УНІВЕРСАЛ ГЕНЕРАЛЬНОЇ ВІЙСЬКОВОЇ КАНЦЕЛЯРІЇ 3 ПРИВОДУ ЗБОРІВ. ЩО ЇХ ВСТАНОВИЛА МАЛОРОСІЙСЬКА КОЛЕГІЯ, I ПОРЯДКУ АПЕЛЯЦІЇ B СУДАХ. 6 ГРУДНЯ 1722 РОКУ[56]).
Всѣмъ обще, старшинѣ и чернѣ полку (назва полку), а зособна пану полковниковѣ (назва полку), п. п. старшинѣ полковой, знатному войсковому товариству, сотникамъ, атаманѣ городовой и сельской зъ товариствомъ, такожъ войтамъ и бурмистрамъ и протчіимъ урядникамъ зо всѣми посполитыми людми; тутъ же п: п.
державцамъ духовнымъ и мирскимъ, въ томъ полку маетности, млины и другіе свои угодія мѣю- чимъ, и церковникамъ, и кому, колвекъ, о томъ вѣдати надлежитъ, предлагаемъ симъ унѣверсаломъ нашимъ.He безъизвѣстно есть всѣмъ войскового и посполитого чина обывателемъ полку (назва), якіе малороссійская коллегія повелела збор- щикамъ з всей Малой Россіи въ казну імператорского величества, не подлугъ статей гетмана Богдана Хмельницкого, взымати збори и приходы, и публѣковала своими, мимо насъ, унѣверсаламн, даби всякъ, хто якіе и отъ кого имѣетъ обиды, удавался просто до оной коллегіи з челом- битемъ, искалъ себѣ управы; тако жъ на ревизію всѣхъ млиновъ и иннахъ всякихъ угодій и пожитковъ а указами посилали отъ себе оффѣ- церовъ, что з тихъ же млиновъ и инныхъ всякихъ угодій, по приказу коллегіи, начали были, по нѣкоторыхъ мѣстахъ, зборіцики и розмѣровіе отбирать приходы, а особливе небувалую издавна тютюнную отъ левадъ тютюнныхъ и медовую одъ пчолъ десятины, такъ з гетманскихъ, полковничихъ, старшинскихъ, державскихъ, якъ изъ козачихъ, монастырскихъ и церковныхъ пасѣкъ, зо всѣхъ безобходно, брать указали. И по тому уже въ нѣкоторыхъ полкахъ тое и выбрано. Да и протчіе одъ помянутой малороссійской коллегіи показованы были поступки.
Прето, мѣючи мы, по указу імператорского величества, о нынѣш- ное, между гетманствомъ, время, повѣренное себѣ малороссійское правленіе, а искаючи, по должности нашой, въ тихъ всѣхъ трудностяхъ, милостивого монаршого e.
і. в. на народъ малороссійскій помилованія, ординовалисмо до е. і. в. въ высокоправительствующій сенатъ з чоло- битственнымъ подданническимъ прошеніемъ нашимъ нарочныхъ посланниковъ пана Димитрія Володковского, знатного товариша войскового, и пана Ивана Холодовича, сотника воронѣжского, и получили чрезъ оныхъ, зъ достодолжнымъ почитаніемъ, премощнѣЙшую e. i. пресвѣт-лѣйшого величества грамоту, з обявленіемъ в неи премногой монаршой его вел. милости таковой, что зборы денежные и хлѣбные и протчие, которіе, по пунктахъ Богдана Хмельницкого, в казну монаршую взымати опредѣлено, хотя и нынѣ збирать малороссійской коллегіи повелѣно, по прежде обявленномъ въ печатной інструкцій его величества указу, однакъ, зверхъ того, положенныхъ вновъ зборовъ, як то десятини медовой и табачной и протчіихъ, которіе, за покойного гетмана Скоропад- ского и другихъ гетмановъ, были уставлени, брати з малороссійского народа людей зъ маетностей, — безъ указу зъ высокоправительствующого сената збирать не велено. Такъ же которіе панове полковники и старшина на свои уряды и за заслуги, да и знатное войсковое товариство и протчіе всякого званія люде якими зборами и респектами, то есть млинами и оныхъ войсковыми частми и иншими пожитками и приналежностями и доходами пожаловани, по монаршихъ жалованныхъ грамотахъ и по гетманскихъ унѣверсалахъ, то зъ тихъ пожитковъ ничого и теперъ въ казну не збирати жъ, якъ при гетманѣ Скоропадскомъ с нихъ не збирано. A буде для тихъ зборовъ, которыхъ, по пунктахъ Богдана Хмельницкого, збирати не надлежитъ, послани зборщики, и тимъ зборщикамъ збирать онихъ не велено; а къ тому которые доходы збирано предъ тимъ на ратушніе росходы, то тіе збирать, по прежнему, на ратушѣ, только зъ чого и почему оніе збиратися будуть, записовати въ приходніе реестра по указу; и зъ того збору держати росходъ, по прежнему, зъ запискою и росписками, а остатечніе держать въ цѣлости; а что въ которомъ мѣсяцѣ будетъ въ расходѣ и въ остатку, о томъ присылать въ коллегію, по третямъ года, репорты; а на приежджаючихъ зъ тихъ ратушныхъ приходовъ, як прежде бывало, да и на другіе не- належніе дачи росходу не чинити.
A сколько где ратушныхъ служителей и по чому имъ плата давалася, и що на другіе расходы ратушніе употребляемо было, и впредь употреблятися будетъ, о томъ у малороссійскую коллегію повелѣно дати вѣдомости, за руками тихъ людей, у кого тіе зборы вѣдомы; такожде и на церковніе приходы зборы, которые прямо до церквѣ збираны были, по прежнему, збирать къ церквалгь же, — а въ оную колегію не збирать же и зборщиковъ. чили шафаровъ, прежнихъ летъ, которіе якими колвекъ зборами, нѣмъ еще не состо- ялася коллегія, завѣдовали, теперъ въ приходахъ и росходахъ коллегіи не щитовати.A взглядомъ судовъ сицевая его імператорского величества состоялася нынѣ резолюція: что ежели хто первѣй въ ратушныхъ, сотенныхъ и полковыхъ судахъ, також въ Енеральномъ Войсковомъ Судѣ жалобы заносити и судитися не будетъ, то не повиненъ в малороссійскую коллегію зъ аппеляціею удаватися, ибо въ таковіе судовіе дѣла вступатися и чоломбнтныхъ принимати оной коллегіи не велено; а велѣно исправлять все по печатной інструкцій для пользы всего малороссійского народа, дабы нихто ни отъ кого обидимъ не былъ; и если о чомъ потребно будетъ коллегіи малороссійской имѣть зъ полковъ якіе
вѣдомости, о томъ указовъ въ полки къ полковникомъ, мимо насъ, TO есть не сносячися и не совѣтуючи съ нами, не посылать, а посылать зъ общого совѣту. Для чого, зась, оная коллегія въ малороссійскіе полки оффицеровъ посылала, о томъ велено въ сенатъ послать извѣстіе, а якое въ народѣ малороссійскомъ монаршое егс i. в., кромѣ пунктовъ, въ семъ унѣверсалѣ выраженныхъ, премощнѣйшого его ж величества грамотою показано милосердіе и призрѣніе. Тоей копія въ полкъ (иазва полка) прилагается для видѣнія. Зачим яко о томъ вышепи- санномъ премногомъ его жъ величества всепресвѣтлѣйшого государя нашого къ намъ и ко всему малороссійскому народу призрѣнію и милости, по прошенію нашему показанной, въ прочіе всѣ полки рейменту гетманского унѣверсалами нашими при копіяхъ предпомянутой монар- шой грамоти обявилисмо.
