<<
>>

11.2.2. Загальна характеристика податкової реформи та податкового кодексу Чехії

Основні закони, які стали основою для податкового кодексу в Чеській республіці, набули чинності в день проголошення незалежної Республіки Чехії 1 січня 1993 р. Новий податковий кодекс став одним із головних компонентів перебудови чеської економіки.

Прийняття цього кодексу стало кульмінацією зусиль,  спрямованих на

реформу податкової системи і розпочату ще в 1990 р. поступову адаптацію структури бюджетних надходжень, явно несумісної з ба-гатосекторною економікою. Це був початок приватного підприємництва та поступової приватизації економіки.

До «оксамитової революції» в листопаді 1989 р. система бюджетних надходжень базувалася головним чином на відрахуваннях державних підприємств до національного бюджету. Плановані центром капіталовкладення компенсувалися (значною мірою) за рахунок бюджетних субсидій. Податки на дохід поєднувалися з податками на фонд зарплати. Для недержавних організацій податки на загальний дохід були замінені на спеціальні прибуткові податки досить складної структури.

Податки, сплачувані громадянами, становили лише допоміжне джерело надходжень до державного бюджету. Найзначнішим з них був податок на зарплату, що структурно відрізнявся від стандартного податку на доходи фізичних осіб. Його прогресія закінчувалась на рівні, значно нижчому від середньої зарплати, і з цієї причини середня ставка податку, з урахуванням віку платника та кількості утриманців, більше залежала від соціального становища платника податку, ніж від рівня його доходів. Кожний заробіток оподатковувався окремо, і податок з кількох паралельних невеликих зарплат виходив меншим, ніж з одноразового доходу, що дорівнював їхній сумі. Стягнення податків було на відповідальності працедавця. Інші види доходів підлягали додатковому оподаткуванню, але загальна сума тих податків була незначною. Дуже заплутаним було непряме оподаткування: воно називалося податком з обороту; цей податок мав тисячі різних ставок і забезпечив окреме існування оптових та роздрібних цін, але аж ніяк не бюджетні надходження.

Тарифна таблиця для нарахування податків з обороту, навіть після скорочення кількості ставок, яке почалося ще в 1990 p., являла собою досить товсту книгу. Цей податок нараховувався лише у відпускних цінах як загальна сума, але все знову ускладнювалось існуванням так званого негативного податку з обороту, що був формою субсидії на окремі види продукції — основні продукти харчування, енергію для житла і протягом багатьох років — на одяг для дітей.

Податкова реформа була розділена на три послідовні стадії. На першій стадії зусилля зосереджувалися переважно на «косметичних» змінах в діючій системі бюджетних надходжень з метою кращого її пристосування до нових процесів в економіці. Ці зміни були спрямовані на підтримку приватного бізнесу, що народжувався. На початку 1991 р. ставки податків з обороту були уніфіковані введенням трьох базових ставок. Друга стадія фактично присвячувалася

іб*

236

РОЗДІЛ 11

підготовці нової податкової системи. Третя стадія податкової реформи розпочалася введенням у 1993 р. щойно розробленої податкової системи. Ця нова система була представлена не лише новими назвами та концепціями оподаткування, але й цілком новою адміністрацією. Необхідно було навчити тисячі нових фінансових та податкових службовців у багатьох податкових відділеннях, забезпечити їх матеріальним та технічним обладнанням.

Юридичною основою для визначення податків, які можуть стягуватися на території Чеської Республіки, залишається закон, ухвалений федеральною асамблеєю колишньої Чехословацької Республіки.

<< | >>
Источник: Карлін М. І.. Фінанси зарубіжних країн: Навчальний посібник. — К: Кондор, 2004. - 384 с. 2004

Еще по теме 11.2.2. Загальна характеристика податкової реформи та податкового кодексу Чехії:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -