<<
>>

Політика сусідства й політика східного партнерства: додаткові можливості для євроінтеграції України

Європейська політика сусідства (далі – ЄПС) реалізується Європейським Союзом з 2004 року як реакція на розширення Союзу. Згідно з вихідною концепцією ЄПС, її основною метою було створення передумов для посилення відносин розширеного ЄС зі своїми сусідами і створення навколо Євросоюзу зони стабільності, безпеки і процвітання.

Сьогодні ЄПС розповсюджується на 16 країн-партнерів регіонів Східної Європи, Північної Африки та Близького Сходу. Основними інструментами ЄПС є плани дій, які укладені з 12 країнами, серед яких була і Україна (План дій Україна – ЄС втратив чинність у березні 2009 р., замість нього наразі імплементується Порядок денний асоціації Україна – ЄС).

Ініціатива «Східне партнерство», ініційоване Польщею і Швецією, офіційно затверджене Європейською Радою 19-20 березня 2009 року та введене в дію на саміті "Східного партнерства" 7 травня в Празі, стала східноєвропейським виміром політики сусідства ЄС по відношенню до шести країн (Україна, Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Грузія, Молдова). "Східне партнерство" призначене для зміцнення демократизації в країнах Східної Європи і Південного Кавказу, надання їм допомоги в процесах європейської інтеграції, модернізації і верховенства права.[29]

У порівнянні з ЄПС «Східне партнерство» має позитивні моменти, які надають додаткові можливості Україні у двосторонніх відносинах з Євросоюзом та у багатосторонньому форматі співпраці. Вважаю за необхідне їх проаналізувати:

1) "Східне партнерство" є більш гнучким інструментом, оскільки не просто охоплює шість країн Східної Європи і Південного Кавказу, а й може розвиватися з урахуванням потреб, можливостей та досягнень кожної з країн-партнерів.

2) "Східне партнерство" стосується більш пов’язаної між собою групи країн, які не є членами ЄС, але мають подібні політичні, економічні й соціальні інтереси, пов’язані з пострадянським минулим. Це сигналізує про те, що програма "Східне партнерство", з одного боку, розрахована на довготривалий процес її імплементації в кожній з країн-партнерів, а з іншого боку, передбачається, що вона буде більш гнучкою через необхідність диференційованого підходу до кожної з країн-партнерів.

3) Ключовим аспектом "Східного партнерства" є диференціація. Комунікація Європейської Комісії "Східне партнерство" від 3 грудня 2008 року передбачає, що принциповим є диференційований підхід до кожної країни-партнера, залежно від успішності просування внутрішніх реформ і розвитку відносин з ЄС на шляху європейської інтеграції. До кожної країни, як зазначив голова Комісії у закордонних справах Європейського Парламенту Яцек Саріуш-Вольський, будуть ставитись відповідно до її заслуг та можливостей, а їх поступ залежатиме від попередніх здобутків.

4) У "Східному партнерстві" передбачається укладання нових договірних рамок поступово з усіма країнами-партнерами, тобто угод про асоціацію, включаючи угоди про глибокі та всеохоплюючі зони вільної торгівлі для тих країн, які прагнуть і готові брати на себе відповідні далекосяжні зобов’язання з ЄС. Кожна країна-партнер може розраховувати на поглиблення політичної співпраці й економічної інтеграції з ЄС. Європейський комісар із зовнішніх відносин і європейської політики сусідства Беніта Ферреро-Вальднер, підкреслюючи необхідність заохочення країн-партнерів до розвитку мережі вільної торгівлі між ними, заявила:

"Ми хочемо створити зону вільної торгівлі.

У результаті тривалого процесу може виникнути "економічне об’єднання сусідів", в якому існуватиме вільна торгівля між цими країнами і, звісно, між ними і Євросоюзом".

5) "Східне партнерство" пропонує як двосторонні, так і багатосторонні формати для зміцнення співробітництва у Східній Європі та на Південному Кавказі. Тобто передбачається одночасне збереження динаміки розвитку двосторонніх взаємин між країною-партнером і ЄС. "Східне партнерство" додає нового, хоча й дещо обмеженого, імпульсу цим відносинам та визначає новий вимір багатостороннього співробітництва. Передусім, як підкреслив речник постійного представництва Польщі при Євросоюзі Каспер Хмелевський, "Східне партнерство" передбачає поглиблення взаємин між самими східними партнерами. Донині у рамках ЄПС між цими країнами не було можливості реалізувати жоден проект. "Східне партнерство" пропонує можливості для розвитку такого діалогу і реалізації практичних проектів із залученням усіх або деяких країн-партнерів за підтримки ЄС. Багатосторонній формат надає можливість для всіх країн-партнерів і ЄС краще розуміти ситуацію в регіоні і спільно вирішувати наявні регіональні проблеми та питання підтримки стабільності й безпеки в регіоні.

6) На відміну від ЄПС, "Східне партнерство" не обмежується сусідськими відносинами і має на меті сприяння країнам-партнерам у наближенні до стандартів ЄС. Така мета досягається шляхом реалізації процесів інтеграції країни-партнера до ЄС по окремих сферах: економічна інтеграція, енергетична інтеграція, наближення регуляторних норм, правова апроксимація, адміністративне реформування тощо. Це є найбільшим стимулом для країн-партнерів, стратегічною метою яких є набуття членства в ЄС.

7) "Східне партнерство" передбачає збільшене фінансування порівняно з тим, що надається у рамках ЄПС. Заплановано збільшення фінансування з 450 млн євро у межах Європейського інструменту сусідства і партнерства у 2008 році до 785 млн євро у 2013 році. Європейська Рада затвердила пропозицію Європейської Комісії про розширення наявного пакета Ініціативи ЄПС на 350 млн євро. Ці кошти доповнюватимуть ресурси, виділені на 2010-2013 роки. У результаті, таке поєднання підвищить загальну грошову суму, призначену для виконання ініціатив "Східного партнерства", до 600 млн євро.

8) "Східне партнерство" передбачає організаційну структуру, хоча вона й не розвинена до такого рівня, як, наприклад, у Союзі для Середземномор’я. Зустрічі глав держав або урядів країн-учасниць "Східного партнерства" будуть проводитися кожні два роки. "Східне партнерство" також запроваджує зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів ЄС і країн-партнерів кожного року, міністерські конференції в окремих галузях, регулярні зустрічі по чотирьох тематичних платформах ("Демократія, належне управління та стабільність", "Економічна інтеграція та узгодження зі стратегіями ЄС", "Енергетична безпека", "Контакти між громадянами"), а також роботу колегій для підтримки роботи платформ у конкретних сферах, формат і учасники яких мають визначатися відповідно до потреб. Окрім урядових представників та Європейської Комісії, також передбачається створення Форуму громадянського суспільства "Східного партнерства" з метою налагодження контактів між ОГС та сприяння їхньому діалогу з органами державної влади. Окрім того, заплановано розвиток міжпарламентського співробітництва в рамках "EuroNest" як складової "Східного партнерства".

9) "Східне партнерство" запроваджує Програму комплексного інституційного розвитку (Comprehensive Institution-Building Programme), яка має бути зосереджена на вдосконаленні адміністративної спроможності в усіх відповідних галузях співпраці шляхом виявлення слабких місць через проведення підготовки, надання технічної підтримки і допомоги.

10) У рамках програми "Східне партнерство" передбачається укладення пактів "мобільність і безпека", які мають сприяти пересуванню людей. Це має здійснюватися шляхом правового полегшення поїздок до ЄС з одночасним збільшенням зусиль щодо подолання корупції, організованої злочинності й нелегальної міграції. Остаточною метою у довгостроковій перспективі є досягнення безвізового режиму пересування в межах усіх країн-партнерів. У будь-якому випадку ЄС запровадить безвізовий режим тільки з тими країнами, які виконають усі технічні вимоги ЄС. Європейська Комісія буде також розглядати можливості розвитку трудової мобільності з перспективою більшої відкритості ринків праці ЄС для залучення висококваліфікованої робочої сили із країн Східної Європи і заповнення прогалин на власному ринку праці.

11) "Східне партнерство" приділяє значну увагу питанням енергетичної безпеки в країнах-партнерах і в ЄС та посилює співпрацю щодо діяльності із захисту навколишнього середовища і клімату. В енергетичному сегменті ця ініціатива передбачає належні зміни законодавства, технічну й нормативно-технологічну адаптацію енергетичного простору України до європейського. Питання енергетичної безпеки можуть перейти з національної площини в багатонаціональну під патронатом ЄС.

12) "Східне партнерство" сприятиме розвитку програм, спрямованих на соціально-економічний розвиток країн-партнерів, зокрема у напрямі подолання гострих соціально-економічних розбіжностей між цими країнами. Передбачається також, що воно зміцнюватиме соціально-культурні контакти.

Ініціатива "Східне партнерство" дозволяє констатувати наявність додаткових можливостей для України щодо забезпечення свого інтересу у співпраці в ЄС, у тому числі і з правових питань. [30]

Важливо зауважити, що ініціатива "Східне партнерство" не стала альтернативою повноправному членству України в ЄС, проте істотно змінила формат співробітництва з односторонніми зобов’язаннями України, запропонований Планом дій "Україна – ЄС", на формат співробітництва зі взаємними зобов’язаннями України та ЄС, який виражатиметься в угоді про асоціацію.

Ініціатива "Східне партнерство" охоплює один із фундаментальних напрямів співпраці України та ЄС – спільну діяльність з політико-правових питань. У рамках цієї ініціативи планується отримання Україною послідовної і системної допомоги для досягнення рівня європейських стандартів верховенства права, демократичного політичного режиму та належного урядування, що відповідає інтересам України. [31]

На відміну від співпраці у форматі Плану дій "Україна – ЄС", у рамках ініціативи "Східне партнерство" передбачається вагома фінансова підтримка з боку ЄС для всебічного інституційного розвитку України з метою гарантування прогресу у сфері демократії, верховенства права та належного урядування.

Ініціатива сприяє укладанню угоди про політичну асоціацію. Вона повинна закріпити на міжнародно-правовому рівні прогрес розвитку двосторонніх відносин ЄС та України, факт наближення України до європейських стандартів верховенства права, демократичного політичного режиму та належного урядування, а також установити особливі взаємні права і обов’язки сторін щодо майбутньої повноцінної інтеграції України до ЄС.

Ініціатива "Східного партнерства" щодо співпраці України та ЄС з політико-правових питань не запропонує кардинально нових напрямів взаємодії сторін, адже існуючі напрями двостороннього співробітництва залишаються актуальними і дотепер, а саме: конституційна реформа, реформа виборчого законодавства, реформа публічної адміністрації (адміністративна реформа), судова реформа, реформа системи кримінальної юстиції, подолання корупції. [32]

По суті, "Східне партнерство" може бути корисним для співробітництва в означених сферах: відповідним фінансуванням, наданням послуг у рамках міжнародної технічної допомоги та шляхом використання "Порядку денного асоціації" (на заміну Плану дій "Україна – ЄС") з чіткими завданнями, показниками, критеріями оцінки, часовими рамками та прив’язкою процесу фінансування до виконання поставлених завдань, отримання позитивного, усталеного результату.

Співпраця України та ЄС з політико-правових питань у рамках "Східного партнерства" має ґрунтуватись на позитивному досвіді застосування інструменту технічної допомоги та обміну інформацією (TAIEX), інструменту інституційного розвитку "Twinning", проекту UEPLAC, оцінки державного управління України за базовими показниками SIGMA.

Співпраця України та ЄС з політико-правових питань у рамках "Східного партнерства" може посприяти:

щодо конституційної реформи:

• досягненню консенсусу щодо внесення змін до Конституції України або прийняття нової Конституції України на основі фахового підходу та врахування основних принципів європейської доктрини конституційного права;

• оптимізації конституційної системи стримувань і противаг України;

• вдосконаленню конституційного регулювання адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування;

• ліквідації імперативного мандата;

щодо реформи виборчого законодавства:

• встановленню такої виборчої системи, яка б найбільш ефективно забезпечувала волевиявлення народу України та територіальних громад в Україні;

щодо реформи публічної адміністрації:

• формуванню стабільної та ефективної організації і діяльності виконавчої влади,

шляхом інституційного розмежування політичних та адміністративних функцій в її системі;

• організації професійної, політично нейтральної та відкритої публічної служби шляхом відмежування політичних посад від сфери публічної служби, встановлення правових механізмів захисту публічних службовців від незаконних політичних впливів, запровадження відкритого конкурсного прийняття на публічну службу та службового просування тощо;

• створенню системи спроможного місцевого самоврядування шляхом децентралізації публічних повноважень та ресурсів, створення економічно самодостатніх суб’єктів місцевого самоврядування у сільській місцевості;

• запровадженню регіонального самоврядування;

• зміцненню статусу приватних осіб у відносинах з органами публічної адміністрації шляхом справедливого правового регулювання адміністративної процедури, впровадження нових організаційних форм та стандартів якості адміністративних послуг, удосконалення механізмів правового захисту приватних осіб у відносинах з органами публічної адміністрації;

• гарантуванню підконтрольності публічної адміністрації політичній владі та суспільству шляхом посилення контрольних функцій парламенту, місцевих рад та фінансового контролю, розвитку системи адміністративного судочинства, залучення громадськості до участі в управлінні публічними справами;

щодо судової реформи:

• удосконаленню системи судів;

• ліквідації адміністративних важелів впливу на суддів;

• посиленню суддівського самоврядування;

• забезпеченню прозорості і конкурсної основи при доборі суддів;

• запровадженню спеціальної підготовки для суддів, а також нових механізмів притягнення їх до відповідальності;

щодо реформи системи кримінальної юстиції:

• оптимізації кримінального процесу в частині покращення захисту прав людини;

• приведенню у відповідність до європейських стандартів статусу та системи органів прокуратури України;

• вдосконаленню системи правоохоронних органів;

щодо подолання корупції:

• встановленню чіткої процедури притягнення до юридичної відповідальності за корупційні діяння;

• встановленню адекватної системи юридичної відповідальності за вчинення корупційних діянь. [33]

<< | >>
Источник: Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом: загальна характеристика, перспективи та правові наслідки підписання. МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА. Одеса-2014. 2014

Еще по теме Політика сусідства й політика східного партнерства: додаткові можливості для євроінтеграції України:

- Авторское право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -