Лекція № 4. Кредит як економічна категорія, його форми

План

1. Необхідність і сутність кредиту, його об\'єкти і суб\'єкти

2. Функції кредиту

3. Форми кредиту і їх загальна характеристика

4. Основні принципи банківського кредитування

1.

Причиною, що обумовлює необхідність кредиту є – коливання потреби в коштах і джерелах їх формування, як у підприємств, так і у фізичних осіб. Коли в одних кошти вивільняються, іншим – їх бракує. Ця невідповідність вирішається за допомогою кредиту, який необхідний позичальнику для розширення виробництва, більш повного забезпечення власних потреб.

В основі кредитної угоди полягає тимчасове запозичення чужої власності, що обумовлює необхідність матеріальної відповідальності її учасників за виконання узятих на себе зобов\'язань. Таким чином, учасники кредитної угоди повинні бути юридично самостійними особами і функціонувати на засадах комерційного розрахунку. Фізичні особи можуть бути суб\'єктами кредитних відносин, якщо вони дієздатні в правовому відношенні і мають стабільні джерела доходів.

Кредитор – це суб\'єкт кредитних відносин, що надає позичку в тимчасове користування.

Позичальник – це суб\'єкт кредитних відносин, що одержує позичку в тимчасове користування.

Позичальниками можуть бути юридичні і фізичні особи, яким бракує власних коштів. Разом з тим одного бажання одержати позичку недостатньо для участі в кредитній угоді у якості позичальника. Позичальник повинен надати економічні і юридичні гарантії повернення кредиту після закінчення терміну. Такими гарантіями можуть бути, наприклад: надання застави як забезпечення позички, зобов\'язання гаранта (як правило великого банку) погасити заборгованість по позичці у випадку неплатоспроможності позичальника.

Позичальник зобов\'язаний повернути узяті в кредит кошти, сплативши за їх використання позичковий %. Для цього він повинний організувати виробничий процес таким чином, щоб забезпечити ефективне використання позички і вивільнення необхідних для її повернення коштів у встановлені кредитним договором терміни.

Обов\'язковою умовою виникнення кредиту є збіг економічних інтересів кредитора і позичальника. Кредитор повинен бути зацікавлений у видачі позички, а позичальник – у її одержанні. Такий збіг інтересів не досягається автоматично при наявності вільних грошових ресурсів в одного і потреби в них в іншого. Вирішальне значення має узгодження конкретних параметрів позички – її забезпечення, терміну кредитування, величини % і т.д.

Об\'єктами кредитування в основному виступають оборотні виробничі фонди (виробничі запаси, незавершене виробництво) і фонди обертання (готова продукція і товари відвантажені). Потреба в оборотних коштах залежить від безлічі факторів, специфічних для кожного підприємства: сезонності виробництва, характеру виробленої продукції і споживаної сировини, співвідношення між часом виробництва і часом обертання продукції і т.д.

Тимчасово вільними можуть бути: доходи і заощадження населення, грошові надходження держави, власні засоби кредитних установ; у той же час у них може виникати потреба в додаткових грошових ресурсах.

Отже, кредит – це економічні відносини між юридичними (або фізичними) особами і державою з приводу перерозподілу вартості на умовах повернення і, як правило, з виплатою %.

2. Виділяють наступні основні функції кредиту:

1) Перерозподільна – призначення цієї функції полягає в тім, що за допомогою кредиту за рахунок тимчасово вільних ресурсів одних юридичних і фізичних осіб задовольняються тимчасові потреби в коштах інших юридичних і фізичних осіб. Особливістю кредитного перерозподілу є насамперед те, що воно охоплює тільки тимчасово вільні грошові ресурси. Банк перерозподіляє тимчасово вільні грошові ресурси одних підприємств, надаючи їх у виді кредиту іншим підприємствам, які потребують на цей момент у коштах.

2) Функція заміщення готівки кредитними операціями – поміщаючи і зберігаючи гроші в банку, клієнти тим самим вступають у кредитні відносини з ним; крім того, створюють умови для заміни готівки в обороті кредитними операціями у виді записів по банківським рахункам. Стають можливими надання позички в безготівковому порядку і розвиток безготівкових розрахунків. Безготівкові операції є кредитними, тому що терміни відвантаження продукції і її оплата, як правило, не збігаються.