Такъ и въ полкъ (назва полка), въ ровной же силѣ, сей унѣверсалъ нашъ посилаючи, жадаемъ, абы его милость панъ полковникъ (назва полка), получивши оний зъ копіею монар- шой грамоти, заразъ въ полковомъ городѣ публѣчно, при всенародномъ собраніи, всѣмъ вслухъ приказалъ вычитати и по другихъ сотенънихъ городахъ, мѣстечкахъ и селахъ державскихъ и ратушныхъ списки съ того унѣверсалу и копіи зъ грамоты исправно починивши, для опублѣкаціи разослати немедленно, чтобъ всякъ зъ малороссійского народа людей духовного и мирского стану одъ старшого и меншого, видячи такую монаршую милость, были благодарны и въ непоколебимой вѣрности его i. вел. служили со всякимъ усердіемъ. O судахъ зась докладаемъ и тое: поневажъ указомъ e. i. в. велено всякимъ челомбитникамъ, якъ нышеозначилисмо, первей у нижной степени судахъ справоватися, теди абы войты, атаманя и сотники всякіе справи и заводы судящихся предъ собою людей по самой истинѣ, безъ взятковъ, безволокитно и безъ всякихъ прихотей судили и писмами закрепляли свою децізію вправду, чтобъ потомъ сами не были сужены и караны за тое, когда неправедно що въ ихъ судѣ здѣлается и тіе письма сторонѣ потребующей отдавали. Если бы упорчивая сторона, на свою шкоду и убыток, тимъ не контентуючися, мѣла до высшого такового суду удатися, то урядъ сотенный долженъ будетъ оправдавшойся сторонѣ (зверх?) декрету врученного еще и свидѣтельство дати до того суду полкового, выразивши причину упорчивости противной стороны; а если и на судѣ полковомъ децѣзіею и розправою письменною обѣдвѣ сторонѣ не контентоватимуться, а по- хощеть якая сторона апелловати до суду войкового енерального, то, такимъ же образомъ и такими ж документами судъ полковый описавши, ясно и праведно зъ надлежащимъ обстоятельствомъ все дѣло и контро- версію ихъ при выраженію своей децизіи, за руками присылали (б?) обохь сторонъ къ намъ до енерального войскового суду в Глуховъ; о чомъ и передъ симъ прошедшого мѣсяца августа 19 дня унѣверсалми нашими n полкъ (назва полка) предложено; бо если, без таковыхъ о всякихъ справахъ ихъ безъ полкового суду декретовъ и свидѣтельствъ, чолом- битчики тутъ, въ Глуховѣ, зъ жалобами являтимуться, то оныхъ воспять до суду полкового, яко въ ономъ еще не бывалыхъ, безъ приймання ихъ чоломбитныхъ, отсюду высылати будемъ всеконечне, — а зъ полковыхъ судей, якъ доведеться за неприсылку чолобитческого дѣла въ такой силѣ вышей поминенного свѣдительства, неспустный штрафъ до скарбу войскового брати прикажемъ; а зверхъ того и безъ наказанія не оставимъ, поневажъ иначей тутъ познати трудно, если былъ суплнку- ючий въ сотенномъ и въ полковомъ судахъ, или нѣ; и если праведно албо ложно супплѣковалъ, вѣдати невозможно. Що все абы сему было содержано, абы нѣхто потомъ невѣдомостю не отмовлялся, мѣетъ его милость панъ полковникъ (назва) в полку своемъ по сотняхъ сей унѣверсалъ публѣковати предлагаемъ. Данъ въ Глуховѣ зъ Енеральной Войсковой Канцеляріи. Декаврія 6 дня 1722 року.3.
Еще по теме УНІВЕРСАЛ ГЕНЕРАЛЬНОЇ ВІЙСЬКОВОЇ КАНЦЕЛЯРІЇ 3 ПРИВОДУ ЗБОРІВ. ЩО ЇХ ВСТАНОВИЛА МАЛОРОСІЙСЬКА КОЛЕГІЯ, I ПОРЯДКУ АПЕЛЯЦІЇ B СУДАХ. 6 ГРУДНЯ 1722 РОКУ[56]).:
- Універсали генеральної військової канцелярії щодо судів. (Роки 1722—1723).
