Стаття 49. Встановлення своєчасності подання декларацій

{Частину першу статті 49 виключено на підставі Закону №1022-VIIIвід 15.03.2016}

2. Державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, а також юридичні особи публічного права зобов’язані перевіряти факт подання суб’єктами декларування, які в них працюють (працювали або входять чи входили до складу утвореної в органі конкурсної комісії, до складу Громадської ради доброчесності, відповідних громадських рад, рад громадського контролю, утворених при державних органах), відповідно до цього Закону декларацій та повідомляти Національне агентство про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій у визначеному ним порядку.

{Абзац перший частини Другої статті 49 із змінами, внесеними згідно із Законом №1975-VIII від 23.03.2017}

Національне агентство перевіряє факт подання відповідно до цього Закону декларацій особами, зазначеними у пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону.

{Частину другу статті 49 доповнено абзацом другим згідно із ’Законом №1975-VIII від23.03.2017} {Частина друга статті 49 в редакції Закону №1022-VIII від 15.03.2016}

3. Якщо за результатами контролю встановлено, що суб’єкт декларування не подав декларацію, Національне агентство письмово повідомляє такого суб’єкта про факт неподання декларації, і суб’єкт декларування повинен протягом десяти днів з дня отримання такого повідомлення подати декларацію в порядку, визначеному частиною першою статті 45 цього Закону.

Одночасно Національне агентство письмово повідомляє про факт неподання декларації спеціально уповноваженим суб’єктам у сфері протидії корупції, а також керівнику державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їх апарату, юридичної особи публічного права, вищому органу управління відповідного громадського об’єднання, іншого непідприємницького товариства про факт неподання декларації відповідним суб’єктом декларування.

{Абзац другий частини третьої статті 49 в редакції Закону №1975-VIII від 23.03.2017}

1. Закон покладає обов'язок на державні органи, органи влади АРК, органи місцевого самоврядування, юридичні особи публічного права, в якому працює (пра­цював) суб'єкт декларування (або входить чи входив до складу утвореної в органі конкурсної комісії, Громадської ради доброчесності, відповідних громадських рад, рад громадського контролю), перевіряти факт подання декларацій та повідомляти НАЗК про випадки неподання чи несвоєчасного її подання.

Для забезпечення реалізації цієї вимоги рішенням НАЗК від 6.09.2016 р. №19 затверджений Порядок перевірки факту подання суб'єктами декларування декла­рацій відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» та повідомлення Національного агентства з питань запобігання корупції про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій (далі - Порядок №19). Відповідно до п. 3 цього Порядку перевірка факту подання декларацій та повідомлення НАЗК про випадки неподання чи несвоєчасного подання декларацій покладаються на уповноважений підрозділ (особу) з питань запобігання та виявлення корупції відповідного органу, або інший структурний підрозділ такого органу, визначений керівником органу.

Для кожного виду декларації Порядок №19 встановлює окремі строки перевірки на своєчасність подання, зокрема:

- для щорічних декларацій - 10 робочих днів з граничної дати подання таких декларацій;

- для декларацій суб'єктів декларування, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, - 5 робочих днів з дня такого припинення (з дня видачі трудової книжки суб'єкту декларування. При цьому день видачі трудової книжки не враховується у такий п'ятиденний строк). Якщо ж припинення зазначеної діяльності відбулося з ініціативи керівника органу, в якому працював суб'єкт декларування, - 5 робочих днів після спливання строку у 20 робочих днів з дня, коли суб'єкт декларування дізнався чи повинен був дізнатися про таке припинення;

- для декларацій суб'єктів декларування, які припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, - 10 робочих днів з граничної дати подання таких декларацій наступного за звітним року, у якому було припинено таку діяльність.

Наприклад, якщо особа звільнилася з посади 31 грудня 2017 р., то вона повинна до 1 квітня 2018 р. подати декларацію за 2017 р. Тобто, перевірка своєчасності по­дання такої декларації повинна здійснюватися з 1 по 16 квітня (включно) 2018 р. Адже 1, 7, 8, 9, 14 та 15 квітня 2018 р. припадають на неробочі дні;

- для декларацій суб'єктів декларування, які є особами, що претендують на за­йняття посад, зазначених у п. 1, підп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону, та осіб, зазначених у п. 4 ч. 1 ст. 3 Закону, - до призначення або обрання особи на посаду;

- для декларацій осіб, зазначених у підп. «в» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону, у разі вхо­дження (включення, залучення, обрання, призначення) до складу конкурсної комісії, утвореної відповідно до законів «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», Громадської ради доброчесності, утвореної відповідно до Закону «Про судоустрій і статус суддів», відповідної громадської ради, ради громадського контролю, утвореної при державних органах, - протягом 10 календарних днів з граничної дати подання таких декларацій, визначеної в абзаці другому ч. 3 ст. 45 Закону;

- для декларацій осіб, зазначених в абзаці четвертому п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону, у разі зайняття посади керівника або входження (обрання, призначення) до складу вищого органу управління, інших органів управління відповідного громадського об'єднання, іншого непідприємницького товариства - протягом 10 календарних днів з граничної дати подання таких декларацій, визначеної в абзаці третьому ч. 3 ст. 45 Закону.

Поняття «з граничної дати» означає, що перебіг строку перевірки деклара­ції на своєчасність її подання починається з наступного дня після настання такої «граничної дати».

Перевірка своєчасності подання декларації здійснюється шляхом пошуку та перегляду інформації в публічній частині ЄДРД на офіційному веб-сайті НАЗК.

2. Якщо за результатами перевірки буде встановлено факт неподання чи не­своєчасного подання декларацій суб'єктами декларування, то відповідальний підрозділ (особа) органу, в якому працюють (працювали) суб'єкти декларування, повідомляє про це НАЗК упродовж 3 робочих днів з дня виявлення такого факту.

Повідомлення про факт неподання чи несвоєчасного подання декларацій (за формою, затвердженою у додатку 1 до Порядку №19) надсилається на адресу елек­тронної пошти, зазначену на офіційному веб-сайті НАЗК, та засобами поштового зв'язку (рекомендованим листом з повідомленням про вручення).

Зазначене повідомлення надсилається відповідним органом окремо за кожним фактом такого неподання чи несвоєчасного подання.

Після отримання відповідного повідомлення НАЗК перевіряє аргументи, надані у ньому відповідним державним органом, органом влади АРК, органом місцевого самоврядування чи юридичною особою публічного права. Якщо за результатами контролю буде встановлено, що суб'єкт декларування не подав декларацію, то НАЗК письмово повідомляє такого суб'єкта про факт неподання декларації, і суб'єкт де­кларування повинен протягом десяти днів з дня отримання такого повідомлення подати декларацію. Повідомлення суб'єкту декларування надсилається за адресою зареєстрованого місця його проживання, що вказана в останній поданій таким суб'єктом декларації, або за адресою, зазначеною відповідним органом, у повідом­ленні про встановлення факту неподання чи несвоєчасного подання декларації.

Крім того, НАЗК одночасно письмово повідомляє про це керівника відповід­ного органу, вищому органу управління відповідного громадського об'єднання, іншого непідприємницького товариства та спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції за формою, встановленою в додатку 2 до Порядку №19.

3. За наявності ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КАП (несвоєчасне подання без поважних причин¹ декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) уповноважена особа НАЗК складає протокол про відповідне адміністративне правопорушення, який за рішенням НАЗК направляється до суду.

Умисне неподання суб'єктом декларування декларації, якщо відомості, зазна­чені в декларації, відрізняються від достовірних на суму понад 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тягне за собою кримінальну відповідальність, передбачену ст. 366-1 КК.