3) Акумулятивна – сутність цієї функції полягає в створенні банком кредитних ресурсів для виконання функцій кредитування. Джерелами кредитних ресурсів, що акумулюються банком, є залишки коштів на поточних рахунках і заощадження клієнтів банку, кредити інших банків; засоби, отримані при емісії різних цінних паперів.

Деякі економісти виділяють контрольну функцію кредиту.

4) Контрольна функція – полягає в тому, що кредитор здійснює контроль за діяльністю позичальника, оскільки він зацікавлений у поверненні кредиту. Однак контролююча функція кредитора характерна не для усіх форм кредиту. Зокрема, при державній формі кредиту населення не контролює діяльність позичальника. Точно так само не контролюють роботу банку підприємства й організації, що зберігають на його рахунках свої кошти. Разом з тим позичальник не може контролювати діяльність кредитора, оскільки в кредитній угоді він є залежною стороною.

3. У залежності від форми руху вартості виділяють наступні форми кредиту – товарну і грошову.

У товарній формі виникають кредитні відносини між продавцями і покупцями, коли останні одержують товари або послуги з відстрочкою платежу, це є комерційним кредитом.

Сфера товарної форми кредиту незначна, в умовах ринкової економіки велика частина кредиту надається і погашається в грошовій формі.

Грошовий кредит виступає насамперед як банківський. Кредитні відносини між банками і клієнтами виникають не тільки при одержанні останніми кредиту, але і при розміщенні ними своїх грошових коштів у виді внесків на поточних і депозитних рахунках.

4. Принципи кредитування – головні правила, яких повинні дотримуватися при кредитуванні.

Головні принципи кредитування: терміновість, зворотність, платність, цільовий характер використання, забезпеченість, сплата фіксованого % за користування кредитом.

Терміновість (термін кредиту) – це період користування позичкою, обчислювальний з моменту одержання позички до її кінцевого погашення. Терміни повернення кредиту можуть бути конкретними, умовними і по пред\'явленню (коли точно не можна визначити термін погашення кредиту). По термінах погашення кредити бувають: термінові – термін погашення яких наступив або наступить у ближчий час; відстрочені (пролонговані) – термін погашення яких перенесли на більш пізній період; прострочені – не повернуті в призначений термін.

Зворотність є найважливішою невід\'ємною рисою кредитування, що виражає сутність кредиту. Позичка повинна бути повернута позичальником у термін, обговорений кредитним договором.

Цільова спрямованість кредиту передбачає вкладення коштів у конкретні господарські процеси. Метою кредиту може бути: поповнення оборотних коштів, нагромадження запасів ТМЦ, виплата заборгованості по заробітній платі, придбання і монтаж устаткування, розширення виробництва, реконструкція (відновлення) основних фондів і т.д. Дотримання цільового характеру кредиту забезпечує його повернення у встановлений термін.

Принцип матеріальної забезпеченості полягає в тому, що надані кредити забезпечуються наявними в підприємства матеріальними цінностями або продукцією, що надходить у заставу в міру її випуску. Ціль цього принципу кредитування - захистити інтереси банку і недопустити можливі збитки від неповернення боргу внаслідок неплатоспроможності клієнта. При видачі кредиту банк приймає в забезпечення реальні запаси, що беруть участь у господарському обороті, ТМЦ. Кредит надається під достатнє і якісне забезпечення, що може бути легко реалізовано. Банк не видає кредити під непотрібні, неходові, недоброякісні ТМЦ. Як забезпечення банківських кредитів можуть прийматися: застава під рухоме та нерухоме майно, гарантія, доручення великих банків або платоспроможних юридичних і фізичних осіб, цінні папери, страхове свідчення про страхування відповідальності позичальника за непогашення кредитів.

Підприємства і приватні особи за користування кредитом вносять банкові плату у формі % за кредит. Плата за кредит підвищує відповідальність підприємств, націлює їх на найбільш ефективне використання кредиту.

Кредит, як правило, може бути виданий тільки після повного погашення позичальником заборгованості по попередніх кредитах.

Кредитні відносини між позичальником і банком в обов\'язковому порядку оформляються в письмовому виді.