Румунська політика у соціально-економічній сфері
Румунська політика у соціально-економічній сфері по відношенні до українців була не кращою. Панівні кола Румунії не мали ні змоги, ні бажання економічно розвивати ново-приєднані території.
Навпаки, нерідко наявне з довоєнних часів промислове устаткування вивозилося в центральні регіони Румунії. Зокрема було демонтовано й вивезено устаткування Аккерманських трамвайних майстерень і прядильної фабрики, а також основна частина обладнання Ізмаїльського й Ренійського портів. Промислові підприємства Північної Буковини та Бессарабії залишалися, як і раніше, дрібними й напівкустарними. Не витримуючи конкуренції на світовому ринку, вони часто розорялися навіть у часи сприятливої кон\'юнктури. У 20-х рр. на Буковині було закрито 85 підприємств.У 30-х рр. за умов економічної кризи кількість промислових підприємств Північної Буковини скоротилася майже наполовину, а в Південній Бессарабії — на чверть. Робітники, яким вдалося зберегти роботу, одержували зарплату в половинному розмірі. Ще гіршим виявилося становище безробітних. Мала місце й дискримінація за національною ознакою. Закон «Про захист національної праці» (1938 р.) вимагав витіснення представників корінного населення румунським елементом не лише в установах, а й на підприємствах.
Г острою для українців, у своїй переважній масі — хліборобів, була проблема малоземелля та безземелля. Аграрна політика королівського уряду Румунії будувалася відповідно до конкретних соціально-економічних умов різних українських земель. У Бессарабії закон про аграрну реформу вступив у дію з 1920 р., на Буковині — з 1921.
Аграрна реформа в Бессарабії насамперед враховувала інтереси поміщиків, у яких в 1918 р. відібрали землю. Румунські власті після анексії краю не наважилися відразу покінчити з результатами аграрної революції. Замість цього вони встановили високі викупні платежі, щоб селянам було невигідно користуватися поміщицькою землею.
Високі податки й несприятлива ринкова кон\'юнктура призводили до розорення селянських господарств. У Бессарабії зокрема було закладено в банківських установах майже всі господарства. Поступово у селян відібрали не менш як половину одержаної в 1918 р. землі, яка повернулася, здебільшого, до колишніх власників.На Буковині, де аграрна революція не відбулася, селянам належало тільки 47% сільськогосподарських угідь. Решта перебувала у володінні поміщиків, Церкви, держави. Земельна реформа короля Фердінанда передбачала залишити у власності кожного поміщика від 100 до 250 га.
Надлишок земель вилучавсь у фонд проведення аграрної реформи. Всього в поміщиків було відібрано (із викупом) понад 74 тис. га, тобто, третину їхнього земельного фонду.
Середній розмір ділянки, яку одержували українські селяни, не перевищував одного гектара. А переселенці (колоністи), наприклад, з Південної Буковини одержували, як мінімум, пів-гектара під садибу, гектар пасовищ і 4,5 га ріллі. Верхня норма земле-забезпечення дорівнювала в них 10 га. Справедливості ради зауважимо, що в силу різних причин, як і в Польщі, румунська політика осадництва мала лише частковий успіх (С.Кульчицький). Нерідко румунські колоністи продавали землю своїм сусідам-українцям і поверталися на старе місце проживання.
Еще по теме Румунська політика у соціально-економічній сфері:
- Соціальна політика держави і розподіл доходів
- 5. Інфляція, її причини та соціально-економічні наслідки.
- § 1. Соціальна політика: суть, основні принципи
- § 3. Середній клас: суть та соціально-економічні критерії його визначення
- 4.4. Глобалізація і соціальна політика у розвинутих країнах
- Політика підприємства у сфері оборотного капіталу
- 8.1. Політика підприємства в сфері оборотного капіталу
- Перший уряд гетьманської України та його соціально-економічна політика. Київ за часів Гетьманату
- § 1. Соціальна структура суспільства. Соціально-економічна стратифікація
- 4. Економічні закони, принципи і економічні категорії.
- 20. Нарощування дефектів ринкової системи в процесі її еволюції. Функції держави у змішаній економіці. Нерівність доходів та державні заходи щодо їх вирівнювання. Крива Лоренця. Соціальна політика держави.
- Розділ X Правова, соціальна держава: походження, зміст, соціальне призначення
- РОЗДІЛ 4. ЕКОНОМІЧНІ ПОТРЕБИ ТА ЕКОНОМІЧНІ ІНТЕРЕСИ СУСПІЛЬСТВА
- 28. Центральний банк та його функції. Інструменти монетарної політики. Стратегічні і тактичні цілі монетарної політики. Політика „дешевих“ і „дорогих грошей “
- 1. Фінансова політика - складник економічної і соціальної політики держави.
- 1.Економічні потреби і економічні інтереси.
- Політика сусідства й політика східного партнерства: додаткові можливості для євроінтеграції України
- Грошово-кредитна політика в системі економічної політики держави і механізм її впливу на макроекономічні показники