4.1. Закон грошового обігу та швидкість обігу грошей.

Кількість грошей в обороті не може бути довільною. Адже для реалізації товарів, що надійшли у сферу обороту, необхідно чітко визначена кількість грошей. Чим більша сума цін товарів в обороті, тим більше необхідно грошей для їхньої реалізації.

Кількість грошей, необхідних для обігу, визначається за формулою:

де М – кількість грошей, необхідних для товарного обороту в даному році; ЦТ – сума цін товарів, що знаходяться в обороті (які реалізуються) у даному році; V – середнє число оборотів грошової одиниці за рік.

На кількість грошей, що знаходяться в обігу, великий вплив має функція грошей як засіб платежу. Тому що продаж товарів у кредит, використання векселів означає, що тепер для руху цих товарів гроші не потрібні, і це природно зменшує їхню кількість в обігу. Разом із тим, кількість грошей в обігу збільшується на суму товарів, раніше проданих у кредит, і по яких наступив термін оплати, що вимагає додаткових коштів для здійснення цих платежів. Крім того, потрібно враховувати, що частина боргових зобов’язань між виробниками покривається не готівкою, а безготівковим шляхом взаємного погашення боргу (взаємозаліків). З урахуванням сказаного формула для визначення кількості грошей, що знаходяться у сфері обігу, визначається за формулою:

М = ,

де М – кількість грошових одиниць, необхідних у визначений період для обігу; ЦТ – сума цін товарів, що призначені для реалізації за визначений період часу; ЦК – сума цін товарів, проданих у кредит за визначений період часу; ЦТП – сума цін проданих у кредит товарів, терміни оплати за які наступили у звітному періоді; ВП – сума цін товарів, платежі за які взаємопогашаються (бартер, взаємозаліки тощо).