<<
>>

СУТНІСТЬ І ФУНКЦІЇ КРЕДИТУ

Вивчаючи тему, необхідно зрозуміти, що кредит є однією з форм економічних відносин, його необхідність зумовлена об’єктивними потребами суспільства.

Конкретною економічною основою, на якій виникають і розвиваються кредитні відносини, є кругооборот капіталу.

Кругооборот капіталу безперервний, але при цьому не виключаються коливання, припливи і відпливи грошових коштів, коливання потреб у ресурсах і джерелах їх покриття.

На базі нерівномірності кругообороту й обороту капіталу виникають відносини, які усувають невідповідність між часом виробництва і часом обігу, вирішують відносне протиріччя між тимчасовим накопиченням коштів та необхідністю їх використання в народному господарстві. Таким відношенням і є кредит, який став невід’ємним атрибутом товарного виробництва.

В умовах ринкової економіки кредит набуває загального характеру. Необхідність кредиту тісно пов’язана з особливостями кругообороту індивідуальних капіталів. Ще більшою мірою кредит необхідний для становлення нових підприємств малого та середнього бізнесу, впровадження нової техніки та технологій.

Отже, необхідність кредиту викликана існуванням товарно- грошових відносин. Його умовою є наявність вільних коштів у суб’єктів економічних відносин та наявність поточних або майбутніх доходів у позичальників

Для формування кредитних відносин потрібен ряд передумов: достатній рівень розвитку товарного виробництва, гарантії повернення кредиту, юридична самостійність та дієздатність суб’єктів кредитних відносин, висока ефективність господарювання економічних агентів, існування довіри між ними та ін.

Необхідно усвідомити, що кредит це одна з найскладніших економічних категорій, яка за своєю сутністю є економічними відносинами між суб’єктами ринку з приводу перерозподілу вартості на засадах поверненості, строковості і платності.

Рушійним мотивом такого перерозподілу є отримання додаткового доходу кожним із суб’єктів кредитних відносин.

Кредит — специфічний вид економічних відносин, який ґрунтується на мобілізації і нагромадженні тимчасово вільних коштів і формуванні з них позикового капіталу.

Суб’єктами кредиту є:

— кредитор — сторона, що передає вартість у грошовій формі чи натуральній формі іншому суб’єкту ринку на засадах поверненості, строковості, платності.

— позичальник — сторона, що одержує позику.

Об’єкти кредиту — грошові чи матеріальні цінності, щодо яких укладається кредитна угода.

Основними принципами кредитування є:

— цільове призначення позички полягає в тому, що економічні суб’єкти, які виявили намір вступити в кредитні відносини, повинні заздалегідь чітко визначити, на яку ціль будуть використані кошти, а кредитор повинен погодитись її кредитувати;

— строковість (терміновість) надання коштів кредитором позичальникові передбачає, що вільні кошти кредитора передаються позичальникові на чітко визначений термін, який сторони повинні узгодити в момент вступу в кредитні відносини;

— поверненість позичальником коштів кредитору в повному обсязі кредиторові означає, що позичальник мусить повернути весь обсяг одержаної в позичку цінності;

— забезпеченість позички полягає в тому, що кредитор при наданні позички мусить вжити додаткових заходів щодо гарантування повернення позички у визначені строки;

— платність користування позиченими коштами полягає в тому, що позичальник повертає кредиторові не тільки основну суму боргу, але й сплачує додаткові кошти у формі процента.

Слід звернути увагу на еволюцію кредиту, зокрема на притаманні відмінні форми та елементи кредитних відносин на різних етапах розвитку суспільного виробництва.

Вивчення функцій кредиту доцільно розпочати з визначення поняття «функції кредиту». Важливим є з’ясування функцій кредиту та визначення їх сутності.

Функція — це специфічний прояв суті кредиту, що відображає лише окремі її ознаки, які відрізняють кредит від інших економічних категорій.

Слід мати на увазі, що думки з питання функцій кредиту серед економістів дуже розходяться, тому доцільно використовувати декілька літературних джерел з теорії кредиту, щоб ознайомитися з різними поглядами на це питання.

Серед дослідників кредиту найменше розходжень простежується щодо перерозподільної функції — за допомогою кредиту відбувається перерозподіл вартості на засадах повернення: з одного боку, здійснюється нагромадження грошових капіталів за рахунок збережень економічних агентів, а з другого — їх розміщення серед інших агентів ринку.

Друга функція пов’язана із забезпеченням потреб обороту в платіжних засобах. Вона немає однозначного тлумачення в літературі. Одні автори називають її просто емісійною (антиципацій- ною) — на основі кредиту здійснюється емісія грошей як платіжних засобів; методами кредитної експансії (розширення кредиту) і кредитної рестрикції (звуження кредиту) регулюється кількість грошей в обігу (Б. С. Івасів), другі — функцією утворення в обороті купівельної спроможності (А. С. Гальчинський), треті — функцією заміщення справжніх грошей в обороті кредитними операціями (О.

І. Лаврушин).

Деякі дослідники визначають контрольну функцію — у процесі кредитування забезпечується контроль за дотриманням умов та принципів надання кредиту з боку суб’єктів кредитної угоди, при цьому банк здійснює як попередній, так і поточний контроль за діяльністю позичальника. Дехто з дослідників пропонує розширити назву функції до контрольно-стимулювальної.

А. С. Гальчинський сформулював ще одну функцію кредиту — функцію капіталізації вільних грошових доходів. Вона полягає у трансформації завдяки кредиту грошових нагромаджень та заощаджень юридичних і фізичних осіб у вартість, що дає дохід, тобто в позиковий капітал. Така трансформація забезпечується через зворотний рух та платність кредиту.

Під час вивчення теми студенти повинні зрозуміти, що кредит як економічне явище являє собою процес, який характеризується певним рухом елементів його структури. Рух кредиту має свою визначеність у часі та просторі, а також специфічні закономірності.

Рух цінності як об’єкта кредиту проявляється в переміщенні її від одного суб’єкта кредиту до іншого, у переміщенні по стадіях кругообороту капіталу, між регіонами (країнами), галузями та сферами економіки.

Виокремлюють такі етапи відтворювального руху кредиту, хоча це виділення має дещо умовний характер, оскільки всі стадії між собою нерозривно зв’язані:

1) формування вільної цінності як джерела надання позичок;

2) розміщення вільної цінності як джерела надання позичок;

3) використання позичальником коштів, одержаних у тимчасове розпорядження;

4) вивільнення використаних позичальником коштів з його обороту або формування в нього доходів, достатніх для повернення позички;

5) повернення позичальником вартості кредитору та сплата процентів.

Рух у п’ять стадій здійснює лише кредит, що бере участь у формуванні капіталу позичальника. Якщо ж кредит не бере участі у формуванні капіталу позичальника, а використовується ним лише як гроші, то третій та четвертий етапи випадають і рух його здійснюється значно швидше.

Об’єктивний характер руху кредиту як економічної категорії, наявність його самостійної внутрішньої сутності визначають певні закономірності його руху.

Основними закономірностями руху є:

—на мікроекономічному рівні: зворотність руху цінності, що передана в позичку; тимчасовість перебування позиченої цінності в обороті позичальника, яка визначається тривалістю одного кругообороту його капіталу; збереження позиченої цінності в процесі руху і повернення її до кредитора в повному обсязі; залежність маси наданої позички від наявних обсягів вільних коштів;

—на макроекономічному рівні: кількісні параметри розвитку кредиту (за динамікою зростання кредитних вкладень) повинні бути адекватними динаміці обсягів ВВП; загальні суми кредитних вкладень і позичених ресурсів у макромасштабах завжди балансуються; зворотність і платність кредиту робить його найбільш адекватним ринковим умовам інструментом фінансування зростання капіталу в реальному секторі економіки; міжгалузевий рух кредиту з галузей і секторів економіки з низькою рентабельністю у високорентабельні галузі, види виробництва.

Вивчаючи взаємозв’язок кредиту з іншими економічними категоріями, доцільно звернути увагу на його зв’язок із грошима та фінансами.

Кредит пов’язаний з іншими економічними категоріями: фінанси, виробництво, товар, товарообмін, гроші, позиковий процент, позиковий капітал.

На завершення вивчення теми слід розібратися у проблемах розвитку кредитних відносин в Україні, використовуючи матеріали лекцій, підручників, а також звертаючись до періодичних та спеціальних наукових видань.

План семінарського заняття № 15

1. Необхідність та суть кредиту як форми руху вартості на зворотній основі.

2. Теоретичні концепції кредиту.

3. Принципи кредитування.

4. Функції кредиту як прояв сутності кредиту та економічного середовища, у якому він існує.

5. Взаємозв’язок кредиту і грошей.

Практичні завдання до теми 10

1. Тести до теми

1. Необхідність кредиту визначається:

а) наявністю тимчасово вільних коштів;

б) необхідністю коштів для забезпечення безперервності процесу суспільного виробництва;

в) необхідністю коштів для забезпечення інвестування в наукові галузі.

1. Економічні відносини між юридичними та фізичними особами і державами з приводу перерозподілу вартості на засадах повернення з виплатою процента називаються:

а) кредитом;

б) грошовим обігом;

в) фінансами.

