<<
>>

§ 2. Оцінка фінансового стану банку

Тимчасовий адміністратор протягом одного місяця (двох місяців, якщо тимчасова адміністрація застосована для управління систе­моутворюючим або багатофілійним банком) з дня свого призна­чення зобов’язаний провести інвентаризацію банківських активів, зобов’язань, резервів (включаючи обліковані на позабалансових рахунках), у тому числі:

• грошових білетів, монет та інших цінностей у грошовому сховищі та операційній касі (відповідно до Інструкції про касові операції в банках України)[71];

• основних засобів і нематеріальних активів (відповідно до Інструкції з бухгалтерського обліку основних засобів і не­матеріальних активів банків України)[72];

• кредитного портфеля та дебіторської заборгованості (мож­ливість погашення боргів за наданими кредитами та на­рахованими відсотками, стану проведення претензійно- позовної роботи тощо).

Проводить ревізію укладених з клієнтами банку договорів з обслуговування їх операцій на ринку цінних паперів; перевіряє класифікацію портфе­ля цінних паперів, кредитного портфеля дебіторської за­боргованості відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України, що регламентують поря­док розрахунку резерву на відшкодування можливих втрат за кредитними операціями, дебіторською заборгованістю та збитків банків від операцій з цінними паперами.

Інвентаризація здійснюється станом на останню звітну (міся­чну) дату. Останньою звітною (місячною) датою вважається остан­ня звітна (місячна) дата перед призначенням тимчасового адмі­ністратора, якщо він розпочав свою роботу в період з 1-го по 20- те число поточного місяця включно, або остання звітна (місяч­на) дата після призначення тимчасового адміністратора, якщо він призначений після 20-го числа поточного місяця.

Основним завданням інвентаризації є встановлення фактич­ної наявності основних засобів, нематеріальних активів, запасів матеріальних цінностей та інших активів і зобов’язань, з’ясу­вання стану їх зберігання; установлення обсягів нестачі або над­лишків активів шляхом зіставлення фактичної наявності з да­ними бухгалтерського обліку; виявлення активів, що не викори­стовуються або які втратили свою первинну якість.

Під час інвен­таризації документально підтверджується наявність, якісний стан та оцінка активів.

Інвентаризація здійснюється на підставі наказу, в якому ви­значається склад інвентаризаційної комісії, строки та обсяг інвен­таризації. Інвентаризаційна комісія:

• здійснює інвентаризацію групи об’єктів інвентаризації, що визначені відповідно до наказу;

• спільно зі службою бухгалтерського обліку бере участь у визначенні результатів інвентаризації;

• вносить пропозиції з питань упорядкування, приймання, зберігання й відпускання матеріальних цінностей, поліп­шення обліку та контролю за їх зберіганням, а також реалізації та ліквідації майна, що не використовується;

• несе відповідальність за своєчасність і додержання порядку проведення інвентаризації відповідно до наказу керівника установи, за повноту й точність внесення до інвентариза­ційних описів даних про фактичні залишки матеріальних цінностей, цінних паперів, сум у розрахунках тощо;

• оформляє акт інвентаризації, висновки, пропозиції про зарахування нестач і надлишків матеріальних цінностей; списання нестач у межах норм природного убутку, а та­кож понаднормованих нестач і втрат від псування матері­альних цінностей із зазначенням вжитих заходів щодо запобігання таким втратам і нестачам.

За загальним правилом інвентаризація матеріальних цінностей проводиться за їх місцезнаходженням та за присутності матеріаль­но відповідальних осіб. Перевірка основних засобів передбачає у тому числі й перевірку інших необоротних матеріальних активів (далі - основні засоби) і запасів матеріальних цінностей, спостере­ження об’єктів і визначення їх кількості шляхом підрахунку, зва­жування, обміру тощо, виходячи зі встановлених одиниць виміру.

До початку інвентаризації працівники служби бухгалтерсь­кого обліку мають закінчити оброблення всіх документів про надходження й видання матеріальних цінностей, провести від­повідні записи в регістрах бухгалтерського обліку й визначити залишки на день інвентаризації.

Матеріально відповідальні особи до початку інвентаризації дають розписку про те, що всі прибуткові та видаткові докумен­ти на основні засоби, нематеріальні активи й запаси матеріаль­них цінностей, що надійшли на зберігання, оприбутковані, а ті, що вибули, списані, та всі матеріальні цінності, довірені їм для зберігання, перебувають у приміщенні складу або інших місцях.

Інвентаризаційна комісія здійснює підрахунок фактичних за­лишків матеріальних цінностей та порівнює наявність зазначе­них цінностей з даними бухгалтерського обліку.

Інвентаризаційні описи й акти інвентаризації формуються в автоматизованих системах обліку або створюються за допомо­гою інших технічних засобів чи від руки. Інвентаризаційні опи­си мають містити такі обов’язкові реквізити:

• порядковий номер, найменування, інвентарний номер/код матеріалу, одиницю виміру, первісну/переоцінену вартість об’єктів за даними бухгалтерського обліку, кількість за даними бухгалтерського обліку;

• кількість (фактичну наявність об’єкта або документальне підтвердження цього), якість (проставляється відмітка про непридатність для користування), обсяг нестачі чи над­лишку матеріальних цінностей.

Дані бухгалтерського обліку, що проставляються в описах (актах), засвідчуються підписом працівника служби бухгалтер­ського обліку.

Описи підписуються головою й усіма членами інвентариза­ційної комісії. Особа, відповідальна за збереження матеріальних цінностей, на кожному інвентаризаційному описі пише розписку про правильність проведення інвентаризації, відсутність претен­зій до інвентаризаційної комісії та про те, що перелічені в описі цінності прийняті нею на зберігання.

На кожній сторінці інвентаризаційного опису прописом за­значаються кількість порядкових номерів матеріальних ціннос­тей (позицій) і загальний підсумок кількості всіх цінностей у натуральних показниках, записаних на цій сторінці. Незапов- нені рядки, які залишаються на останніх сторінках інвентариза­ційних описів, обов’язково викреслюються.

В інвентаризаційних описах не припускаються жодні підчи­щення. Виправлення помилок, у разі потреби, необхідно здій­снювати в усіх примірниках шляхом закреслення неправильних і написання зверху правильних даних. Виправлення обов’язко­во обумовлюються й підписуються всіма членами інвентариза­ційної комісії та матеріально відповідальною особою.

Про помилки, виявлені матеріально відповідальними особа­ми в інвентаризаційних описах після проведення інвентаризації, негайно (до відкриття складу тощо) повідомляють інвентариза­ційній комісії, яка після перевірки зазначених фактів і в разі їх підтвердження проводить виправлення помилок у встановлено­му порядку.

Результати контрольних перевірок інвентаризації оформлю­ються актом, у якому обов’язково зазначається найменування матеріальних цінностей, кількість, ціна та сума матеріальних цінностей, зазначених в інвентаризаційному описі, що фактично виявлені, та відхилення за результатами перевірки за цими ма­теріальними цінностями тощо.

Висновки щодо результатів інвентаризації оформлюються про­токолом із зазначенням у них якісного стану активів, пропози­цій із врегулювання нестач матеріальних цінностей чи втрат та вжиття заходів з метою попередження таких нестач чи втрат, а також пропозицій з питань упорядкування приймання, збері­гання й відпускання матеріальних цінностей, покращення облі­ку й контролю за їх зберіганням, пропозицій щодо врегулюван­ня розбіжностей розрахунків тощо.

Протокол підписують голова й члени інвентаризаційної комі­сії. Складовими частинами цього протоколу є протоколи робо­чих комісії, які мають містити систематизований виклад вияв­лених у ході інвентаризації розбіжностей між даними бухгалтер­ського обліку та даними фактичної наявності активів. До прото­колу додаються інвентаризаційні описи й акти.

Матеріали інвентаризації (інвентаризаційні описи, акти інвен­таризації, протоколи засідань інвентаризаційної комісії, довід­ки, пояснення тощо) розглядаються й підписуються особами, які були призначені комісією для проведення інвентаризації.

До початку інвентаризації основних засобів особи, відповідальні за збереження матеріальних цінностей, мають перевірити:

• наявність і стан технічних паспортів та іншої технічної документації на окремі основні засоби (будівлі, споруди, транспортні засоби й виробниче технологічне обладнання, яке потребує підтвердження технічних характеристик);

• наявність документів на основні засоби, що здані чи при­йняті банком в оренду на зберігання чи в тимчасове кори­стування. За відсутності документів слід забезпечити їх оформлення чи отримання.

У разі виявлення розбіжностей і неточностей у бухгалтерсь­кому обліку або технічній документації потрібно внести в ці до­кументи відповідні виправлення й уточнення.

Під час інвентаризації основних засобів здійснюється перевір­ка наявності об’єктів основних засобів та відповідність технічної документації на окремі основні засоби (перевіряється повне на­йменування будівель, споруд, транспортних засобів та наявність інвентаризаційних номерів). Транспортні засоби, виробниче тех­нологічне обладнання та інші об’єкти перевіряються за завод­ськими номерами й заносяться до описів.

На основні засоби, що прийняті в оренду, складається окре­мий опис за кожним конкретним орендодавцем з наступним над­силанням йому одного примірника опису. За основними засоба­ми, що в ході проведення інвентаризації були виявлені як не­придатні до експлуатації, комісія надає пропозиції щодо їх спи­сання із зазначенням у протоколі причин такого рішення.

Під час інвентаризації нематеріальних активів:

• здійснюється перевірка в грошовому (вартісному) вира­женні обґрунтованості оприбуткування нематеріальних активів відповідно до первинних документів (акти при- ймання-передавання, ліцензійні угоди, патенти та інші свідоцтва, що підтверджують факт придбання або ство­рення нематеріальних активів) тощо;

• визначається можливість отримання в майбутньому еко­номічних вигод від використання нематеріального активу.

Дані про виявлені під час проведення інвентаризації відсутні та (або) зайві (невраховані) основні засоби, малоцінні та швидко­зношувані предмети й нематеріальні активи комісія фіксує в про­токолі засідання інвентаризаційної комісії. Матеріально відпові­дальні особи надають комісії письмові пояснення про причини виникнення таких нестач чи надлишків матеріальних цінностей.

У разі виявлення надлишків матеріальних цінностей комісією з’ясовується, за чиїм розпорядженням були придбані чи споруд­жені основні засоби та (або) нематеріальні активи. Виявлені над­лишки матеріальних цінностей незалежно від причин їх виник­нення зараховуються на баланс банку відповідно до нормативно- правових актів Національного банку України з обліку основних засобів та нематеріальних активів.

За результатами інвентаризації тимчасовий адміністратор вживає заходів щодо врегулювання виявлених розбіжностей з відображенням операцій на рахунках бухгалтерського обліку.

З метою оцінки фінансового стану банку та визначення мож­ливості стабілізації його діяльності, а також приведення її у від­повідність до вимог чинного законодавства тимчасовий адмініст­ратор перевіряє договірну, бухгалтерську, звітну, касову й канце­лярську документацію, матеріали правління, ради та внутрішньо­го аудиту щодо діяльності банку, зокрема, виконує такі дії:

а) переглядає умови всіх договорів оренди, за якими банк є орендодавцем або орендарем, з точки зору потреби в них та прийнятності умов оренди;

б) оцінює угоди, що стосуються господарських, майнових операцій банку та які були здійснені банком протягом останніх трьох років до дати призначення тимчасового адміністратора, з метою встановлення фактів, визначе­них у ст. 81 Закону України «Про банки і банківську діяльність», і відповідно, звернення до суду з вимогою визнання окремих угод недійсними;

в) оцінює вартість активів банку, зокрема активів його філій;

г) виявляє кредиторів банку та визначає розміри їх вимог щодо грошових зобов’язань банку;

д) організовує в разі потреби комплексну перевірку діяль­ності банку із залученням зовнішнього аудиту або відпо­відних структурних підрозділів Національного банку.

Після докладної оцінки фінансового стану банку тимчасовий адміністратор складає план тимчасового адміністратора на пері­од його призначення, який надалі може змінюватися залежно від проблем, що можуть виникати під час тимчасового управлін­ня банком. План тимчасового адміністратора має містити:

• цільові показники, яких планується досягти протягом пе­ріоду тимчасового управління;

• комплекс заходів для досягнення поставлених цілей (за­ходів фінансового оздоровлення або санації банку, підго­товки банку до продажу, реорганізації або ліквідації);

• інше, залежно від проблем, що виникли в діяльності банку.

<< | >>
Источник: Чернадчук В.Д.. Правове регулювання неплатоспроможності банків: Навчальний посібник. — Суми: ВТД «Університетська книга»,2007. — 230 с.. 2007

Еще по теме § 2. Оцінка фінансового стану банку:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бухгалтерский учет - Военное право - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -