Стаття 82. Строк подання скарги

1. Скарга на адміністративний акт може бути подана протягом тридцяти календарних днів з дня доведення його до відома особи або з моменту, коли особа, права і законні інтереси якої зачіпає адміністративний акт, але яка не була залучена до адміністративного провадження, дізналася або повинна була дізнатися про прийняття адміністративного акта.

Скарга на бездіяльність адміністративного органу може бути подана в будь-який час після спливу строку прийняття адміністративного акта.

Для окремих видів адміністративних справ законом можуть бути установ­лені більш тривалі строки подання скарги.

2. У разі пропущення у зв'язку з хворобою, відрядженням чи з інших поваж­них причин строку подання скарги учасник може звернутися з клопотанням про поновлення строку подання скарги. Звернення про поновлення може бути по­дано впродовж десяти календарних днів з моменту усунення перешкоди, але не пізніше одного року після закінчення відповідного строку. Скаргу, строк подан­ня якої було пропущено з поважних причин, має бути подано впродовж десяти календарних днів після отримання повідомлення про поновлення.

3. Скарга, подана з порушенням строку без поважних причин, установлених цією статтею, залишається без розгляду.

4. Строк подання скарги не вважається пропущеним у разі не зазначення в адміністративному акті строків та порядку його оскарження.

Предмет регулювання

1. Предметом регулювання коментованої статті є визначення загального строку для оскарження в адміністративному порядку адміністративних актів, а також бездіяльності адміністративного органу.

Цілі статті (мета норми)

2. Метою коментованої статті є забезпечення стану правової визначеності для адресатів адміністративного акта, насамперед для тих, хто використовує адміністративний акт на свою користь, але такий акт є негативним для інших осіб.

Правова основа коментованого положення

3.

4. Порядок обчислення строків визначено у статті 42 ЗАП.

Місце коментованого положення у цілісному механізмі, умови й особливості застосування

5. За загальним правилом, скарга на адміністративний акт може бути подана протягом 30 календарних днів з дня доведення його до відома особи — адресата (адресатів) та заінтересованої особи (осіб). І цей строк може мати різний початок перебігу для різних осіб, залежно від фактичного доведення акта до їх відома.

Порядок доведення адміністративного акта до відома особи (осіб) визначено у статті 78 ЗАП.

У разі, якщо особа не була залучена до адміністративного про­вадження, то для неї строк на подання скарги в адміністративному порядку складає 30 календарних днів з моменту, коли така особа дізналася або повинна була дізнатися про адміністративний акт.

Важливо наголосити на вжитій конструкції «повинна була діз­натися» про адміністративний акт, адже за цих умов враховуються усі презумпції доведення адміністративного акта до відома особи (осіб), зокрема шляхом його вручення або надсилання акта поштою, зокрема електронною поштою, чи передачі з використанням інших засобів телекомунікаційного зв’язку. Адміністративний акт, який стосується великої кількості осіб, доводиться до їх відома через офі­ційний веб-сайт адміністративного органу та/або друковані засоби масової інформації із зазначенням суті рішення, порядку ознайом­лення та порядку оскарження (стаття 78 ЗАП).

6. Відмінністю пропонованого регулювання, порівняно з Законом України «Про звернення громадян», який передбачає, що скарга на рішення може бути подана протягом одного року з моменту його прийняття, але. не пізніше одного місяця з часу ознайомлення грома­дянина з прийнятим рішенням® (виділено авторами коментаря), полягає в тому, що ЗАП закладає інший підхід до набрання чинно­сті адміністративним актом. Зокрема, ЗАП враховує існування такої категорії учасників адміністративної процедури як «заінтересовані особи», та те, що рішення адміністративних органів можуть викону­ватись надзвичайно швидко, і тоді може виникати проблема повер­нення попереднього стану та відшкодування шкоди (наприклад, коли розпочато якесь будівництво).

Пов’язуючи строк для оскарження адміністративного акта з фактом доведення його до відома осіб, прав та законних інтересів, яких він стосується, держава запроваджує стимулюючу норму, адже особа, якій вигідне виконання акта, теж зацікавлена якнайшвидше довести його до відома всіх заінтересованих осіб.

Відповідно до частини 5 статті 78 ЗАП, недоведення адміністра­тивним органом адміністративного акта в установленому порядку до відома особи (осіб) є підставою для продовження строків його оскарження.

7. При цьому, скарга на бездіяльність адміністративного органу

⁸⁹ Частина перша статті 17 Закону України «Про звернення громадян» від 2 жовтня 1996 року (з наступними змінами) // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 47. — С. 256.

може бути подана в будь-який час після спливу строку прийняття адміністративного акта.

8. Водночас щодо окремих видів адміністративних справ спе­ціальним (тематичним) законодавством можуть бути установлені інші строки подання скарги. Це випливає з частини 2 статті 3 ЗАП. Наприклад, податкове законодавство сьогодні передбачає 10 денний строк для подання скарг^[89]. І такі особливості після набрання чинності ЗАП треба буде оцінити на предмет їх обґрунтованості.

9. Відповідно до частини 2 коментованої статті, пропущений у зв’язку з хворобою, відрядженням чи з інших поважних причин строк подання скарги може бути продовжено суб’єктом розгляду скарги за зверненням оскаржувача. Очевидно, що у всіх зазначених випадках може йтися лише про тривалу (понад 30 днів) хворобу або відрядження, виходячи із загального строку для оскарження адмі­ністративного акта. Також очевидно, що у всіх випадках особа, яка пропустила строк для оскарження, повинна належним чином (доку­ментально) підтвердити поважність причин для такого пропущення.

9. Положення частини 3 коментованої статті зобов’язують суб’єкта розгляду скарги відхиляти без розгляду (по суті) скаргу, подану з порушенням строків без поважних причин, встановлених цією статтею. Ця норма також спрямована на досягнення стану правової визначеності та добросовісну реалізацію прав учасниками адміністративного провадження.

10. У частині 4 коментованій статті зазначається, що строк подання скарги не вважається пропущеним у разі незазначення в адміністративному акті строків та порядку його оскарження. Ця норма направлена на обов’язок адміністративних органів в усіх актах зазначати відповідні положення, оскільки скаржнику дуже важко зрозуміти, «куди і коли» можна оскаржити адміністративний акт. Таким чином, зазначена частина також направлена на захист прав особи.

Зарубіжний досвід

У багатьох зарубіжних країнах строк для адміністративного оскарження є ще коротшим, порівняно з пропонованим в ЗАП (наприклад, в Австрії — два тижні, у Польщі — 14 днів, в Угор­щині — 15 днів тощо). Це ще раз ілюструє, що для публічної адмі­ністрації встановлюється значно коротші, ніж в Україні, строки для оскарження з метою якнайшвидшого досягнення стану правової визначеності.