Лекція № 11. Організація обігу готівки в Україні в сучасних умовах

План

1. Готівковий грошовий обіг: сутність, переваги та недоліки

2. Принципи організації обігу готівки

1. Готівкові розрахунки – це оплата за товари або послуги наявними грішми відразу же після продажу, передачі або надання продавцем документів на отримання цих товарів покупцю.

Підприємства й індивідуальні підприємці, що мають поточні рахунки в банку, зобов\'язані зберігати свої грошові кошти в установах банків. Однак для здійснення господарської діяльності (для виплати заробітної плати і витрат по відрядженню, для придбання товарів і канцтоварів і т.д.) їм необхідно певна кількість наявних коштів.

З огляду на той факт, що використання готівки підприємством викликає спокусу витрати їх не за цільовим призначенням, держава контролює даний процес шляхом введення нормативних актів. Так, у відповідності зі ст. 40 Закону України «Про НБУ» від 20.05.1999 р. № 679 Національний банк установлює правила, форми і стандарти розрахунків банків і інших юридичних і фізичних осіб в господарському обороті України з застосуванням як безготівкових, так і готівкових грошей, координує організацію розрахунків.

У виконання статей Закону України № 679 НБУ була обновлена нормативна база по наявному обігу, а саме прийняті нові документи, що регламентують здійснення операцій з готівкою:

- Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.2004 № 637;

- Правила організації розрахунково-касового обслуговування комерційними банками клієнтів і взаємин по цьому питанню між територіальними управліннями НБУ і комерційними банками в національній валюті, затверджені постановою Правління НБУ від 05.02.2001 № 44.

2. Відповідно до Положення № 637 підприємства мають право здійснювати розрахунки між собою як у наявної, так і в безготівкової формах.

Розрахунки готівковими коштами підприємства можуть здійснювати як за рахунок коштів, отриманих з кас банків, так і за рахунок виторгу, отриманого від реалізації товарів (робіт, послуг), і інших касових надходжень.

Готівковий виторг, що надійшов у каси підприємств протягом дня повинний здаватися в установи банків для зарахування на їхні поточні рахунки. Здача наявного виторгу здійснюється підприємствами:

- у денні і вечірні каси установ банків;

- інкасаторам банків;

- підприємствам поштового зв\'язку для переказу на поточні рахунки в установи банків.

Підприємства мають право використовувати свій наявний виторг для забезпечення потреб, що виникають у процесі їхнього господарювання, а також для проведення розрахунків з бюджетами і державними цільовими фондами по податках і зборам. Виключенням є підприємства й індивідуальні підприємці, що мають податкову заборгованість. Такі суб\'єкти господарювання не мають права використовувати свій наявний виторг для здійснення виплат, зв\'язаних з оплатою праці (крім виплат через екстрені обставини). Для цих цілей вони можуть використовувати тільки кошти, отримані з установ банків.

Під виплатами через екстрені обставини розуміють виплати громадянам на поховання, допомога при народженні дитини, допомога самотнім і багатодітним матерям, допомога на лікування у випадку хвороби. Таким чином, вищевказані виплати підприємства, що мають податкову заборгованість, мають право робити з виторгу.

Усі підприємства, що здійснюють операції з наявними в національній валюті і мають поточні рахунки у банках, можуть залишати у своїй касі на кінець дня наявні в межах встановлених лімітів каси.

Підприємства торгівлі, громадського харчування і послуг при здійсненні касових операцій з готівкою повинні забезпечувати постійну наявність у своїх касах розмінної монети різних номіналів для видачі здачі громадянам. Невидача громадянам здачі через відсутність або недостатню наявність розмінної монети на даних підприємствах протягом дня є порушенням касової дисципліни, за що до винних осіб можуть застосовуватися штрафні санкції, визначені ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення.