Суб'єкти протидії нелегальній міграції.
Нелегальна міграція є проблемою як національною, так і міжнародною. Уряди багатьох країн намагаються боротися з цим явищем спільно, про що свідчать численні договори, угоди між Україною та іншими державами.
Світова спільнота багато років намагається подолати нелегальну міграцію, та на жаль не завжди успішно. Нелегальна міграція - соціальне явище, її причини знаходяться глибше, в розумінні суспільства, його економічному житті та достатку.
Ефективна протидія нелегальній міграції не можлива без наявності діючої системи суб’єктів органів державної влади, що передбачає комплексне використання сил, засобів, обмін інформацією тощо. Згадана система є частиною загального механізму протидії нелегальній міграції та від злагодженості та координації її роботи, залежить ефективність та результативність правоохоронної діяльності в цьому напрямку.
Суб'єкт протидії нелегальній міграції - орган державної влади, його посадова чи службова особа, що забезпечує попередження нелегальної міграції, припинення порушень міграційного законодавства іноземцями та особами без громадянства, а також притягнення винних осіб до відповідальності.
Загалом в Україні створено низку органів державної влади, до функцій яких віднесено, регулювання міграційних процесів, в тому числі протидія нелегальній міграції. Виходячи із змісту діяльності, спрямованої на протидію нелегальній міграції, функціонального призначення та кола повноважень суб’єкти протидії нелегальній міграції можуть бути поділені на такі основні групи:
1) суб’єкти законодавчого забезпечення протидії нелегальній міграції (Верховна Рада, Кабінет міністрів України, Президент України тощо);
2) суб’єкти формування та реалізації державної політики у сфері протидії нелегальній міграції (МВС, ДМСУ, СБУ, ДПСУ);
3) суб’єкти здійснення правосуддя (суди різних ланок);
4) суб’єкт контролю та нагляду за діяльністю суб‘єктів протидії нелегальній міграції (Прокуратура України).
Першу групу суб’єктів складають Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, відповідні міністерства та відомства. Особливе місце серед цих органів займає Верховна Рада України, від якої як єдиного законодавчого органу в нашій державі головним чином залежить якість забезпечення правового регулювання протидії нелегальній міграції.
Другу групу зазначених суб’єктів складають суб’єкти, до повноважень яких відноситься формування та безпосередня реалізація державної політики у сфері протидії нелегальній міграції. В свою чергу вона поділяється на дві підгрупи: суб’єкт формування державної політики у сфері протидії нелегальної міграції (МВС України) та суб'єкти її реалізації (ДМСУ, СБУ, ДПСУ).
Головне місце серед суб’єктів даної групи займає Міністерство внутрішніх справ України. Так відповідно до ст. 1 Положення про МВС України, воно є входить до системи органів виконавчої влади і є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань формування державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.
До відання Міністерства внутрішніх справ України відноситься здійснення контролю за додержанням громадянами та службовими особами паспортних правил, правил в’їзду, виїзду, перебування в Україні і транзитного проїзду через її територію іноземців та осіб без громадянства (ч. 1 ст. 10 Закону України "Про міліцію").
Відповідно до своїх повноважень міністр внутрішніх справ України спрямовує та координує діяльність Державної міграційної служби України.
Відповідно до указу Президента України від 09.12.2010 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" в системі центральних органів виконавчої влади, на базі Державного Департаменту громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, що діяв у складі МВС України та Державного комітету у справах національностей та міграції, було утворено Державну міграційну службу України.
Відповідно до затвердженого положення ДМС України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується КМУ через міністра внутрішніх справ, та утворена для реалізації державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.
Таким чином, було створено правову підставу для поступової передачі повноважень у сфері міграції від діючого у складі МВС України Державного Департаменту громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб (прийнято рішення про ліквідацію - Постанови КМУ від 28.03.2011 р. № 346 "Про ліквідацію урядових органів") до новоствореного окремого державного органу управління міграційними процесами - Державної міграційної служби України. Але на сьогодні, не всі функції та повноваження МВС було передано до ДМС України. Так залишається нереалізованим питання щодо акумулювання ДМС України повноважень МВС щодо перевірки документів, затримання іноземці та ОБГ порушників, складання протоколів про адміністративні правопорушення тощо. Складності в передачі зазначених повноважень, викликані тим, що механізм їх передачі містить в собі обов’язкові зміни до значної низки нормативно-правових актів, насамперед до ЗУ "Про міліцію" та Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Тому тимчасово, до повного набуття ДМС України своїх повноважень, для забезпечення виконання покладених на неї завдань з реалізації державної політики у сфері протидії нелегальній міграції, а також притягнення до адміністративної відповідальності за порушення міграційного законодавства, було прийнято рішення про утворення в складі МВС України нового підрозділу міліції міграційного контролю МВС (ММК МВС), діяльність якого функціонально підпорядкована ДМС України.
Функціональне підпорядкування передбачає перш за все, те що відповідні територіальні підрозділи ММК МВС несуть відповідальність не за всім спектром своєї діяльності, а лише за тією частиною, що входить до функцій ДМС України, тобто виключно за протидію нелегальній міграції та притягнення осіб до адміністративної відповідальності за порушення міграційного законодавства.
ММК МВС підзвітне та підконтрольне Міністрові внутрішніх справ України.Наказом МВС України № 142 від 20.02.2012 було затверджено відповідне положення про Управління міліції міграційного контролю Міністерства внутрішніх справ України. Встановлено, що загальна чисельність працівників ММК МВС становить 1500 осіб та на них поширюється дія ЗУ "Про міліцію" та Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (Постанова КМУ від 29.07.1991 № 114).
До основних функцій підрозділів міліції міграційного контролю МВС України віднесено:
- контроль за дотриманням законодавства у сфері міграції, у тому числі протидії нелегальній міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів;
- застосовує передбачені законом заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення;
- підготовка пропозиції про скорочення строку перебування іноземців та ОБГ в Україні, їх примусового повернення, примусового видворення, а також заборони в’їзду в Україну;
- забезпечення охорону пунктів тимчасового перебування іноземців та ОБГ, які незаконно перебувають в Україні;
- запобігання протидії нелегальній міграції, іншим порушенням міграційного законодавства.
Серед інших суб’єктів даної групи необхідно окремо виділити Службу безпеки України та Державну прикордонну службу України. Так відповідно до ст. 2 ЗУ "Про Службу безпеки України" СБУ є суб’єктом попередження, виявлення, припинення та розкриття протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України. Таким чином СБУ здійснює протидію негативним явищам, пов’язаним із міграцією, які можуть стати загрозою національній безпеці. СБУ переважно здійснює боротьбу з нелегальною міграцією і пов’язаними з нею злочинами, а також уживає заходів щодо виявлення серед осіб, які надали клопотання про надання статусу біженця, тих, яким цей статус не може бути наданий.
Державна прикордонна служба України є суб’єктом протидії незаконній міграції на державному кордоні України та в межах контрольованих прикордонних районів.
Відповідно до своїх повноважень ДПС України співпрацює з органами внутрішніх справ, Державною міграційною службою України та іншими органами державної влади, місцевого самоврядування.Для виконання покладених обов’язків СБУ та ДПС України мають право приймати рішення про:
- заборону подальшого в'їзду іноземців та осіб без громадянства на території України (ст. 13 ЗУ "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства");
- скорочення строку тимчасового перебування іноземця та особи без громадянства на території України (рішення приймає лише СБУ) (ст. 24 ЗУ "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства");
- примусове повернення іноземців та осіб без громадянства з території України (ст. 26 ЗУ "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства");
- звернення до адміністративного суду з позовом про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства з території України (ст. 30 ЗУ "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства");
- розміщення іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування (рішення приймає лише ДПС України) (п. 6 Постанови КМУ "Про затвердження Типового положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні").
Третя група суб’єктів - це суди загальної юрисдикції, до компетенції яких закон відносить судовий розгляд справ про порушення міграційного законодавства (переважно розгляд справ про адміністративні правопорушення ст. 203-206-1 КУпАП) та окружні адміністративні суди, до компетенції яких віднесено прийняття рішення про примусове видворення нелегальних мігрантів (ст. 30 ЗУ "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства).
Діяльність суб’єктів четвертої групи головним чином пов’язана із здійсненням контроль та нагляд за діяльністю суб‘єктів правоохоронної діяльності у сфері протидії нелегальній міграції. Насамперед мова йде про органи прокуратури України, діяльність яких, серед іншого, спрямована на всемірне утвердження верховенства закону, зміцнення правопорядку. Предметом нагляду прокуратури є додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин і зовнішньоекономічної діяльності (ст. 19 ЗУ "Про прокуратуру").
Певну роль відіграють органи прокуратури і в питаннях дотримання вимог Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства". Особливо актуальною є діяльність прокуратури щодо належного забезпечення прав іноземців. Органи прокуратури виконують важливі завдання щодо забезпечення законності у випадках примусового повернення іноземців за межі України. Так, згідно з ст. 26 вказаного закону про прийняття рішення про примусове повернення іноземця та особи без громадянства за межі України протягом 24 годин, обов’язково повідомляється прокурор, про підстави прийняття такого рішення.
2.1.3.