Причини нелегальної міграції

Об’єктивне й точне розуміння причин (факторів) прогресуючого ста­ну нелегальної міграції є необхідною умовою результативного запобіган­ня її проявам, а також надає можливість з’ясувати обумовлюваність тако­го шкідливого й суспільно небезпечного явища, як нелегальна міграція, і, відповідно, визначити її розміри та характер.

Нелегальну міграцію обумовлює певний комплекс чинників. Відповідно, постає питання про характер та значення тих або інших чинників нелегальної міграції. Саме тому причинами нелегальної мігра­ції варто вважати явища, процеси й інші фактори, які будь-яким чином впливають на нелегальну міграцію, зумовлюючи її як явище та поро­джуючи конкретні прояви.

У науковій літературі існує різноманітна класифікація чинни­ків (часто взаємозалежних), під впливом яких формуються напрямки та масштаби міграційних процесів. Переміщення у просторі відбува­ється внаслідок впливу економічних, соціальних, політичних, освітніх, демографічних, етнічних, морально-психологічних, військових, еколо­гічних та інших факторів, але ці чинники діють одночасно, вони певною мірою взаємозалежні та взаємообумовлені.

Так, усі причини нелегальної міграції за сферами поширення та змістом можна поділити на такі групи: 1) соціально-економічні; 2) політичні; 3) організаційно-управлінські; 4) правові; 5) мораль­но-психологічні та інші.

Істотні проблеми в економічній та соціальній сферах зумовлю­ють загострення суперечностей, що призводить до конфліктів, які детермінують зростання криміналізацїї суспільства. Серед населення виникають спільноти, які перебувають за межею бідності, бездомні, безробітні, здатні вчиняти будь-які, в тому числі протиправні, дії для задоволення своїх власних потреб. Як правило, нелегальні мігранти по­трапляють у гострі, стресові ситуації, які змушують йти на ризик задля власного життя, життя своєї родини, кидатись у прірву незнаного, чи­нити правопорушення заради покращення свого життєвого становища або втечі від конфліктів.

Вимушені потоки мігрантів істотно відрізняються від організова­них переселенців, наприклад у країни, де існує суттєвий брак трудових ресурсів. Таким мігрантам зазвичай надаються місце роботи, зарплата і житло. Вимушені переселенці й біженці, які вже зазнали матеріальних і соціальних втрату місцях свого проживання, навпаки, складно адапту­ються до нових умов життя.

До економічних причин, які можуть виступати загальними фактора­ми й умовами нелегальної міграції, варто віднести такі: 1) нестабільну економічну ситуацію в державі, яка приваблює і спонукає потоки неле­гальної міграції; 2) погіршення матеріальних умов життя і праці грома­дян, які призводять до бідності та злиденності трудящих мас, безробіт­тя, невиплату заробітної плати, позбавлення соціальних пільг; 3) неле­гальне проникнення мігрантів суттєво ускладнює умови життя корін­них мешканців, загострює соціальні конфлікти між місцевими жителя­ми та мігрантами; 4) недостатнє фінансове забезпечення державних органів та установ, які займаються питаннями нелегальною міграції;

5) відсутність методик протидії конкретним видам нелегальної міграції

6) відносно дешеві соціальні послуги, що сприяють рухові потоків неле­гальних мігрантів в Україну; 7) значна вартість депортації нелегальних мігрантів з України^[111]; 8) не завжди правильний вибір форм і методів впливу на нелегальну міграцію, поширення зловживань у сфері конт­ролю та запобігання нелегальній міграції, незаконні дії посадовців щодо приховування нелегальних мігрантів та їх легалізації, безпосереднє при­криття злочинних угруповань, які займаються контрабандою людей.

Особливу роль серед чинників нелегальної міграції відіграють соціальні причини нелегальної міграції, зокрема: негативне ставлення до вимушених переселенців з боку місцевих жителів та неналагоджена система громадського контролю, у тому числі за діяльністю державних органів та установ, які займаються питаннями нелегальною міграції.

До політичних причин нелегальної міграції можна зарахувати такі: 1) реформи в державі; 2) політичну нестабільність, яка знаходить про­яв у нестабільності міжнародних відносин з іншими державами; 3) кон­флікти мігрантів з місцевими громадянами, які спонукають до створен­ня спільнот за національними, релігійними та мовно-культурними оз­наками, що призводить до формування особливих кримінальних груп;

4) існування на території України діаспор і спеціальних представництв певних організацій, які забезпечують належні матеріальні підвалини для розташування мережі баз та таборів для нелегальних мігрантів;

5) недосконалість механізму протидії нелегальній міграції, яка вияв­ляється, зокрема, у безсистемному підході до створення законодавчої бази у цій сфері; 6) прорахунки у формуванні управлінських структур і визначенні їхньої компетенції; недостатня визначеність здійснюваної політики у сфері запобігання нелегальній міграції.

Слід наголосити, що політичні причини нелегальної міграції мо­жуть бути безпосередньо зумовлені соціально-економічними та інши­ми особливостями країни, з якої мігранти виїжджають, а саме:

а) політичними переслідуваннями, зміною політичних режимів;

б) різноманітними дискримінаціями (расовою, етнічною, релігійною);

в) стихійними лихами;

г) реформами у державі.

Як відмічається на сторінках юридичної літератури, нелегальна політична міграція — це процес міждержавного переміщення грома­дян, які, займаючись політичною діяльністю, змушені мігрувати внас­лідок можливих або вже розпочатих переслідувань за свої політичні по­гляди^[112]. Така міграція настає, як правило, внаслідок зміни політичних режимів.

Збройні конфлікти також зараховують до розповсюджених фак­торів, які викликають нелегальну міграцію. Такі конфлікти можна вва­жати однією з форм вирішення конфліктів між деякими протидіючими сторонами із застосуванням зброї, що, в свою чергу, спричиняє життєві загрози населенню, подолати які можна шляхом нелегальної міграції.

На окрему увагу заслуговують дискримінаційні фактори^[113], роль яких полягає в обмеженні або позбавленні прав певної категорії гро­мадян за ознаками расової, національної належності, статі, релігійними і політичними переконаннями.

Прояви дискримінації можуть здійснюватися як відкрито, так і таємно, можуть розповсюджуватися серед населення, здійснюватися одноособово або анонімними групами осіб, можуть бути епізодичними або систематичними, проте у будь-яких випадках вони завдають психіч­ної, матеріальної або фізичної шкоди її жертвам. Прояви дискримінації знешкодити досить складно, оскільки вона може глибоко вкорінювати­ся у звичаї або інститути суспільства, існувати тривалий час.

Серед дискримінацій найчастіше проявляються расові дискримі­нації^[114] та релігійні утиски^[115].

Стихійні лиха також можуть бути причиною нелегальних мігра­цій. Вимушені переміщення населення відбуваються, якщо на території поселень або поблизу житлових помешкань виникають природні ката­строфи: виверження вулкана, зсуви гірських порід чи снігових лавин, опущення під воду суходолів тощо.

Жахливим прикладом природної катастрофи є землетрус 2011 року в Японії магнітудою 9 балів, який викликав цунамі висотою більше 10 метрів, що спричинило серію аварій на AEC «Фукусіма-1». У зв’язку з цим тисячі людей вимушені були мігрувати в інші міста.

У цілому переселення населення у таких випадках проявляєть­ся як у тимчасовій, так і в безповоротній міграції від природних ката­строф, які можуть погіршитись. З іншого боку, значна кількість неле­гальних мігрантів, постраждалих від екологічних катаклізмів, поверта­ється на місця своїх колишніх розселень, причому ще тоді, коли стихійні природні сили ще не зовсім призупинили свого загрозливого наступу на оселі.

Не менш значущу роль на прояв нелегальної міграції відіграють також певні реформи в державі. Як правило, мігранти масово покида­ють територію країни, де обмежуються або не визнаються права та сво­боди людини, відбуваються докорінні державні перетворення, які впли­вають на життєві інтереси громади, виникають напруження етнічного, політичного або релігійного характеру, відбуваються збройні конфлік­ти і громадянські протистояння тощо.

Ще однією з причин нелегальної міграції слід вважати організацій­но-управлінські фактори, а саме: 1) низький рівень регламентації діяль­ності державних органів та установ щодо процедури видачі офіційних реєстраційних документів мігрантам; 2) недостатня кількість пунктів тимчасового перебування іноземців, які підлягають примусовій де­портації; 3) відсутність належного нагляду за професійною діяльністю туристичних фірм, комерційних бюро та операторів, які вирішують пи­тання навчання та працевлаштування мігрантів на території України; 4) недостатній контроль за діяльністю організацій та фізичних осіб, які запрошують або приймають в Україні іноземців; 5) слабке інфор­маційне забезпечення контролю та обліку іммігрантів, які законно прибувають в Україну, зокрема транзитом; 6) специфіка географічного та геополітично вигідного положення України, що використовується нелегальними мігрантами як транзитний пункт з метою потрапити до країн Західної Європи; 6) відсутність налагодженої співпраці з пред­ставниками іноземних діаспор; 7) відсутність впливу неурядових струк­тур у заходах щодо боротьби з нелегальною міграцією в державі; 8) про- рахунки у формуванні управлінських структур та визначенні їхньої компетенції, зокрема дублювання повноважень державних службовців у сфері міграційних процесів; 9) недосконала міграційна статистика (оцінка характеру та масштабів проблем, пов’язаних із рухом населення за кордон і з-за кордону, неможлива без повних і точних статистичних даних).

Недосконалість механізму протидії нелегальній міграції, «прозо­рість» державних кордонів, білі плями в нормативному регулюванні ховають у собі значну притягальну силу й можуть також виступати сут­тєвими чинниками правового характеру нелегальної міграції.

Так, правові причини, що сприяють розповсюдженню нелегальної міграції в Україні, пов’язані з такими факторами: 1) прогалини та нечіт­кість у нормативній базі, що регулює правовий статус мігрантів і дає хід механізмові протидії нелегальній міграції; 2) поверхневе визна­чення на законодавчому рівні системи заходів превентивного впливу на умови, що сприяють нелегальній міграції; 3) недоліки у ратифікації Україною міжнародно-правових актів, які регулює правоохоронну ді­яльність щодо запобігання нелегальній міграції.

Наведені причини нелегальної міграції не можна вважати в повно­му обсязі вичерпними та незмінюваними. Проте практика вирішення аналогічних проблем невблаганно свідчить про те, що розробка страте­гії й тактики протидії нелегальній міграції повинні ґрунтуватися на чіт­кому з’ясуванні та аналізі її чинників.

4.