Поняття та зміст протидії нелегальній міграції.

Наша країна знаходиться на перехресті шляхів "між Сходом і Заходом". Таке геополітичне положення значною мірою визначало протягом багатьох століть історичні, культурологічні, духовні й політичні особливості розвитку України.

Не обійшли ці проблеми і нашу державу. Так, за аналізом ООН (UN Statistics Division - спеціальний підрозділ ООН, що займається збиранням та обробкою статистичної інформації та координує міжнародні статистичні програми), за станом на 2005 рік, Україна входить до першої п’ятірки країн із найбільшою кількістю іммігрантів (посідає четверте сходинку після США, РФ та Німеччини). Приблизна кількість мігрантів в Україні, за даними ООН, становить 6 947 тис. осіб. За часткою іммігрантів серед населення, Україна посідає 19 місце в світі (14%).

Всесвітній банк у 2011 році провів дослідження, щодо аналізу найбільших міграційних коридорів світу. Так перше місце зайняло переміщення осіб з Мексики до США, друге та третє місця зайняли міграційні переміщення осіб з України до Російської Федерації та навпаки. Зазначене свідчить про важливість та особливу увагу до міграційних процесів, що відбуваються в Україні, в тому числі до нелегальних переміщень.

Нелегальна міграція є одним із чинників, який дедалі більше привертає увагу правоохоронних органів нашої держави. Вона втрачає стихійний, спонтанний характер і поступово як один із прибуткових видів злочинної діяльності підпадає під вплив різноманітних злочинних угруповань.

Нелегальна міграція характеризується тим, що її суб’єкти залишають країну свого постійного проживання і опиняються на території інших держав без офіційного дозволу.

Термін "нелегальна міграція" - загальноприйняте поняття на визначення руху людей через державні кордони з порушенням правових норм. Терміни "нелегальна міграція та "незаконна міграція" вживають як синоніми. Для того щоб детальніше дослідити зміст поняття нелегальної міграції, слід спочатку проаналізувати її характерні риси.

Так що ж виділяє нелегальні міграційні переміщення від цілком легальних міграцій населення? Так, на нашу думку, до основних рис, що характеризують міграційний процес, саме як нелегальний (незаконний) слід віднести:

- міграційні переміщення відбуваються з порушенням встановлених правил в'їзду, перебування, транзитного проїзду, виїзду іноземців та осіб без громадянства;

- до порушників міграційних переміщень застосовуються специфічні адміністративні стягнення та особливі заходи адміністративного примусу;

- режим перебування мігранта може бути змінений з легального на нелегальний та навпаки;

- наявність обов’язково суб’єкта - нелегального мігранта;

- переміщення супроводжуються з уникненням контактів з правоохоронними органами тощо.

У міжнародних документах, характерні риси нелегальної міграції визначаються так:

1. Наявність посередника, контрабандиста, який організовує перетин кордону, але не надає такого широкого кола послуг, як торговці людьми. У деяких окремих випадках нелегальне перетинання відбувається самостійно.

2. Мігрант може повністю уникнути контактів із владою під час перетинання кордону, надати фальшиві чи справжні документи чи повідомити неправдиві відомості про свої наміри. Існує окрема категорія, так званих, "напівлегальних мігрантів", які прибувають у країну легально, а вже там залишаються на нелегальному положенні.

3. Переміщення людей відбувається здебільшого цілком добровільно.

4. Прибуток отримується із тих коштів, які нелегальний мігрант сплачує контрабандисту. Боргова кабала майже не практикується. Якщо ж вона виникає, з’являються грошові вимоги до нелегального мігранта, які, у свою чергу, можуть перетворитися в експлуатацію останнього.

5. Контрабанді людей не завжди притаманний прямий взаємозв’язок з іншими формами організованої злочинності, тим часом як у торгівлі людьми цей взаємозв’язок не підлягає сумніву

З огляду на вищенаведене спробуємо надати визначення терміну нелегальної міграції, як переміщення через державний кордон України осіб, що не є її громадянами або не мешкають постійно на її території, без дотримання ними вимог для законного в’їзду, а також перебування таких осіб на території країни без офіційного дозволу або з порушенням правил перебування.

Ознаками нелегальної міграції для України є: перебування іноземця та особи без громадянства на території України в порушення законодавства; метою перебування є незаконне проживання, працевлаштування, або здійснення незареєстрованої підприємницької діяльності на території України, або незаконне переміщення її територією з метою незаконного в’їзду до іншої країни; може мати організований характер.

Логічно, що нелегальні міграційні переміщення не можливі без наявності обов’язкового суб’єкту протиправної поведінки - нелегального мігранта. Необхідно зауважити, що громадяни України за жодних обставин не можуть визнаватись нелегальними мігрантами на території України.

Нелегальними мігрантами на території України можуть визнаватись лише іноземці та особи без громадянства.

Іноземець - особа яка перебуває в громадянстві (підданстві) іншої держави та не є громадянином України.

Особа без громадянства - особа, яку жодна країна світу не вважає за свого громадянина.

ЗУ "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" від 22 вересня 2011 року визначає, що нелегальний мігрант це іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.

