши про це відповідний структур­ний підрозділ банківського нагляду Національного банку України;

- складати план скорочення штату банку та забезпечувати при­йняття рішення про кількісний склад працівників банку;

- вживати заходів з метою підвищення кваліфікаційного рівня персоналу банку, а також проводити атестацію, пе­реводити на іншу посаду, скорочувати чисельність, звіль­няти згідно з чинним законодавством працівників банку через неналежне виконання ними своїх функціональних обов’язків або перегляд їх службових обов’язків, зміню­вати розмір заробітної плати шляхом внесення змін до штатного розпису банку згідно з чинним законодавством.

Тимчасовий адміністратор повинен зберігати банківську таєм­ницю та конфіденційність інформації про діяльність банку і несе за її розголошення відповідальність, передбачену чинним зако­нодавством України.

<< | >>
Источник: Чернадчук В.Д.. Правове регулювання неплатоспроможності банків: Навчальний посібник. — Суми: ВТД «Університетська книга»,2007. — 230 с.. 2007

Еще по теме § 3. Заходи щодо стабілізації діяльності банку:

  1. § 3. Підготовчі заходи щодо задоволення вимог кредиторів
  2. 18.7. Режим фінансового оздоровлення банків та заходи впливу щодо забезпечення їхньої фінансової стійкості
  3. 18.7. Режим фінансового оздоровлення банків та заходи впливу щодо забезпечення їхньої фінансової стійкості
  4. Поняття банку та банківської діяльності. Вимоги до діяльності банків
  5. Мета діяльності банку
  6. Постанова ЦККП(б)У і Ради Міністрів УРСР про заходи по виконанню директиви Й. В. Сталіна щодо посилення хлібозаготівель (15 вересня 1947 року)
  7. 3. Рейтингова оцінка діяльності банку CAMEL
  8. Пріоритетні напрямами діяльності органів поліції щодо
  9. Основні показники ефективності та прибутковості діяльності банку
  10. Правові основи діяльності міліції щодо попередження насильства у сім'ї
  11. Основні напрямки адміністративної діяльності міліції щодо протидії нелегальній міграції.
  12. Доходи і витрати операційної діяльності банку
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бухгалтерский учет - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -