1. Бюджет як економічна та юридична категорія.

Державний бюджет як одна з ланок фінансової системи України є економічною категорією і відображає грошові відносини, які виникають між державою, з одного боку, і підприємствами, організаціями, установами всіх форм власності і фізичними особами, – з іншого, з приводу утворення централізованого фонду грошових коштів держави і його використання на розширене відтворення, підвищення рівня життя і задоволення інших суспільних потреб.

Бюджет у суспільстві розглядають з трьох сторін:

як економічну категорію;

як правову категорію;

за матеріальним змістом.

Як економічна категорія бюджет являє собою сукупність економічних відносин між державою, з одного боку, і юридичними та фізичними особами, з іншого боку, з приводу розподілу і перерозподілу ВВП з метою формування і використання централізованого фонду грошових коштів, призначеного для забезпечення виконання державою її функцій. Права держави в розподілі ВВП засновуються на двох чинниках. По-перше, на виконанні нею зазначених суспільних функцій. Централізація частини ВВП у бюджеті є платою суспільства за виконання державою її функцій. По-друге, держава може брати участь у розподілі ВВП як один із суб\'єктів його створення, виступаючи власником засобів виробництва у державному секторі, тобто виконуючи підприємницьку діяльність

Правова характеристика бюджету пов\'язана із його законодавчим регулюванням, як у сфері бюджетних взаємовідносин, так і у сфері його складання і виконання як фінансового плану.

За матеріальним змістом бюджет являє собою централізований грошовий фонд держави. Обсяг бюджету характеризує річну суму коштів, що проходять через цей фонд. Він перебуває у постійному русі: практично щоденно до нього надходять кошти і проводиться фінансування видатків. У зв\'язку з цим необхідна чітко налагоджена система управління бюджетом з метою забезпечення своєчасного і повного надходження доходів і раціонального та ефективного використання його коштів.

2. Особливості бюджету як самостійної економічної категорії.

Бюджет, як самостійна економічна категорія має свої особливості, а саме:

1) бюджет є особливою економічною формою перерозподільних відносин, пов\'язаних із вилученням частки національного доходу державою, і використанням її з метою задоволення потреб усього суспільства та окремих адміністративно-територіальних формувань;

2) за допомогою бюджету відбувається перерозподіл національного доходу, рідше – національного багатства, між окремими галузями народного господарства, адміністративно-територіальними формуваннями, сферами суспільної діяльності;

3) пропорції бюджетного перерозподілу вартості більшою мірою, ніж в інших ланках фінансової системи, визначаються потребами розширеного відтворення в цілому і завданнями, які стоять перед суспільством на кожному історичному етапі його розвитку;

4) сфера бюджетного розподілу посідає центральне місце у складі державних фінансів, що зумовлено ключовим значенням бюджету порівняно з Іншими ланками.

Звідси можна зробити висновок щодо специфічного суспільного призначення бюджету – задоволення потреб суспільства та його адміністративно-територіальних формувань.

3міст бюджетних відносин характеризується такими напрямками грошових відносин:

між державою та підприємствами, організаціями та установами державної форми власності;

держави з підприємствами й організаціями змішаної форми власності (акціонерні товариства, спільні підприємства тощо);

між державою та підприємствами, організаціями й установами, що знаходяться у приватній власності;

держави з громадськими організаціями;

між державою та населенням;

між іншими державами і міждержавними організаціями.

Враховуючи наявність різних ланок фінансової системи, яким відведена специфічна роль у розподільчому процесі, бюджету повинно належати центральне місце. Це обумовлено тим, що через бюджет здійснюється розподіл і перерозподіл валового внутрішнього продукту у всій його повноті, тобто між галузями матеріального виробництва, виробничою та невиробничою сферами, окремими ланками бюджетної системи та окремими категоріями населення. Іншої ланки, яка б могла забезпечити у такому обсязі розподільчі та перерозподільні процеси, у державі немає.