Д. Союз держав (конфедерація)

Найсильніша форма міждержавного звязку на основі міждержавного, а не державного, права це «союз держав». Єллінек каже про неї: «Союз держав — це тревалий, побудований на згоді (Vereinbarung) звязок незалежних держав в ціли охорони території союзу на зверх та збереження миру поміж союзними державами на внутр, до чого може шляхом порозуміння додати ще инші ціли».

Ця дефініція віддає добре істоту союзу держав. З неї видно, що союз держав обхоплює завдання, що лежать в основі «порозуміння», «аліянсу», що він може переняти також завдання «адміністраційних уній». Від всіх цих звязків він ріжниться не тільки тим, що його мета ширша, що він обєднує ціли, що їх ставлять собі всі ті другі роди міждержавних звязків. Він ріжниться від них ще своєю «тревалістю». Останнє не значить, що союз держав справді все треваліший, як ті другі звязки. Навпаки. Можливі, і в історії відомі, ріжні приклади на те, що союзи держав істнували коротше, як «непостійні» міждержавні звязки. Але союз держав все заснований з метою тревалости. Ця мета не тільки буває висказана виразно в акті, яким утворено союз, але вона слідна звичайно з орґанізації союзу, що звичайно обчислена на його постійне істнованнє, та яка робить його розвязаннє технічно труднішим, як розвязаннє порозуміння або аліянсу.

Таким чином союз держав є — як з огляду на свої ціли, так і на момент «тревалости» найсильнішою формою звязку поміж державами, який можливий на ґрунті міждержавного права. Але він все ще остає на цім ґрунті. Це має таке зна- чіннє що держави союзу не зміняють ні в чім своєі правної особовости. З окрема — вони затримують свою суверенність, як що мали її ранше. В міждержавних зносинах союз може виступати як одиниця, як одна цілість, але юридично все його діяннє треба відносити до союзних держав і їм його приписувати. Заключений союзом держав міждержавний договір є правно договором кождої з союзних держав і родить обовяз- ки та права для кождої з них.

Союз може мати, і звичайно має, власні союзні орґани влади, в тім числі також законодавчі. В таких випадках творена цими орґанами воля діє в межах кождої з союзних держав не безпосередно як воля союзу, але як воля кождої з союзних держав. Без згоди та волі цих поодиноких держав воля союзу не діє на її области, ані супроти її горожан не має діючої сили. Орґанізаційно — можуть орґани союзу діяти безпосередно на територіях союзних держав та супроти їх горожан, але юридично вони діють в таких випадках як орґани влади поодиноких держав. Бо союз держав не має ані власної державної території, ані власного народу. Є тільки території союзних держав, та їх горожани. Всі ті характеристичні риси союзу держав виступають особливо виразно, коли порівнувати його з союзною державою — формою міждержавного звязку на основі не міждержавного, а державного права.

З точки погляду політичної практики треба сказати, що союз держав не виявив як орґанізаційна форма життєздат- ности. Все він або розпався, або перемінився в сильнішу форму звязку, іменно в союзну державу. Це показують союзи держав, які істнували на протязі XVIII. та XIX. століть. Сполучені Держави Північної Америки, що були від 1777. до 1787. р. союзом держав та перетворилися в союзну державу. Швайцарська Спілка, що є від 1848. р. союзною державою, була конфедерацією до 1798. та від 1814. до 1848. р. Сотворений Наполєоном 1806. р. Ренський Союз істнував всего 7 літ. Німецький Союз (1815.-1866. р.) був етапом для повстання Німецької імперії, як союзної держави. Австро- Угорщина, що з елєментами реальної унії лучила елєменти союзу, розпалася.

<< | >>

↑

Источник: Старосольський В.И.. Держава і політичне право. Ч. 2. — К.: ВИДАВНИЦТВО ЛОГОС УКРАЇНА,2017. — 472 с.. 2017

Еще по теме Д. Союз держав (конфедерація):

- Теория государства и права Р. Беларусь - Теория государства и права РФ - Теорія держави та права України -