4.2. Сутність рівняння обміну.

Залежність між кількістю грошової маси в обігу й потоком товарної маси виражається рівнянням обміну (модель І. Фішера):

MV = PQ

Згідно цього рівняння, кількість грошових одиниць (М), необхідних для обігу, прямо пропорційна кількості товару й послуг (Q), що реалізуються, їхній ціні (Р) й обернено пропорційна швидкості обігу грошей.

Швидкість обігу грошей, звичайно, змінюється незначно. Тому суспільство зможе відновити порушення фінансової рівновагі, що спричинене надмірним випуском грошей, природним шляхом – підвищенням цін на товари, що збільшує праве плече ваг.

Основними елементами закону грошового обігу виступають:

„ грошова маса, що знаходиться в обігу;

„ рівень цін на товари;

„ швидкість обігу грошей.

Причому кількість грошей, що знаходяться в обігу залежить від рівня цін, а не навпаки. І не швидкість обігу грошей залежить від їхньої кількості, а кількість грошей залежить від швидкості їх обігу.

Згідно закону грошового обігу, якщо в обороті знаходиться більше грошей, ніж це необхідно, то неминуче з’являються “зайві гроші”, які не мають товарного покриття, звідси випливає важливий принцип грошового обігу – відповідності грошової маси реальним потребам обігу.

На швидкість обігу грошової маси впливають:

? активне втручання держави в процес створення капіталу;

? розвиток кредитної системи;

? удосконалювання безготівкових розрахунків;

? широке впровадження чеків і ін.

Із закону грошового обігу випливає висновок, що в підтримці рівноваги в економіці, збалансованості попиту та пропозиції важливу роль грає грошова маса.