Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Україна, маючи величезні інтелектуальні, фізичні та природні ресурси, на початку третього тисячоліття виявилася неспроможною реалізувати свої можливості, аби вивести економіку на інноваційну модель розвитку.
Досягти цього можна при оптимальному використанні ендогенних та екзогенних чинників, важливе місце серед яких посідають інвестиції. Зростання інвестицій, спрямування їх на модернізацію основних виробничих фондів, особливо в галузях, що визначають сутність сучасного науково-технічного прогресу, дозволять країні подолати істотне відставання від розвинутих країн щодо продуктивності праці в усіх сферах господарства, оновити основні фонди, впровадити енерго- та матеріалозберігаючі технології. Виключно важлива роль у цьому процесі належить кредитним відносинам.Кредитні відносини у сучасній економіці виконують функцію розподілу фінансових ресурсів, опосередковують рух капіталу, впливаючи при цьому практично на всі аспекти господарської діяльності, виступають чинником економічного зростання і водночас сприяють використанню деяких операцій у спекулятивних цілях, породжують фінансові кризи.
Структурна деформація кредитно-інвестиційного портфеля українських банків, спрямована на високі норми рентабельності та отримання значного прибутку в стислі строки, засвідчує неспроможність існуючої банківсько-кредитної системи задовольнити попит на інвестиційні ресурси з боку першочергових реципієнтів інвестицій – безпосередніх виробників продукції. Так, станом на 01.10.2009 р. третину активів банківської системи України становлять кредити фізичним особам та міжбанківські кредити, а кредити юридичним особам видаються переважно на спекулятивно-торговельні операції та поточну діяльність, що свідчить про неможливість фінансування інноваційної діяльності та неможливість її проведення в необхідних обсягах та строках.
Економічна наука завжди приділяла велику увагу банківському кредитуванню.
Ґрунтовно досліджувався кредит і механізм грошово-кредитного регулювання економіки в працях видатних представників світової економічної думки: А. Гана, Е. Долона, Дж. Кейнса, В. Лексиса, К. Маркса, А. Маршалла, В. Петті, Д. Рікардо, П. Роуза, П. Самюельсона, А. Сміта, І. Фішера, М. Фрідмена, Ф.2Хаєка, Л. Харріса, Й. Шумпетера.Різноманітні аспекти зазначеної проблематики висвітлені у працях вітчизняних вчених-економістів В. Базилевича, З. Васильченко, В. Вітлицького, О.2Гаврилюка, А. Гальчинського, В. Гейця, А. Гриценка, Т. Ковальчука, В. Лагутіна, І. Лютого, Л. Лазебник, П. Нікіфорова, В. Осецького, М. Савлука, М.2Туган-Барановського, Ю. Уманціва, В. Федосова, С. Циганова, А. Чухно та ін. Серед російських вчених відзначимо напрацювання з цієї тематики Л. Абалкіна, С. Глазьєва, Л. Гурієвої, І. Гуркова, Х. Дасаєва, В. Іноземцева, Ю. Морозова, В.2Усокіна та ін.
Високо оцінюючи внесок вітчизняних і зарубіжних учених у розвиток теорії кредитних відносин, необхідно зазначити, що в їх працях все ще недостатньо досліджено особливості банківського кредитування інноваційного розвитку економіки інверсійного типу. У вітчизняній економічній теорії відсутні праці, в яких комплексно вирішувались би складні проблеми кредиту і кредитних відносин структурно спотвореної економіки, нестійкості економічного і політичного розвитку, бюджетного дефіциту, недосконалості механізмів довгострокового фінансування і кредитування, недостачі власних коштів, що й зумовлює актуальність теми дисертаційної роботи, її теоретичну та практичну значимість.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планом науково-дослідних робіт кафедри економічної теорії та історії економічної думки Київського національного університету імені Тараса Шевченка у відповідності з темою «Розвиток внутрішнього ринку в умовах глобалізації: закономірності і протиріччя» (державний реєстраційний номер № 06БФ-040-01). Особистий внесок автора полягає у дослідженні ролі і місця банківського кредитування інноваційного розвитку економіки України, розкритті її реального стану, виявленні напрямів розвитку, які сприятимуть виходу економіки на досягнення сучасної НТР.
Мета і завдання дослідження. Метою роботи є теоретичне обґрунтування сутності та ролі банківського кредиту як джерела інноваційного кредитування трансформаційної економіки, розроблення принципів та механізмів практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності кредитування при здійсненні інвестиційних процесів в умовах сучасної економіки України та визначенні шляхів їх грошового забезпечення.
Відповідно, для досягнення поставленої мети визначені такі завдання:
- здійснити системний теоретико-методологічний аналіз сутності кредиту і банківського кредитування в інноваційному розвитку економіки;
- виявити й охарактеризувати специфіку банківського кредитування інноваційного розвитку трансформаційної економіки;
- виявити причини неефективності банківського кредитування інноваційної діяльності, модернізації основних виробничих фондів, що визначають сутність сучасного науково-технічного прогресу;
- визначити сутність і механізми формування інвестиційних ресурсів в інверсійній економіці, розглянути значення внутрішніх і зовнішніх джерел інвестиційних грошей;
- розкрити основні мотиви банківського кредитування інноваційних проектів, типізувати й узагальнити теоретичну модель банківського кредитування інноваційної діяльності;
- обґрунтувати необхідні напрями розвитку банківських інвестицій у реальний сектор економіки, підвищення їх ефективності та економічної привабливості для банків;
- запропонувати шляхи та методи збільшення обсягів кредитування банками інноваційного розвитку національної економіки.
Об’єктом дисертаційного дослідження є сукупність економічних відносин, що виникають у процесі інноваційного розвитку економіки між банками і суб’єктами господарської діяльності в умовах формування глобальної економічної системи.
Предметом дослідження виступають теоретико-методологічні та практичні аспекти банківського кредитування інноваційного розвитку економіки.
Методи дослідження ґрунтуються на загальнонаукових і спеціальних методах пізнання.
Зокрема, на основі методів функціонального і системного аналізу, єдності історичного і логічного здійснено комплексний аналіз еволюції теоретичних поглядів на банківський кредит та банківське кредитування (параграфи 1.1, 1.2). При дослідженні чинників інноваційного розвитку економіки і визначенні передумов зростання ролі банківського кредиту в цьому процесі використані методи аналізу і синтезу, наукових узагальнень (параграфи 1.1, 2.1 та 3.1). Метод наукової абстракції застосовано при визначенні економічного змісту категорій «інвестиційні гроші» та «банківські інвестиції» в широкому та вузькому значенні (параграфи 1.1,1.2), методи економіко-математичного аналізу – для виявлення критеріїв достатнього рівня концентрації банків та визначення мінімально необхідного рівня інвестицій для надання фінансового поштовху інноваційному розвитку економіки (параграф 2.1). Діалектичний метод пізнання застосовано при вивченні ролі банківського інвестиційно-інноваційного кредиту в інноваційному розвитку економіки (параграф 2.2). Для наочного зображення статистичного матеріалу, окремих теоретичних та практичних положень дисертаційного дослідження використано методи графічного аналізу.Інформаційну базу дослідження становлять законодавчі й нормативно-правові акти України з питань грошово-кредитної політики, інноваційної діяльності, аналітичні і статистичні матеріали міністерств, відомств, Національного банку України, відповідних міжнародних організацій, монографічні дослідження та статті зарубіжних і вітчизняних авторів.
Наукова новизна основних положень і одержаних автором результатів дослідження, що виноситься на захист, полягає у наступному:
вперше:
- визначено сутність категорії «інвестиційні гроші» як системи економіко-правових відносин між кредитором та позичальником, які відображають діалектичну суперечність: як власні кошти інвесторів вони мають бути вільними від поточного обігу, до них необхідний оперативний доступ, а як залучені кошти на тривалий термін з обмеженням дострокового зняття їх власниками вони перетворюють позичальників на інвесторів;
- аргументовано висновок про те, що банківські інвестиції доцільно розглядати у широкому і вузькому значенні слова.
Вкладення банку від свого імені власних і залучених коштів в обмежено-ризикові активи з метою збільшення вартості капіталу й отримання прибутків є інвестиціями у широкому значенні слова. Інвестиції банків у цінні папери на тривалий термін з метою отримання доходу у вигляді відсотків, дивідендів або зростання курсової вартості цінних паперів є інвестиціями у вузькому значенні слова;- запропоновано новий підхід до оцінки «мінімально необхідних інвестицій» для задоволення поточної потреби економіки в кредитних коштах.2Аргументовано доцільність поєднання комерційних інтересів інвестора та реципієнта з урахуванням суспільних інтересів;
удосконалено:
- теоретичне обґрунтування ключової ролі комерційних банків як організаторів та фінансових ініціаторів інноваційних проектів в умовах ринкової економіки. Доведено, що комерційні банки відіграють вирішальну роль у мобілізації фінансових інвестиційних ресурсів, виступають провідниками, а також фінансовими гарантами інвестиційних заходів, беруть безпосередню участь у розробці пілотних проектів, інноваційних та інвестиційних програм, виконують функцію одного з фінансових агентів уряду, аби забезпечити ефективне та надійне розміщення зарубіжних інвестицій у національній економіці;
- критерії достатньої концентрації банків на кредитуванні економіки, насамперед інвестиційних проектів. Доведено доцільність введення показника використання банками своїх інвестиційних ресурсів 
, який визначається як співвідношення між інвестиційними кредитами та інвестиційними ресурсами банку. Випадок, коли коефіцієнтперевищує одиницю, свідчить про те, що попит на інвестиційні ресурси перевищує наявні довгострокові ресурси банків, і банківська система потребує нових інвестиційних резервів;
одержало подальший розвиток:
- систематизація сучасних підходів щодо методів аналізу сприятливих і несприятливих причин інвестування в інноваційні проекти в Україні;
- доведення, що держава має керувати процесом не лише залучення, але й розміщення іноземних інвестицій.
Оптимальним для України має бути система державного регулювання в сфері ПІІ на загальнодержавному і місцевому рівнях, які забезпечують модернізацію існуючого виробництва та захист інтересів національної безпеки.Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що наукові положення та висновки, сформульовані у дисертації, можуть бути використані при розробленні кредитної політики органами державної влади, в процесі кредитної діяльності банків, а також у розробленні рекомендацій з активізації банківського кредитування інноваційного розвитку трансформаційної економіки. Окремі положення дисертаційної роботи знайшли практичне використання при розробці внутрішніх положень Національного банку України щодо регулювання діяльності комерційних банків (довідка № 25-113/534 від 04.03.2010 р.), Міністерства фінансів України у частині формування державної політики інноваційного розвитку економіки при підготовці спільних із міжнародними фінансовими організаціями інвестиційних проектів (довідка № 25040-03/25 від 21.01.2010 р.), Міністерства промислової політики України (довідка № 01/4-2-1209 від 15.12.2009 р.), зокрема при підготовці проектів «Прогноз інноваційно-технологічного розвитку промисловості на період до 2015 року» та «Впровадження інвестиційних проектів на підприємствах галузі машинобудування для агропромислового комплексу з метою підвищення технічного рівня і якості вітчизняної техніки» в частині ефективності кредитування при здійсненні інвестиційних процесів та банківського кредиту як джерела інноваційного кредитування, ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (Промінвестбанк), при визначенні рівня використання власних інвестиційних ресурсів в частині розрахунку обсягів кредитних ліній та оптимального співвідношення кредитних ресурсів та власних ресурсів позичальників при реалізації інноваційних проектів (довідка № 12-02/123 від 30.09.2009 р.). Основні положення і результати дисертаційної роботи були використані у навчальній програмі дисципліни «Аналіз, планування і менеджмент банківської діяльності» в Київському інституті банківської справи (довідка № 80 від 25.05.2009 р.).
Особистий внесок здобувача. Всі наукові результати, здобуті та викладені в дисертації, отримані автором особисто.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації та результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри економічної теорії, доповідались на семи наукових конференціях зокрема на IV Міжнародній науково-практичній конференції «Інвестиції XXI століття: Соціальні орієнтири» (м. Умань, 13–14 червня 2003 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Розвиток грошово-кредитних відносин в Україні» (м. Київ, 27 лютого 2004 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Творча спадщина М.І. Зібера: основні напрямки економічних досліджень в контексті еволюції економічного знання та сучасної економічної науки» (м. Київ, 10–11 листопада 2005 р.), II Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми розвитку внутрішнього ринку в умовах глобалізації» (17–18 листопада 2005 р.), XIII Міжнародній науковій конференції «Ломоносов-2006» (Москва, 12–15 квітня 2006 р., почесна грамота за кращу доповідь на секції «Економіка»), IV Міжнародній науково-практичній конференції «Наукова думка 2008» (м. Прага 27 жовтня – 5 листопада 2008 р.), IV Міжнародній науково-практичній конференції «Досягнення вищої освіти – 2008» (м. Софія, 17– 25 листопада 2008 р.).
Публікації. За результатами дисертаційної роботи опубліковано 11 наукових праць загальним обсягом 5,6 друкованих аркушів, у тому числі 8 статей обсягом 4,1 друкованих аркуша опубліковані в наукових фахових виданнях.
Структура і обсяг роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновку, списку використаних джерел і додатків. Основний обсяг дисертації становить 196 сторінок. Робота містить 12 таблиць, 4 рисунки. Список використаної літератури складається із 173 найменувань. До складу дисертації входять 16 додатків.