Політика підприємства у сфері оборотного капіталу
Ключовою у реалізації стратегії підприємства є проблема достатності оборотних активів, механізм їх планування і поповнення, аналіз ефективності використання. Управління оборотними активами являє собою найбільш містку частину операцій фінансового менеджменту і включає такі елементи:
- облік усіх складових оборотних активів за звітний період;
- аналіз стану причин негативного стану з обіговістю оборотних активів;
- розробку і впровадження в практику роботи підприємства сучасних методів управління оборотними активами;
- контроль за поточним станом найважливіших елементів оборотних активів у процесі фінансово-господарської діяльності підприємства.
Політика управління оборотними активами важлива насамперед з позиції забезпечення безперервності й ефективності поточної діяльності підприємства. У процесі цієї діяльності відбувається зміна величини оборотних активів, що супроводжується зміною короткострокових пасивів. Обидва ці суб’єкти обліку розглядаються, як правило, спільно в рамках політики управління чистим оборотним капіталом (ЧОК).
З позиції факторного аналізу прийнято виділяти такі компоненти чистого оборотного капіталу: виробничі запаси (ВЗ), дебіторська заборгованість (ДЗ), грошові кошти (ГК), короткострокові пасиви (КП). Для факторного аналізу використовується така модель:
чок =ок-кп= вз + дз + гк-кп, (9.1)
де OK-оборотний капітал.
Однією з основних складових оборотного капіталу є виробничі запаси підприємства, що включають у себе: сировину і матеріали, незавершене виробництво, готову продукцію, інші запаси.
Підприємство вкладає свої кошти у створення запасів, збільшуючи загальні витрати. Ці витрати пов’язані зі зберіганням запасів на складі і з ризиком псування и застаріння товарів, а також з поставленої в обов’язок вартістю капіталу, тобто нормою прибутку, що могла бути отримана в результаті інших інвестиційних рішень з еквівалентним ступенем ризику.
Фінансовий менеджер повинен виявити результат і витрати, пов’язані зі зберіганням запасів, і прийняти розумне рішення.Дебіторська заборгованість є важливим компонентом оборотного капіталу. Більшу частину дебіторської заборгованості становлять неоплачені рахунки за поставлену продукцію. Одним із завдань фінансового менеджера з управління дебіторською заборгованістю є визначення ступеня ризику неплатоспроможності покупця, розрахунок прогнозного значення резерву за сумнівними боргами. Фінансовий менеджер має також розробити рекомендації щодо роботи з фактичними або потенційно неплатоспроможними покупцями.
Кошти та їх еквіваленти є найбільш ліквідною частиною оборотного капіталу. До коштів належать гроші в касі, на розрахункових і депозитних рахунках. До еквівалентів коштів належать ліквідні короткострокові фінансові вкладення: цінні папери інших підприємств, білети державної скарбниці, державні облігації та цінні папери місцевих органів влади. Фінансовому менеджеру необхідно вирішити питання про оптимальний запас наявних коштів.
Короткострокові пасиви (поточні зобов’язання) - це зобов’язання підприємства перед постачальниками, працівниками, банками, державою та іншими. Як правило, основна питома вага в поточних зобов’язаннях припадає на банківські позички і неоплачені рахунки інших підприємств. Фінансовому менеджеру в цьому питанні доводиться вирішувати завдання, за рахунок яких коштів підприємство може забезпечити розв’язання проблеми короткострокового фінансування.
Аналіз стану оборотних активів та їхніх окремих елементів, а також показників їх оборотності дозволяє:
- підвищити ефективність використання коштів у поточній діяльності підприємства;
- визначити ліквідність балансу, тобто можливість своєчасного погашення короткострокових зобов’язань;
-з’ясувати напрямки вкладення чистого оборотного капіталу протягом фінансового циклу для оцінки надлишку або нестачі окремих елементів оборотних коштів.
У процесі виробничої діяльності відбувається постійна трансформація окремих елементів оборотних коштів. Підприємство купує сировину і матеріали, виробляє продукцію, потім продає її, як правило, в кредит. У результаті утворюється дебіторська заборгованість, що через певний час перетворюється в кошти. Формула руху оборотних коштів може бути подана у вигляді:
К^МВЗ^НЗВ^ГП^К\
Еще по теме Політика підприємства у сфері оборотного капіталу:
- 8.1. Політика підприємства в сфері оборотного капіталу
- Політика залучення і формування позикового капіталу підприємства
- ТЕМА 6. УПРАВЛІННЯ ВЛАСНИМ КАПІТАЛОМ Програмна анотація 6.1. Політика формування власного капіталу. 6.2. Оцінка окремих елементів власного капіталу. 6.3. Емісійна та дивідендна політика.
- 5. Кругооборот капіталу. Форми капіталу (промисловий, торговий, банківський). Основний та оборотний капітал.
- Румунська політика у соціально-економічній сфері
- Функції і механізм управління капіталом підприємства
- 1. Кругообіг та обіг капіталу підприємства.
- Оцінка середньозваженої вартості капіталу підприємства
- Формування і управління власним капіталом підприємства
- 6.1. Політика формування власного капіталу
- 8.1. Інвестиційна політика підприємства
- Напрями розвитку адміністративно-правового регулювання у сфері діяльності державних підприємств
- Інвестиційна політика підприємства
- 9.2. Вибір політики комплексного оперативного управління оборотними активами і коротко-строковими зобов\'язаннями
- Політика формування власних фінансових ресурсів підприємства
- Економічна сутність і класифікація капіталу підприємства
- Інвестиційна політика підприємства.
- Політика підприємства в управлінні необоротними активами
- Аналіз стану і структури оборотних активів підприємства
- Вибір політики оперативного управління оборотними активами і короткостроковими зобов’язаннями