2. Кредит є ціннісною категорією і з цього погляду має багато спільного з іншими економічними категоріями:

а) торгівлею, капіталом, національним доходом;

б) фінансами, валовим внутрішнім продуктом, капіталом;

в) фінансами, торгівлею, національним доходом;

г) грошима, фінансами, капіталом.

3. Су б ’ єкти кредиту:

а) кредитори, посередники, позичальники;

б) кредитори, позичальники;

в) кредитори, позичальники, фінансові установи.

4. Об’єктом кредиту є:

а) грошові кошти;

б) матеріальна цінність;

в) позичена цінність.

5. Що може зумовлювати необхідність кредиту?

а) спад виробництва;

б) фінансова криза;

в) юридична самостійність кредитора і позичальника;

г) сезонний характер виробництва.

6. Забезпечення потреб обороту в платіжних засобах — це функція:

а) розподільча;

б) ревізійна;

в) контрольна;

г) емісійна;

д) стимулююча.

7. Особливості кредитних відносин:

а) добровільність;

б) рівноправність;

в) взаємна вигідність;

г) договірний характер.

8. До функцій кредиту належать:

а) розподільча;

б) ревізійна;

в) контрольна;

г) емісійна.

д) стимулююча.

9. Основними напрямками кредитування є:

а) формування основного капіталу;

б) формування резервних фондів;

в) формування фондів цінних паперів;

г) формування оборотного капіталу.

10. До основних принципів кредиту зараховують:

а) безповоротність;

б) поверненість;

в) безплатність;

г) платність.

11. Скільки етапів за участю у відтворювальному процесі проходить рух кредиту:

а) 2;

б) 3;

в) 4;

г) 5.

2. Правильно / неправильно (ТАК/НІ)

Відповідь обґрунтувати

1. Кредитні відносини є ціннісними.

2. Суб’єкт кредиту — це цінність, що передається в позичку кредитором позичальнику.

3. Кредит існував зажди.

4. Однією з функцій кредиту є перерозподільна функція.

5. Розміщення вільної цінності в позичку — це перша стадія відтво- рювального руху кредиту.

6. На мікроекономічному рівні однією із закономірностей руху кредиту є збереження позиченої цінності в процесі руху і повернення її до кредитора в повному обсязі.

7. На макроекономічному рівні однією із закономірностей руху кредиту є зворотність руху цінності, що передана в позичку.

8. Поверненість позичених коштів кредиторові означає, що позичальник мусить повернути весь обсяг одержаної в позичку цінності.

9. Принципи кредитування між собою не пов’язані.

3. Підберіть кожному терміну його визначення:

Терміни:

1) перерозподільна функція кредиту;

2) кредитор;

3) позичковий процент;

4) позичальник;

5) контрольна функція кредиту;

6) кредит;

7) строковість.

Визначення:

1) контроль з боку кредитора за використанням коштів позичальником;

2) матеріальні та грошові ресурси, які були вже розподілені і передані у власність економічним суб’єктам, перерозподіляються і спрямовуються в тимчасове користування іншим суб’єктам, не змінюючи їх первинного права власності;

3) економічні відносини між юридичними та фізичними особами з приводу отримання позики в грошовій або товарній формі на засадах повернення, строковості, платності;

4) особа, яка надає тимчасово вільні кошти в користування на умовах повернення, строковості, платності;

5) суб’єкт, який має потребу і може отримати в тимчасове користування кошти на умовах повернення, строковості, платності;

6) принцип кредитування;

7) ставка, яка виплачується позичальником банку за користування позичкою.

Питання для самостійного вивчення

1. Визначити загальні передумови формування кредитних відносин.

2. Розглянути економічні фактори розвитку кредиту.

3. Продумайте, чому підприємствам із сезонним характером виробництва недоцільно формувати власний оборотний капітал у розмірі найбільшої потреби протягом року?

4. Чи є коливання потреби в оборотному капіталі підприємств з несезонним характером виробництва? Чому?

5. Чи може виникнути потреба у підприємства поповнити основний капітал за рахунок кредиту? Відповідь обгрунтувати.

6. Охарактеризуйте стадії руху кредиту.

7. Який різновид кредиту залежно від порядку погашення найкраще використовувати позичальнику в разі:

а) придбання вантажного автомобіля;

б) придбання земельної ділянки сільськогосподарського призначення;

в) будівництва житлового багатоповерхового будинку;

г) оплати навчання студентом.

Рекомендована література

6, 16, 17, 18, 20, 21, 23, 24, 25, 26, 27, 30, 32

<< | >>
Источник: Левченко Л. В.. Гроші та кредит. Навч. посіб — К.,2011. — 224 с.. 2011

Еще по теме СУТНІСТЬ І ФУНКЦІЇ КРЕДИТУ:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -