1.4. Сьогодення в умовах інтеграції та асоціації з ЄС.
19 березня 2014 року Виконуючий обов\'язки Президента України, Голова Верховної Ради України Турчинов Олександр Валентинович видав розпорядження, яким відповідно до пункту 3 частини першої статті 106 та статті 112 Конституції України доручити Прем\'єр-міністрові України підписати від імені України Заключний акт Позачергового саміту України, з однієї сторони, та Європейського Союзу і його держав-членів, з іншої сторони, та політичні положення (Преамбула, Стаття 1, Розділи I, II, VII) Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, з такою заявою:
"Зобов\'язання України, які випливають зі статті 8 Угоди, щодо ратифікації Римського статуту Міжнародного кримінального суду 1998 року будуть виконані після внесення відповідних змін до Конституції України".
Законом України «Про міжнародні договори України» наголошується що повноваження на ведення переговорів і підписання міжнародних договорів України надаються щодо міжнародних договорів, які укладаються від імені України, - Президентом України.
Згідно положень статті 106 Конституції України Президент України представляє державу в міжнародних відносинах, здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави, веде переговори та укладає міжнародні договори України. Цією ж статтею вказано що Президент України не може передавати свої повноваження іншим особам або органам.
Отже, як ми можемо бачити, процедура підписання міжнародного договору від імені України була грубо порушена, а тому, згідно ст. 46 Віденської конвенції про право міжнародних договорів можливо визнати Угоду недійсною.
Не зважаючи на цей «незначний» факт, надалі в своїй роботі все ж вважаю за необхідне проаналізувати політичні та економічні положення, їх зміст та підводні камені, що зустрічаються у текстах цих договорів.
Отже, 21 березня 2014 року в Брюсселі Україна та Європейський Союз підписали політичні положення Угоди про асоціацію. Ця подія стала історичною віхою у розбудові двосторонніх відносин між Україною та ЄС на принципах політичної асоціації та економічної інтеграції, яка формально закріплює цивілізаційний вибір України на користь європейських цінностей демократії, верховенства права, дотримання прав та свобод людини.
Це підписання Угоди розглядається як свідчення солідарності Європейського Союзу з українським народом у нинішній непростий для нашої держави час та готовності до всебічного сприяння розвитку України як сучасної європейської демократії.
Політичні положення Угоди, підписані Прем’єр-міністром України, лідерами держав-членів ЄС та європейських інституцій, підтверджують відданість сторін Статуту ООН та основоположним документам ОБСЄ, а також готовність тісно взаємодіяти з метою забезпечення незалежності, суверенітету, територіальної цілісності і непорушності кордонів України, стабільності та безпеки в регіоні.
Угода про асоціацію розглядається як інструмент зміцнення демократичних процесів в Українській державі, дорога до системної політичної та економічної модернізації відповідно до найкращих європейських стандартів.
Як вказується в заяві МЗС України у зв\'язку з підписанням політичних положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС Угода про асоціацію залишається цілісним документом. Сторони домовилися якнайшвидше завершити процедури укладення торговельно-економічної частини Угоди та розпочати її практичну імплементацію, зокрема щодо створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі[34].
Підписання та імплементація Угоди про асоціацію розглядається як важливий крок у напрямку реалізації стратегічної мети держави – набуття членства в Європейському Союзі, як це передбачено положеннями Закону України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» від 2010 року та статтею 49 Договору про Європейський Союз.