§ 2. Оцінка фінансового стану банку
Тимчасовий адміністратор протягом одного місяця (двох місяців, якщо тимчасова адміністрація застосована для управління системоутворюючим або багатофілійним банком) з дня свого призначення зобов’язаний провести інвентаризацію банківських активів, зобов’язань, резервів (включаючи обліковані на позабалансових рахунках), у тому числі:
• грошових білетів, монет та інших цінностей у грошовому сховищі та операційній касі (відповідно до Інструкції про касові операції в банках України)[71];
• основних засобів і нематеріальних активів (відповідно до Інструкції з бухгалтерського обліку основних засобів і нематеріальних активів банків України)[72];
• кредитного портфеля та дебіторської заборгованості (можливість погашення боргів за наданими кредитами та нарахованими відсотками, стану проведення претензійно- позовної роботи тощо).
Проводить ревізію укладених з клієнтами банку договорів з обслуговування їх операцій на ринку цінних паперів; перевіряє класифікацію портфеля цінних паперів, кредитного портфеля дебіторської заборгованості відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України, що регламентують порядок розрахунку резерву на відшкодування можливих втрат за кредитними операціями, дебіторською заборгованістю та збитків банків від операцій з цінними паперами.Інвентаризація здійснюється станом на останню звітну (місячну) дату. Останньою звітною (місячною) датою вважається остання звітна (місячна) дата перед призначенням тимчасового адміністратора, якщо він розпочав свою роботу в період з 1-го по 20- те число поточного місяця включно, або остання звітна (місячна) дата після призначення тимчасового адміністратора, якщо він призначений після 20-го числа поточного місяця.
Основним завданням інвентаризації є встановлення фактичної наявності основних засобів, нематеріальних активів, запасів матеріальних цінностей та інших активів і зобов’язань, з’ясування стану їх зберігання; установлення обсягів нестачі або надлишків активів шляхом зіставлення фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку; виявлення активів, що не використовуються або які втратили свою первинну якість.
Під час інвентаризації документально підтверджується наявність, якісний стан та оцінка активів.Інвентаризація здійснюється на підставі наказу, в якому визначається склад інвентаризаційної комісії, строки та обсяг інвентаризації. Інвентаризаційна комісія:
• здійснює інвентаризацію групи об’єктів інвентаризації, що визначені відповідно до наказу;
• спільно зі службою бухгалтерського обліку бере участь у визначенні результатів інвентаризації;
• вносить пропозиції з питань упорядкування, приймання, зберігання й відпускання матеріальних цінностей, поліпшення обліку та контролю за їх зберіганням, а також реалізації та ліквідації майна, що не використовується;
• несе відповідальність за своєчасність і додержання порядку проведення інвентаризації відповідно до наказу керівника установи, за повноту й точність внесення до інвентаризаційних описів даних про фактичні залишки матеріальних цінностей, цінних паперів, сум у розрахунках тощо;
• оформляє акт інвентаризації, висновки, пропозиції про зарахування нестач і надлишків матеріальних цінностей; списання нестач у межах норм природного убутку, а також понаднормованих нестач і втрат від псування матеріальних цінностей із зазначенням вжитих заходів щодо запобігання таким втратам і нестачам.
За загальним правилом інвентаризація матеріальних цінностей проводиться за їх місцезнаходженням та за присутності матеріально відповідальних осіб. Перевірка основних засобів передбачає у тому числі й перевірку інших необоротних матеріальних активів (далі - основні засоби) і запасів матеріальних цінностей, спостереження об’єктів і визначення їх кількості шляхом підрахунку, зважування, обміру тощо, виходячи зі встановлених одиниць виміру.
До початку інвентаризації працівники служби бухгалтерського обліку мають закінчити оброблення всіх документів про надходження й видання матеріальних цінностей, провести відповідні записи в регістрах бухгалтерського обліку й визначити залишки на день інвентаризації.
Матеріально відповідальні особи до початку інвентаризації дають розписку про те, що всі прибуткові та видаткові документи на основні засоби, нематеріальні активи й запаси матеріальних цінностей, що надійшли на зберігання, оприбутковані, а ті, що вибули, списані, та всі матеріальні цінності, довірені їм для зберігання, перебувають у приміщенні складу або інших місцях.
Інвентаризаційна комісія здійснює підрахунок фактичних залишків матеріальних цінностей та порівнює наявність зазначених цінностей з даними бухгалтерського обліку.
Інвентаризаційні описи й акти інвентаризації формуються в автоматизованих системах обліку або створюються за допомогою інших технічних засобів чи від руки. Інвентаризаційні описи мають містити такі обов’язкові реквізити:
• порядковий номер, найменування, інвентарний номер/код матеріалу, одиницю виміру, первісну/переоцінену вартість об’єктів за даними бухгалтерського обліку, кількість за даними бухгалтерського обліку;
• кількість (фактичну наявність об’єкта або документальне підтвердження цього), якість (проставляється відмітка про непридатність для користування), обсяг нестачі чи надлишку матеріальних цінностей.
Дані бухгалтерського обліку, що проставляються в описах (актах), засвідчуються підписом працівника служби бухгалтерського обліку.
Описи підписуються головою й усіма членами інвентаризаційної комісії. Особа, відповідальна за збереження матеріальних цінностей, на кожному інвентаризаційному описі пише розписку про правильність проведення інвентаризації, відсутність претензій до інвентаризаційної комісії та про те, що перелічені в описі цінності прийняті нею на зберігання.
На кожній сторінці інвентаризаційного опису прописом зазначаються кількість порядкових номерів матеріальних цінностей (позицій) і загальний підсумок кількості всіх цінностей у натуральних показниках, записаних на цій сторінці. Незапов- нені рядки, які залишаються на останніх сторінках інвентаризаційних описів, обов’язково викреслюються.
В інвентаризаційних описах не припускаються жодні підчищення. Виправлення помилок, у разі потреби, необхідно здійснювати в усіх примірниках шляхом закреслення неправильних і написання зверху правильних даних. Виправлення обов’язково обумовлюються й підписуються всіма членами інвентаризаційної комісії та матеріально відповідальною особою.
Про помилки, виявлені матеріально відповідальними особами в інвентаризаційних описах після проведення інвентаризації, негайно (до відкриття складу тощо) повідомляють інвентаризаційній комісії, яка після перевірки зазначених фактів і в разі їх підтвердження проводить виправлення помилок у встановленому порядку.
Результати контрольних перевірок інвентаризації оформлюються актом, у якому обов’язково зазначається найменування матеріальних цінностей, кількість, ціна та сума матеріальних цінностей, зазначених в інвентаризаційному описі, що фактично виявлені, та відхилення за результатами перевірки за цими матеріальними цінностями тощо.
Висновки щодо результатів інвентаризації оформлюються протоколом із зазначенням у них якісного стану активів, пропозицій із врегулювання нестач матеріальних цінностей чи втрат та вжиття заходів з метою попередження таких нестач чи втрат, а також пропозицій з питань упорядкування приймання, зберігання й відпускання матеріальних цінностей, покращення обліку й контролю за їх зберіганням, пропозицій щодо врегулювання розбіжностей розрахунків тощо.
Протокол підписують голова й члени інвентаризаційної комісії. Складовими частинами цього протоколу є протоколи робочих комісії, які мають містити систематизований виклад виявлених у ході інвентаризації розбіжностей між даними бухгалтерського обліку та даними фактичної наявності активів. До протоколу додаються інвентаризаційні описи й акти.
Матеріали інвентаризації (інвентаризаційні описи, акти інвентаризації, протоколи засідань інвентаризаційної комісії, довідки, пояснення тощо) розглядаються й підписуються особами, які були призначені комісією для проведення інвентаризації.
До початку інвентаризації основних засобів особи, відповідальні за збереження матеріальних цінностей, мають перевірити:
• наявність і стан технічних паспортів та іншої технічної документації на окремі основні засоби (будівлі, споруди, транспортні засоби й виробниче технологічне обладнання, яке потребує підтвердження технічних характеристик);
• наявність документів на основні засоби, що здані чи прийняті банком в оренду на зберігання чи в тимчасове користування. За відсутності документів слід забезпечити їх оформлення чи отримання.
У разі виявлення розбіжностей і неточностей у бухгалтерському обліку або технічній документації потрібно внести в ці документи відповідні виправлення й уточнення.
Під час інвентаризації основних засобів здійснюється перевірка наявності об’єктів основних засобів та відповідність технічної документації на окремі основні засоби (перевіряється повне найменування будівель, споруд, транспортних засобів та наявність інвентаризаційних номерів). Транспортні засоби, виробниче технологічне обладнання та інші об’єкти перевіряються за заводськими номерами й заносяться до описів.
На основні засоби, що прийняті в оренду, складається окремий опис за кожним конкретним орендодавцем з наступним надсиланням йому одного примірника опису. За основними засобами, що в ході проведення інвентаризації були виявлені як непридатні до експлуатації, комісія надає пропозиції щодо їх списання із зазначенням у протоколі причин такого рішення.
Під час інвентаризації нематеріальних активів:
• здійснюється перевірка в грошовому (вартісному) вираженні обґрунтованості оприбуткування нематеріальних активів відповідно до первинних документів (акти при- ймання-передавання, ліцензійні угоди, патенти та інші свідоцтва, що підтверджують факт придбання або створення нематеріальних активів) тощо;
• визначається можливість отримання в майбутньому економічних вигод від використання нематеріального активу.
Дані про виявлені під час проведення інвентаризації відсутні та (або) зайві (невраховані) основні засоби, малоцінні та швидкозношувані предмети й нематеріальні активи комісія фіксує в протоколі засідання інвентаризаційної комісії. Матеріально відповідальні особи надають комісії письмові пояснення про причини виникнення таких нестач чи надлишків матеріальних цінностей.
У разі виявлення надлишків матеріальних цінностей комісією з’ясовується, за чиїм розпорядженням були придбані чи споруджені основні засоби та (або) нематеріальні активи. Виявлені надлишки матеріальних цінностей незалежно від причин їх виникнення зараховуються на баланс банку відповідно до нормативно- правових актів Національного банку України з обліку основних засобів та нематеріальних активів.
За результатами інвентаризації тимчасовий адміністратор вживає заходів щодо врегулювання виявлених розбіжностей з відображенням операцій на рахунках бухгалтерського обліку.
З метою оцінки фінансового стану банку та визначення можливості стабілізації його діяльності, а також приведення її у відповідність до вимог чинного законодавства тимчасовий адміністратор перевіряє договірну, бухгалтерську, звітну, касову й канцелярську документацію, матеріали правління, ради та внутрішнього аудиту щодо діяльності банку, зокрема, виконує такі дії:
а) переглядає умови всіх договорів оренди, за якими банк є орендодавцем або орендарем, з точки зору потреби в них та прийнятності умов оренди;
б) оцінює угоди, що стосуються господарських, майнових операцій банку та які були здійснені банком протягом останніх трьох років до дати призначення тимчасового адміністратора, з метою встановлення фактів, визначених у ст. 81 Закону України «Про банки і банківську діяльність», і відповідно, звернення до суду з вимогою визнання окремих угод недійсними;
в) оцінює вартість активів банку, зокрема активів його філій;
г) виявляє кредиторів банку та визначає розміри їх вимог щодо грошових зобов’язань банку;
д) організовує в разі потреби комплексну перевірку діяльності банку із залученням зовнішнього аудиту або відповідних структурних підрозділів Національного банку.
Після докладної оцінки фінансового стану банку тимчасовий адміністратор складає план тимчасового адміністратора на період його призначення, який надалі може змінюватися залежно від проблем, що можуть виникати під час тимчасового управління банком. План тимчасового адміністратора має містити:
• цільові показники, яких планується досягти протягом періоду тимчасового управління;
• комплекс заходів для досягнення поставлених цілей (заходів фінансового оздоровлення або санації банку, підготовки банку до продажу, реорганізації або ліквідації);
• інше, залежно від проблем, що виникли в діяльності банку.