3. Адміністративні акти «за згодою» можна класифікувати на такі види:

1. Акти, які вчиняються за попередньою згодою приватної особи. Так, наприклад, Митний Кодекс України^[49] (далі – МК) встановлює: проведення перевірки відносно підприємства, яке подало заяву про видачу сертифіката уповноваженого економічного оператора відбувається на основі поданої ним письмової згоди (ч.

2. Акти, що вчиняються із наступною згодою приватної особи. Відповідно до МК України, взаємовідносини утримувача вільної митної зони або митного складу з органом доходів і зборів визначаються затвердженою начальником органу доходів і зборів та погодженою утримувачем процедурою (ч. 2 ст. 425, ч. 3 ст. 431). Зазначена послідовність правовстановлюючих фактів, зважаючи на відсутність у кодексі більшої деталізації, породжує запитання про роль «погодження»; якщо воно є обов’язковою умовою набуття чинності акта, то багаторазові затвердження-непогодження стають своєрідним паліативом договірної форми. Проте, подібна гіпотеза виявляється неспроможною при зверненні до підзаконно конкретизованого порядку.

3. Акти, що вчиняються на основі попереднього узгодження розпорядчого впливу суб’єктів владних повноважень. Це спільні адміністративні акти, які видаються від імені кількох представників публічного інтересу шляхом координації їх нормотворчих позицій. Втім, така координація не виключає односторонності владного волевиявлення щодо адресата, імперативності впорядкування поведінки у тій чи іншій сфері.

Зазначені види рішень свідчать про зближення методологічної основи адміністративних актів та адміністративних договорів. Крім того, дані форми адміністрування можуть перетинатися, взаємодоповнюватися або взаємообумовлюватися. Особливою є ситуація, коли адміністративний акт приймається на підставі договору і визнається його частиною.