- УНІВЕРСАЛ ГЕНЕРАЛЬНОЇ ВІЙСЬКОВОЇ КАНЦЕЛЯРІЇ 19 СЕРПНЯ РОКУ 1722 3 ЗАБОРОНОЮ ПРИМУШУВАТИ КОЗАКІВ ДО ЗАГАЛЬНИХ РОБІТ I ОДБУВАТИ СУДИ HE B СУДОВИХ ПРИМІЩЕННЯХ I БЕЗ ВІДПОВІДНИХ СУДОВИХ ФОРМАЛЬНОСТІВ.
- ЛИСТ ГЕНЕРАЛЬНО! ВІЙСЬКОВОЇ КАНЦЕЛЯРІЇ ДО ПОЛКОВНИКІВ I ПОЛКОВОЇ СТАРШИНИ 3 ПРИВОДУ НЕВИКОНАННЯ НАКАЗІВ TA УНІВЕРСАЛІВ ПРО СУДИ, 26 СІЧНЯ 1723 РОКУ1).
- Розпорядження Директорії УНР (15 грудня 1918 року)
- 3. “Універсал про Всеукраїнську Соборність” Директорії Української Народньої Республіки, проголошений у Києві дня 22-го січня 1919 року.
- Деклярація Директорії Української Народньої Республіки, оголошена 26-го грудня 1918 року в Києві.
- 1639 р., грудня 30, Варшава Владислав IVвстановлює суми зборів та податків в місті Львові, що окремо стягуються львівським старостою і міською громадою
- Закон Центральної Ради «Про порядок видання законів» 8 грудня 1917 року
- КОЛОМАЦЬКІ СТАТТІ, дані при обранні на гетьманство Мазепи Запорозькому війську і всьому малоросійському народу від великих государів та всеросійських самодержців, року від створення світу 7195, а від Різдва Христового 1687, 25 липня
- Тимчасове положення Всеукраїнського революційного комітету про організацію Радянської влади на Україні (22 грудня 1919 року)
- 3.10. Ухвала Дзержинського районного суду м. Харкова від 07 грудня 2012 року на скаргу Харківського національного медичного університету на бездіяльність Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції.
- ГЛУХІВСЬКІ СТАТТІ, дані від великого государя, всеросійського царя, Запорозькому війську і всьому народові малоросійському при постановленні Дем\'яна Ігнатовича Многогрішного, гетьмана Літа 7177, лютого 12 дня від Різдва Христового 1669 року
- СТАТТІ КОНОТОПСЬКІ, або, точніше, біля Козацької Дуброви між Конотопом і Путивлем, дані від великого государя, його царської пресвітлої величності, всеросійського самодержця, при постановленні гетьмана Івана Самойловича всьому Запорозькому війську і малоросійському народові, від 1672 року
- 3.4. Ухвала Голосіївського районного суду м. Києва від 12 грудня 2012 року за поданням державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві Красуцького А.Б. про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон.
- 3.9. Ухвала Голосіївського районного суду м. Києва від 06 грудня 2012 року за подання старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції в м. Києві Лопатецької Ю.В. про звернення стягнення на грошові кошти.
- 3.5. Ухвала Дзержинського районного суду м. Харкова ві 12 грудня 2012 року за заявою старшого державного виконавця Дзержинського ВДВС ХМУЮ Молотилової В.В. про затвердження мирової угоди по цивільній справі за позовом Харківського державного авіаційного виробничого підприємства до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості .
- Права, за якими судиться малоросійський народ (1743 р.)
- 3.7. Ухвала Голосіївського районного суду м. Києва від 20.12.2012 року за заявою старшого державного виконавця А.Н.Рагімова відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про встановлення способу та порядку виконання рішення .
- Основні завдання Генеральної схеми
- 1. Проблеми апеляції у цивільному судочинстві.