<<
>>

§ 2. Форми міжнародних економічних зв’язків

Основними формами міжнародних економічних відносин є:

  • міжнародна торгівля товарами та послугами;
  • міжнародна міграція капіталів та робочої сили;
  • міжнародні валютно-фінансові та кредитні відносини;
  • міжнародна економічна інтеграція.

Міжнародна торгівля є традиційною і найбільш розвиненою формою міжнародних економічних відносин.

Профіль країни у міжнародній торгівлі визначається на основі принципу порівняльних переваг, сформульованого Д. Рікардо: країна спеціалізується на виробництві тієї продукції, яку здатна виробляти з відносно меншими альтернативними витратами порівняно з іншими країнами. За цих умов торгівля є взаємовигідною навіть між країнами з суттєвими відмінностями у рівнях національних витрат виробництва, ефективності економіки в цілому. Віна виступає чинником економічного зростання кожної окремої країни й світової економіки в цілому.

На розвиток міжнародної торгівлі чинить суттєвий вплив державна політика. Залежно від масштабів втручання держави розрізняють:

  • політику свободи торгівлі (фритредства) — політику мінімального державного втручання у зовнішню торгівлю, яка розвивається на основі вільних ринкових сил попиту та пропонування;
  • політику протекціонізму — політику захисту внутрішнього ринку та вітчизняного виробника від іноземної конкуренції шляхом застосування тарифних і не- тарифних інструментів торговельної політики.

Основним тарифним інструментом є мито — непрямий податок, який виконує дві основні функції — фіскальну та захисну.

До нетарифних інструментів відносяться:

  • квоти — кількісні обмеження експорту або імпорту;
  • ліцензування — регулювання зовнішньої торгівлі шляхом надання державними органами дозволу (ліцензії) на експорт або імпорт визначеної кількості товару за певний період часу й заборони неліцензованої торгівлі;
  • «добровільні експортні обмеження» — кількісне обмеження експорту, що ґрунтується на зобов’язанні одного з торгівельних партнерів обмежити або принаймні не розширювати обсягу експорту; це квота, яка встановлюється не країною- імпортером, а країною-експортером;
  • субсидії — державні грошові виплати, спрямовані на підтримку національних виробників і побічну дискримінацію імпорту (податок навпаки). Імпортні субсидії надаються виробникам товарів, які конкурують з імпортом на внутрішньому ринку країни, експортні субсидії надаються виробникам експортних товарів з метою заохочення їх просування на зовнішній ринок.
  • демпінг — штучне зниження цін на товари на зовнішніх ринках для їх завоювання, усунення конкурентів; міжнародна дискримінація в цінах внаслідок продажу фірмою-експортером товарів на зарубіжних ринках за значно нижчими цінами, ніж на внутрішньому, які нерідко не покривають навіть витрат виробництва.
  • ембарго — заборона державою або групою держав ввезення або вивезення товарів, послуг, цінних паперів, валюти, а також затримання суден, вантажів та іншого майна, які належать іноземній державі; засіб економічного або політичного впливу одних країн на інші.

Міжнародний рух капіталів здійснюється у формах:

  • прямих інвестицій у промислові, торговельні та інші підприємства;
  • портфельних інвестицій (в іноземні акції, облігації та інші цінні папери);
  • міжнародних кредитів;
  • економічної допомоги (безоплатної та у вигляді пільгових кредитів).

Економічна інтеграція — тісний взаємозв’язок, взаємопереплетіння національних економік і формування спільного економічного простору.

Вища форма інтернаціоналізації, передбачає вільне переміщення між країнами капіталів, товарів, робочої сили та ін.

<< | >>
Источник: Андрющенко А. М., Бурляй А. П., Костюк В. С. та ін.. Економічна теорія: Навч. посіб. — К.: Центр учбової літератури,2009. — 520 с.. 2009

Еще по теме § 2. Форми міжнародних економічних зв’язків:

  1. Розрахунки в міжнародній торгівлі
  2. Ефективність зовнішньоекономічних відносин
  3. Регулювання зовнішньоекономічних зв’язків
  4. § 2. Форми міжнародних економічних зв’язків
  5. ТЕМА 1. СИСТЕМА МІЖНАРОДНИХ ФІНАНСІВ
  6. ТЕМА 10. РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНИХ ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВИХ ВІДНОСИН
  7. 1. Поняття фінансового механізму зовнішньоекономічних відносин.
  8. 4.Зовнішньоекономічна політика держави з ринковою економікою.
  9. 3. Фінансування міжнародних економічних зв`язків.
  10. Лекція 14. МІЖНАРОДНІ ФІНАНСИ
  11. 10. Економічна сутність і режими валютного курсу.
  12. 2.2. Поняття та способи уніфікації норм цивільного й торгового права зарубіжних країн
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -