Договори строгого права і такі,що засновані на добросовістності

Тлумачачи договір, головну увагу приділяли не з\'ясуванню тих думок, які вкладали в нього сторони або які думки вони хотіли вирази­ти в ньому, а в букві договору. У цьому розумінні договори в старому римському праві мали назву договорів суворого права - negatoria stricti juris. Суворість стародавніх договорів саме в цьому і виявлялася, що сторона на випадок спору не могла посилатися на намір вкласти у договір зовсім не той зміст, який випливав з буквального смислу договору.

Якщо договір тлумачиться на підставі добросовісноті і справедливості, а звідси і самі договори дістали назву negatio bonae fidei - зас­новані на добросовісності. До них відносили насамперед реальні та консенсуальні договори.