Стаття 34. Спеціаліст

1. Спеціаліст — особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками і залучається до участі в адміністративному провадженні для надання консуль­таційної, технічної та іншої спеціальної допомоги.

2. Спеціаліст повинен з'явитися на запрошення адміністративного органу, надавати усні чи письмові консультації, пояснення та/або технічну допомогу.

Предмет регулювання

1. Стаття визначає статус спеціаліста в адміністративному про­вадженні — встановлює коло осіб, які можуть бути спеціалістами в адміністративному провадженні, їх обов’язки і права.

Цілі статті

2. Метою статті є визначення статусу спеціаліста та його ролі в адміністративному провадженні

Правова основа коментованого положення

3. Правову основу коментованого положення складають насампе­ред принципи обґрунтованості (стаття 9 ЗАП) та офіційності (стаття 17 ЗАП).

Визначення термінів

4. Спеціаліст — особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками і залучається до участі в адміністративному провадженні для надання консультаційної, технічної та іншої спеціальної допомоги.

Місце коментованого положення у цілісному механізмі

5. Пояснення або консультації спеціалістів можуть бути джере­лом доказів у справі.

Підставами залучення спеціаліста до участі в адміністративній справі є ініціатива адміністративного органу або клопотання особи.

6. Обов’язки спеціаліста.

Відповідно до частини 2 коментованої статті спеціаліст зобов’язаний:

- з’явитись на запрошення адміністративного органу;

- надавати усні чи письмові консультації;

- надавати пояснення та/або технічну допомогу (наприклад, фотографування, складання схем, планів, креслень тощо).

7. Права спеціаліста.

Спеціаліст має такі права:

- право знати мету свого запрошення в адміністративний орган, відповідно до статті 34 ЗАП;

- відмовитись від участі в адміністративному провадженні, якщо він не володіє відповідними знаннями та навичками (хоча це питання, на відміну від КАСУ, ЗАП не регламентує. Однак, це право випливає як логічний висновок із частини 1 коментованої статті);

- право на оплату виконаної роботи та на відшкодування витрат — за умови, коли у штаті адміністративного органу не передбачено посадових чи службових осіб або інших працівників, до обов’язків яких входить виконання даної роботи (надання послуг). В останньому випадку (тобто у разі перебування спеціаліста у штаті адміністративного органу) додаткова винагорода (оплата виконаної роботи), крім власне заробітної платні, не виплачується.

Витрати, пов’язані із залученням до участі в адміністративному провадженні спеціаліста, який запрошується за ініціативою учас­ника адміністративного провадження, відшкодовуються за рахунок учасника адміністративного провадження.