Необхідність вироблення комплексної моделі реформування майбутнього територіального устрою на всіх рівнях
Необхідно якнайшвидше розпочати суспільну (громадську) та політичнудискусію щодо комплексної моделі реформи, при цьому чітко демонструючи, що добре проведена реформа повинна бути пов’язана з ґрунтовною перебудовою як структури устрою територіального самоврядування, так і перебудовою територіального поділу.
Так зване “віконце реформ”, тобто визначення найефективнішого часу для проведення реформи у даній країні (реформ з одночасним прагненням і політиків, і суспільства) з’являється дуже рідко, до того ж воно виникає, як правило, у перші місяці діяльності нового уряду. Варто також взяти до уваги той факт, що в країнах з нестабільною демократичною системою “віконце реформ” може з’явитися цілком несподівано, і політична еліта, яка прагне змін, якщо не буде готова до цього, може мати труднощі з впровадженням реформ. Застерігаємо ще раз, що обов’язковою умовою ефективного впровадження реформ є попередній, повний і без жодних скритих мотивів діалог з місцевими та регіональними суспільними елітами. Це ті еліти, які становлять осердя майбутньої місцевої та регіональної виконавчої влади та її адміністративного апарату, і може, саме вони передусім зацікавлені як у впровадженні реформи, так і (якщо не справдяться їх очікування) у відмові від неї.Тому пропонуємо, щоб опрацьовану повну модель реформи (вт. ч. й необхідні конституційні зміни) піддати якнайширшому суспільному та експертному обговоренню з тим, щоб бути готовими до втілення всієї реформи вже у 2010 p. Bce це має бути в контексті як конституційної реформи, так і реформи територіального устрою, зміни устрою територіального самоврядування. Варто подумати над тим, чи дискусію про реформу не пов’язати з дискусією про вступ України до Європейського Союзу. Можливо,
тоді вдалося б досягти так званого ефекту важеля, тобто підтримки цих реформ громадянами, які підтримують вступ України до Євросоюзу.
Варто теж пам’ятати, що повна модель реформи охоплює такі напрями:
• встановлення нового базового територіального поділу держави;
• визначення рамок устрою адміністрації в новому поділі держави і структури одиниць, які в ньому функціонують;
• правові засади та засади поділу публічних завдань у новій структурі публічної адміністрації;
• порядок отримання майна адміністративно-територіальними одиницями;
• фінансування адміністративно-територіальних одиниць.
Тільки повна і злагоджена підготовка реформи у всіх згаданих
вище напрямах забезпечить її відповідне сприйняття простими громадянами та місцевими й регіональними суспільними і господарськими елітами. Належна підготовка реформи має також величезне значення для її результативного та ефективного впровадження. Тому, необхідно розробити (вже на етапі дискусії про модель реформи) систему моніторингу реформи, зокрема суб’єктів, що підлягають моніторингу, і принципу такого моніторингу. Слід мати на увазі, що навіть найточніше і найпрофесійніше підготовлена реформа вимагатиме коректив і доповнень; ця сфера буде “відкрита” для реформаторів під час першого року функціонування нових структур адміністрації.
14.3.8.