Таким чином, можливо виокремити три основні групи критеріїв віднесення іноземців та ОБГ до нелегальних мігрантів, що виглядають наступним чином:

- перетин державного кордону України відбувається поза державним пунктом пропуску та особа не звертається з заявою про набуття статусу біженця чи отримання притулку в Україні;

- перетин державного кордону України відбувається в пункті пропуску, але з уникненням прикордонного контролю (у схованках, таємних відсіках автотранспорту тощо) та особа не звертається з заявою про набуття статусу біженця чи отримання притулку в Україні;

- особа не залишає території України після закінчення визначеного терміну перебування, не має підстав для подальшого перебування та ухиляється від виїзду з України.

Слід зауважити, що для віднесення особи до категорії нелегального мігранта необхідна наявність хоча б однієї з трьох груп критеріїв та обов’язкова наявність всіх зазначених в групі умов.

Але як боротись з цим явищем? Перед тим як характеризувати діяльність міліції щодо протидії нелегальній міграції, слід зупинитися на термінологічному аспекті. На наш погляд, щодо відображення змісту діяльності, спрямованої проти нелегальної міграції, термін "протидія" є більш точним порівняно з іншими термінами, у тому числі і з терміном "боротьба". Термін "протидія" нелегальній міграції відображає весь комплекс заходів впливу на нелегальну міграцію, включаючи вплив на її соціальні передумови, причини та умови порушень міграційного законодавства, правоохоронну діяльність щодо виявлення, розслідування таких діянь, притягнення винних у вчиненні їх осіб до відповідальності. Термін "боротьба" асоціюється переважно з моментом активного наступу на нелегальну міграцію, із застосуванням репресивних заходів кримінально-правового та іншого характеру, із протиборством з конкретними проявами порушень міграційного законодавства і особами, які їх вчинили. Він зазвичай не ототожнюється з заходами протидії нелегальній міграції профілактичного характеру.

З огляду на це, всю соціальну діяльність, яка спрямовується проти нелегальної міграції, доцільно позначати терміном "протидія нелегальній міграції". Цей термін охоплює весь спектр діяльності, спрямованої проти нелегальної міграції, включаючи застосування репресивних і запобіжних заходів.

У широкому розумінні протидія нелегальній міграції — це будь- яка діяльність у сфері соціального управління, яка, не переслідуючи спеціальної мети, сприяє зменшенню можливостей для проявів нелегальної міграції, зокрема шляхом забезпечення верховенства права, реалізації інших принципів права, розвитку демократичного суспільства та утвердження правової держави.

У вузькому розумінні протидія нелегальній міграції це система правових та організаційних заходів, здійснюваних уповноваженими органами державної влади з метою впливу на суспільні відносини у сфері міграції, попередження, виявлення, припинення порушень міграційного законодавства, притягнення винних осіб до відповідальності, виявлення і усунення причин та умов, що сприяють нелегальній міграції.

Зазначене дозволяє сформулювати авторське визначення протидії органів внутрішніх справ нелегальній міграції, як комплексу спеціальних примусових заходів, що застосовуються органами та підрозділами внутрішніх справ та спрямовані на попередження та припинення випадків перебування іноземців та ОБГ на території України в порушення встановлених правил, а також притягнення винних осіб до відповідальності.

Зміст протидії нелегальній міграції розкривається через визначення мети, завдань, напрямів, об’єкту, суб’єктів протидії нелегальній міграції.

Метою протидії нелегальній міграції є забезпечення встановленого порядку перетину іноземцями державного кордону України, транзитного проїзду її територією та перебування на її території.

Завданнями протидії нелегальній міграції є: з’ясування основних соціальних передумов, причин нелегальної міграції; формування державної міграційної політики, а на її підставі визначення стратегії і тактики протидії нелегальній міграції; визначення суб’єктів протидії нелегальної міграції, їх компетенції; розробка та практична реалізація програм протидії нелегальній міграції, які б включали відповідні соціально-економічні, політичні, правові, організаційно-управлінські, правоохоронні та інші заходи; формування системи міграційного

законодавства, у тому числі вдосконалення законодавства про відповідальність за порушення міграційного законодавства; використання позитивного досвіду протидії нелегальній міграції інших державах і міжнародної спільноти в цілому; розширення співробітництва з іншими державами та міжнародними організаціями у сфері протидії нелегальній міграції.

Об’єктом протидії нелегальної міграції є нелегальна міграція як соціальне явище, у тому числі її конкретні прояви, міграційні відносини та їх суб’єкти, фактори, що зумовлюють нелегальну міграцію.

Залежно від характеру та основної мети застосування заходів спрямованих на протидію нелегальній міграції можна виділити такі основні напрями протидії нелегальній міграції:

1) запобігання випадків нелегальної міграції;

2) виявлення фактів нелегального перебування іноземців та осіб без громадянства на території України;

3) припинення порушень міграційного законодавства;

4) утримання та конвоювання нелегальних мігрантів;

5) застосування заходів адміністративного примусу до нелегальних мігрантів;

6) застосування відповідальності до порушників міграційного законодавства.

Як будь-який інший вид діяльності в сфері соціального управління протидія нелегальній міграції потребує відповідної координації та здійснення за нею контролю з боку держави та суспільства.

Крім того, ефективна протидія нелегальній міграції можлива за умови створення та реалізації належної системи забезпечення цієї діяльності. Система забезпечення протидії нелегальній міграції — це комплекс узгоджених і взаємопов'язаних заходів кадрового, інформаційно-аналітичного, науково-методичного, просвітницького, матеріально-технічного та іншого характеру, спрямованих на належне забезпечення практичної реалізації стратегічних завдань у сфері протидії нелегальній міграції.

2.1.2.