Закон кількості грошей, що необхідні для обігу

Закон грошового обігу полягає в тому, що протягом цього періоду для обігу необхідна лише певна, об\'єктивно зумовлена маса купівельних і платіжних засобів.

Зміст цього закону можна виразити рівнянням: Кф = Кн,

де Кф - фактична маса грошей в обігу;

Кн - об\'єктивно необхідна для обігу маса грошей.

Якщо Кф > Кн, в обігу з\'являються зайві гроші, і навпаки. Враховуючи відоме рівняння обміну, кількість грошей необхідна для забезпечення обігу товарів і послуг прямо пропорційна номінальному обсягу виробництва (ВНП) та обернено пропорційна швидкості обігу грошової одиниці:

Мd= РQ/V,

де Р- абсолютний рівень цін;

Q - реальний обсяг виробництва;

V- швидкість обігу грошей.

У країнах з розвиненою ринковою економікою врахування закону грошового обігу здійснюється на основі визначення його стану, тобто фактичної міри збалансованості Кф і Кн та розробки і впровадження вжиття відповідної кредитної та бюджетної політики. Збалансованість Кф та Кн є важливою умовою забезпечення сталості грошей. Через механізм виведення Кф та Кн на сталість грошей впливають фактори їх кількості і швидкості обігу. Вони безпосередньо впливають на величину Кф постійно збільшуючи її щодо Кн. Це пояснюється, з одного боку, прагненням емітентів одержати додаткові грошові ресурси за рахунок нового випуску грошових знаків, з іншого, - прискоренням обігу грошей внаслідок вдосконалення організації і автоматизації грошового обігу.