<<
>>

ТЕМА 1. Сутність і функції грошей

Гроші – товар товарів, що безпосередньо обмінюється на всі інші товари.

Гроші – загальний еквівалент для всіх інших товарів, який слугує засобом

вираження вартості товару.

Гроші – специфічний товар, що виконує роль загального еквіваленту.

Загальний еквівалент – товар, необхідний всім без винятку мешканцям

певного регіону.

Проста (випадкова) форма вартостіхарактеризується стихійним, випадковим, нерегулярним обміном товарів, які вироблялись як правило для власного споживання.

Повна (розгорнута) форма вартості характеризується регулярним обміном товарів (завдяки зростанню товарних обсягів на ринку), при цьому виникає потреба в еквіваленті вартості.

Загальна (еквівалентна) форма вартостіхарактеризується виділенням із загальної маси товарів одного, який став виконувати роль загального еквіваленту.

Грошова форма вартостіхарактеризується появою грошового товару-еквіваленту (завдяки розширенню меж товарного виробництва і обміну та неможливості задоволення вимог ринку товаром-еквівалентом у речовій формі).

Вартість грошейвизначається їх купівельною спроможністю.

Ціна грошової одиниці – її валютний курс.

Повноцінні гроші – карбувались із дорогоцінного металу, тому мали

     власну внутрішню вартість (на етапі зародження і становлення ринкових

     відносин).

Неповноцінні гроші  це гроші, які набувають своєї вартості виключно в обігу, сучасні готівкові (банкноти або чекові депозити) мають відносну вартість, яка визначається їх купівельною спроможністю.

Раціоналістична концепція походження грошейпояснює виникнення грошей як результат певної раціональної угоди між людьми через необхідність виділення спеціального інструменту для обслуговування сфери товарного обігу і підвищення ефективності її функціонування.

Еволюційна концепція походження грошей стверджує, що гроші з’явилися незалежно від волі людини, вони виділились із загальної товарної маси у результаті розвитку товарного виробництва та обміну, оскільки є найбільш придатними для виконання функціональної ролі грошового товару.

Портативність – властивість грошей бути зручними для транспортування та обміну.

Довговічність – властивість грошей мати довгий термін існування у тій формі, в якій вони були емітовані.

Легкоподільність – властивість грошей бути зручними під час розрахунків за придбані товари.

Однорідність – властивість грошей не втрачати своїх властивостей у процесі експлуатації.

Ідентифікованість – здатність грошей легко і швидко ідентифікуватись у процесі експлуатації.

Загальновизначеність – законність грошей як платіжного засобу на території країни.

Стабільність – здатність грошей протягом тривалого періоду зберігати однакову купівельну спроможність.

Купівельна спроможність грошей – кількість товарів (послуг), які можна придбати за одну грошову одиницю.

Емісія – процес випуску (карбування) грошових знаків у всіх формах

в обіг.

Сеньйораж – монетарний доход, який одержує держава від емісії грошей. Він утворюється, якщо номінальна вартість грошової одиниці перевищує витрати на її виробництво.

Монета – установленої форми зливки металу, вагу та пробу яких засвідчує своїм штемпелем держава.

Повноцінна монета – монета, виготовлена з дорогоцінного металу, лігатура якої не перевищує 10%.

Лігатура – домішки в повноцінну монету недорогоцінних металів для забезпечення міцності монети.

Ремедіум – межа зношування монети (встановлювався у розмірі 1% від ваги монети).

Білонна монета – монета, виготовлена з недорогоцінних металів, розмінна монета.

Аверс – лицьова сторона монети.

Реверс – зворотня сторона монети.

Гурт – бокова сторона монети.

Демонетизація золота – процес припинення обміну неповноцінних грошей на золото в будь-якій формі.

Кредитні гроші – неповноцінні знаки вартості, які виникають і функціонують в обігу на основі кредитних відносин та є борговими зобов’язаннями певних суб’єктів ринкової економіки.

Готівкові гроші – неповноцінні знаки вартості у вигляді купюр та розмінної монети різного номіналу, які використовуються економічними суб’єктами як засіб обігу та платежу.

Депозитні гроші – різновид банківських грошей, які не мають речового вираження та існують у вигляді певних сум на банківських рахунках і використовуються у безготівкових розрахунках.

Електронні гроші – різновид депозитних грошей, які існують у пам’яті комп’ютерів і здійснюють свій рух автоматично за безпосереднім розпорядженням власника поточного рахунка.

„Квазі” гроші – специфічні грошові форми, в яких грошова суть істотно послаблена і відхиляється від загальноприйнятих стандартних форм.

Вексель – цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця сплатити після настання встановленого терміну визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

Вексель простий – просте і нічим не обумовлене зобов’язання векселедавця сплатити власнику векселя у вказаний строк у вказаному місці вказану суму.

Вексель переказний (тратта) – письмовий наказ векселетримача (трасанта), адресований платникові (трасатові), сплатити третій особі (ремітентові) певну суму грошей у певний термін.

Ремітент – одержувач грошей, який володіє векселем, пред’являє його до оплати трасату і одержує гроші.

Жиро – (від іт.giro – оборот, звертання): 1) письмовий наказ, доручення банкові з боку клієнта про перерахування визначеної суми грошей з рахунка цього клієнта на рахунок третьої особи, якій клієнт бажає передати гроші; 2) передатний напис на векселі, чеку тощо.

Див. також  індосамент.

Індосамент – спеціальний надпис на зворотному боці векселя (або на додатковому аркуші – алонжі), за яким векселедержатель передає всі або тільки певні права придбавачу векселя. Індосамент має бути безумовним. Частковий індосамент недійсний. Індосамент буває передаточним, передорученим і заставним, кожний з яких, у свою чергу, може бути іменним, бланковим і на пред’явника.

Алонж – прикріплений до векселя додатковий лист, на якому роблять передатні написи (індосамент), якщо на зворотному боці векселя вони не вміщаються. Перший передатний напис на алонжі прийнято робити так, щоб він починався на векселі, а закінчувався на алонжі.

Індосант – векселедержатель, який передав вексель за індосаментом.

Індосат – векселедержатель, який одержав вексель за індосаментом.

Акцепт – гарантія оплати або згода на оплату грошових, товарних або розрахункових документів.

Банкнота – простий вексель емісійного банку, безстрокове зобов’язання, не пов’язане з конкретною торговельною операцією. Випускаються у купюрах різного номіналу і знаходяться в обігу будь-який термін.

Чек – письмове розпорядження власника поточного рахунка банку про виплату певній особі вказаної в ньому грошової суми.

Депонування коштів – внесення певних грошових сум на зберігання до банку, зокрема – для забезпечення банківської гарантії вчасності платежу.

Акредитив – специфічна форма безготівкових розрахунків, при якій одна установа банку доручає іншій провести за рахунок спеціально

заброньованих для цього коштів оплату товарно-транспортних документів за відвантажені товари чи надані послуги.

Акредитив відзивний – може бути змінений або анульований банком-емітентом без попереднього погодження з бенефіціаром (наприклад, у разі недотримання умов, передбачених договором, дострокової відмови банку-емітента від гарантування платежів за акредитивом).

Акредитив безвідзивний – може бути змінений або анульований тільки за згодою бенефіціара, на користь якого він був відкритий.

Бенефіціар – юридична особа, на користь якої виставлений акредитив (продавець, виконавець робіт або послуг тощо).

Функція грошей – певна „робота” грошей щодо обслуговування руху вартості в процесі відтворення.

Міра вартості – функція, в якій гроші забезпечують вираження і вимірювання вартості товарів, надаючи їй форму ціни.

Ціна – грошове вираження вартості товару.

Масштаб цін – величина грошової одиниці, що використовується для вимірювання і порівняння ціни товарів (робіт, послуг).

Засіб обігу – функція, в якій гроші виступають як посередник в обміні товарів і забезпечують їх обіг.

Засіб платежу – функція, в якій гроші обслуговують погашення різноманітних боргових зобов’язань між суб’єктами економічних відносин.

Засіб нагромадження – функція, в якій гроші обслуговують нагромадження вартості в її загальній абстрактній формі.

Світові гроші – функція, в якій гроші обслуговують рух вартості в міжнародному економічному обороті та забезпечують реалізацію взаємовідносин між країнами.

<< | >>
Источник: Бурковська А.В.. Гроші та кредит. Словник термінів. МИКОЛАЇВ –2008. 2008

Еще по теме ТЕМА 1. Сутність і функції грошей:

  1. 1.1. СУТНІСТЬ І ФУНКЦІЇ ФІНАНСІВ
  2. ТЕМА 2. ЕВОЛЮЦІЯ СВІТОВОЇ ВАЛЮТНОЇ СИСТЕМИ
  3. ТЕМА 1. Сутність і функції грошей
  4. 1.Сутність |сутність| і функції грошей.
  5. 1.2 Зміст навчальної дисципліни «Гроші та кредит»
  6. Програмні питання з дисципліни “Гроші та кредит”
  7. Тема 1 «Сутність і функції грошей»
  8. Лекція № 1 Сутність і функції грошей
  9. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. Особливості побудови банківської системи в Україні.
  10. Тема 1. Сутність і функції грошей
  11. Тема Сутність і функції грошей.
  12. ТЕМА 1. СУТНІСТЬ І ФУНКЦІЙ\' ГРОШЕЙ
  13. МОДУЛЬ І. ТЕОРЕТИЧНА ОСНОВА ФУНКЦІОНУВАННЯ ГРОШЕЙ
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -