11.1.8. Особливості фінансів гмін у Польщі

Конституційний принцип, за яким «територіальне самоврядування є основною формою організації місцевого життя у гміні», конкретизував закон про територіальне самоврядування. Відповідно до нього «в компетенцію гміни входять усі громадські справи місцевого значення, не передбачені законами для інших суб\'єктів», а також те, що «задоволення спільних потреб громадськості віднесене до власних завдань гміни».

У законі про доходи одиниць територіального самоврядування джерела доходів гмін поділено на обов\'язкові та необов\'язкові.

Обов\'язкові доходи гмін:

1. Надходження з податків від:

— нерухомого майна;

224

225

сільського господарства;

лісового господарства;

транспортних засобів;

господарської діяльності фізичних осіб (сплачується у формі податкової карти);

спадщини і дарчих.

2.              Надходження з оплат зборів:

гербового;

експлуатаційного;

ринкового;

адміністративного;

місцевого.

Гмінний додаток до податку від доходів з фізичних осіб.

Гмінний додаток до податку від доходів з юридичних осіб.

Доходи бюджетних одиниць гмін та внески від одиниць позабюджетної економіки.

Доходи з майна гмін.

Загальна субвенція.

Субвенція на освітні завдання.

Дорожня субвенція.

Цільові дотації з державного бюджету на завдання, пов\'язані з діяльністю урядової адміністрації, шо доручені гмінам.

Відсотки з коштів гмін, нагромаджені на банківських рахунках.

Необов\'язкові доходи гмін:

Субвенція, компенсуюча втрачені доходи з пільг та звільнень, що встановлені законом, з сільськогосподарського податку.

Цільові дотації на дофінансування власних завдань гмін.

Цільові дотації на завдання, що реалізуються гміною на основі домовленостей з органами урядової адміністрації або іншими самоврядними одиницями.

Цільові дотації з державного бюджету на усунення безпосередніх загроз для безпеки та громадського порядку.

Дотації з цільових фондів.

Спадщина і дарчі внески для гмін.

Податок з власників собак.

Відсотки з позик, наданих гміною.

Пролонгаційна оплата та відсотки за несвоєчасно виконані фінансові зобов\'язання.

Відсотки та дивіденди за вкладений капітал.

Доходи з штрафів та примусових платежів. Специфічною групою зворотніх доходів, які, з економічного погля

ду, названо доходами гмін, є кредити, позики та облігації. Суть їх у тому, що вони складають не лише доходи, але також майбутні витрати обов\'язкового характеру. Використання зворотніх доходів пов\'язане з конкретними витратами, тобто з виплатою нарахованих відсотків. Відповідно до закону про громадські фінанси цю групу доходів можна використати на:

сплату бюджетної нестачі протягом року, за умови виплати до кінця року;

фінансування витрат, не передбачених у запланованих доходах. Це, в основному, стосується фінансування багаторічних інвестицій. Відповідно до першого принципу, загальна сума передбачених у даному бюджетному році сум виплати кредитних часткових платежів, викупу цінних паперів, а також потенційних виплат сум, які гміна зобов\'язана сплатити відповідно до даних запорук і гарантій, не може перевищувати 15% запланованих доходів. Другий принцип обмежує розмір загальної заборгованості гміни на кінець бюджетного року до 60% доходів.

Бюджет гміни повинен охоплювати всю фінансову діяльність гміни. Це означає, що фінансова діяльність гмінних організаційних одиниць має бути зазначена у бюджеті.

В залежності від форм організації таких одиниць можна виділити:

бюджетну економіку брутто, яку здійснюють бюджетні одиниці. Доходи і витрати цих одиниць в цілому охоплює бюджетний план. Це означає, що такі одиниці свої витрати оплачують безпосередньо з бюджету гміни, а отримані доходи відраховують до бюджету. Рівень їх витрат не залежить від рівня отриманих доходів;

бюджетну економіку нетто, яку в основному реалізують бюджетні заклади.

у випадку перевищення доходів над витратами увесь надлишок відраховують до бюджету;

у випадку виникнення нестачі доходів відносно витрат вони отримують з бюджету дотацію, розмір якої не може перевищувати 50% власних доходів.

Інструменти, які має самоврядна влада в плані сприяння економічному розвитку, можна поділити на дві групи:

фінансово-матеріальні;

адміністративно-організаційні.

До першої групи слід, зокрема, віднести: а) здійснювану гміною податкову політику.

ISM.I. Карлін

226

227

Звільнення від податку найчастіше стосуються податку на нерухомість.

Проте надмірне використання цього інструменту може призвести до обмеження стимуляційного ефекту звільнення від податків;

б)              кредитну допомогу.

Це дуже важливий інструмент для новостворених малих фірм, які мають обмежений доступ до отримання кредитів. Гміна може надавати кредитні гарантії або іпотечно забезпечувати банківські кредити. Це вимагає старанної оцінки таких дій та створення відповідних фінансових резервів;

в)              політику управління комунальним майном.

Особливу роль відіграє тут політика обороту нерухомого майна щодо пільг та цінових знижок. Досить важливо в цьому плані аби гміна мала резерв територій для розташування промислових інвестицій, оптових складів, будинків торгівлі та сфери послуг. Неабияке значення має також політика використання нежитлових приміщень. Суттєвим інструментом стимулювання економічного розвитку є оснащення території технічною інфраструктурою. Саме рівень озброєння території технічною інфраструктурою вважається ключовою умовою початку та зростання господарської діяльності;

г)              політику формування цін за комунальні послуги.

Розмір встановлення оплат залежить, зокрема, від оснащення території технічною інфраструктурою, від організаційно-юридичного статусу суб\'єктів, що надають ці послуги, та від фінансової політики гміни;

д)              політику щодо громадської інфраструктури.

Надійна система охорони здоров\'я, високий рівень освіти, культурного розвитку та відпочинку — це фактори, що не лише визначають якість робочої сили, але й сприяють залученню фахівців іззовні.

Джерела доходів гміни визначаються статтею 54 закону про самоврядування гміни. Проте, окрім джерел, що передбачені правовими актами, існують ще додаткові джерела у вигляді закордонних допоміжних коштів. У момент вступу Польщі до Європейського Союзу цей вид фінансування буде припинено, а відтак його замінять структурні фонди ЄС.