Закон кількості грошей, що необхідні для обігу.
Закон грошового обігу: протягом даного періоду часу для обігу необхідна лише певна, об\'єктивно зумовлена маса купівельних і платіжних засобів.
Зміст цього закону можна виразити рівнянням:
Кф = Кн, де Кф – фактична маса грошей в обігу;
Кн – об’єктивно необхідна для обігу маса грошей.
Якщо Кф
Кн, в обігу з’являються зайві гроші , і навпаки. З рівняння Фішера : кількість грошей необхідна для забезпечення обігу товарів і послуг прямо пропорційна номінальному обсягу виробництва (ВНП) та обернено пропорційна швидкості обігу грошової одиниці : Мd = PQ / V, де P – абсолютний рівень цін; Q – реальний обсяг виробництва; V – швидкість обігу грошей.
У країнах з розвиненою ринковою економікою врахування вимог закону Кн здійснюється на основі визначення стану грошового обігу, тобто фактичної міри збалансованості Кф і Кн та розробки і впровадження в життя відповідної кредитної та бюджетної політики.
Збалансованість Кф і Кн є важливою умовою забезпечення сталості грошей. Через механізм виведення з рівноваги Кф і Кн на сталість грошей впливають фактори їх кількості і швидкості обігу. Вони безпосередньо впливають на величину Кф, постійно збільшуючи її щодо Кн. Це Пояснюється прагненням емітентів одержати додаткові грошові ресурси за рахунок нового випуску грошових знаків, а з іншого - прискоренням обігу грошей внаслідок удосконалення організації й автоматизації грошового обігу.