“Грамота до всього Українського Народу”, датована днем 29-го квітня 1918 p., а оповіщена дня 30-го квітня 1918 p., в Києві.

а) Огляд виникнення “Грамоти до всього Українського Народу”.

Демократичний режим Української Центральної Ради був повалений переворотом ген. Павла Скоропадського дня ЗО-го квітня 1918 p.

Щоб представити себе Україні, як гетьмана, та виправдати перед українським народом свою несподівану появу при кермі Українською Державою, а з другого боку, щоб своїм ім’ям сповістити нарід про прийняті ним 24-го квітня 1918 p. нові закони й реформи, — ген. П. Скоропадський першого дня перевороту, ЗО-го квітня 1918 p., звелів опублікувати на мурах міста Києва, а опісля в пресі, перший акт нового державного режиму України: “Грамоту до всього Українського Народу”.

б) Текст “Грамоти до всього Українського Hapo-

ду”.

“Грамота до всього Українського Народу.

Громадяни України! Всім вам, козаки та громадяни України, відомі події останнього часу, коли джерелом лилася кров кращих синів України і знову відроджена Українська Держава стояла на краю загибелі. Врятувалась вона завдяки могутньому підтриманню Центральних Держав, які вірні своєму слову, продовжують і по цей день боротися за вільність і спокій

України. При такій підтримці в усіх зродилась надія, що почнеться відбудова порядку в Державі й економічне життя увійде нарешті в нормальне річище.

Але ці надії не справдилися. Бувший Український Уряд не здійснив державного будування України, бо він був зовсім нездатний до цього. Бешкети й анархія продовжуються в Україні, економічна руїна й безробіття збільшуються і розповсюджуються 3 кожним днем, і врешті перед найбагатшою колись Україною стає грізна мара голоду.

При такім становищі, яке загрожує новою катастрофою Україні, глибоко сколихнулися всі трудові маси населення, які виступили з категоричним домаганням негайно збудувати таку державну владу, яка здатна була б забезпечити населенню спокій, закон і можливість творчої праці. Як вірний син України, я постановив відкликнутися на цей поклик і взяти на себе тимчасово всю повноту влади.

Управа Україною буде провадитися через посередництво призначеного мною Кабінету Міністрів і на остаточнім обгрунтованні приложених при цім Законів про тимчасовий державний устрій України.

Центральна Рада і Мала Рада, а також усі земельні комітети від нинішнього дня розпускаються. Bci міністри і віцеміністри звільняються. Bci інші урядовці, що працюють у державних інституціях, зіста- ються на своїх посадах і повинні продовжувати виконування своїх обов’язків.

У найближчий час буде виданий закон, установляючий порядок виборів до Українського Сейму. До нього я буду твердо стояти на сторожі порядку й законности в Українській Державі, буду домагатися негайного виконання всіх державних розпорядків і буду підтримувати авторитет влади, не спиняючись ні перед якими найкрайнішими мірами.

Права приватної власности, як фундамент культури й цивілізації, відбудовуються в повній мірі, і всі розпорядки бувшого Українського Уряду, а так само Тимчасового Російського Уряду, відміняються й касуються. Відбудовується повна свобода по розробленню купчих по купівлі-продажу землі. Поруч із цим будуть прийняті міри по вивласненні земель по дійсній їхній вартості від великих власників для наділення земельними участками малоземельних хліборобів. Рівночасно будуть твердо забезпечені права робітничої кляси. Особливу увагу звернеться на поліпшення правного становища й умов праці залізничників, які при виключно тяжких умовах ні на одну годину не кидали своєї відповідальної праці. Ha економічнім і фінансовім полі відбудовується повна свобода торгівлі й відкривається широкий простір для приватного підприємства fi інціятиви.

Передбачаю всю трудність праці, що стоїть перед мною, і молю Бога дати мені силу, щоб достойно виконати те, що я уважаю своїм обов”язком перед рідною Україною в сучасний виключний і критичний для неї час. Мені далекі й чужі які б то не були власні побудки, й головною своєю метою я ставлю користь і добро народу всім дорогої нам України. B цій свідо- домості кличу всіх вас, громадян і козаків України, — без різниці національности й віроісповідання — помогти мені й моїм працівникам та співробітникам у нашім загальнім великовідповідальнім ділі.

Гетьман всієї України Павло Скоропадський. 29-го квітня 1918 p., Київ”.

в) Політично-державна якість “Грамоти до всього Українського Народу”.

Ha підставі “Грамоти” й усіх інших документів цієї доби ми бачимо, що ген. Скоропадський не тільки що не утворив нової монархічної держави на чолі з абсолютним монархом, але навіть ані одним словом не натякав на таку концепцію. 3 днем перевороту продовжувалася дотеперішня Українська Народня Республіка, заснована конституційними актами Української Центральної Ради: Третім Універсалом (20-ro листопада 1917 p.) і Четвертим Універсалом (22-ro січня 1918 року), тільки зі зміненим новим державним режимом. “Грамота” ясно говорить про бажання ген. Скоропадського рятувати від “безпорядків” існуючу вже Українську Державу, цебто Українську Народню Республіку. Правда, “Грамота” не вживає цієї урядової законної назви, а тільки технічного терміну “Українська Держава”, однак це не змінює істоти справи. Ген. П. Скоропадський ніколи не відкликав окремим законом урядової назви відновленої Української Держави “Українська Народня Республіка” і з формально-правного боку ця назва залишилася в законній силі за нового режиму.

Тотожність цієї самої відновлє\'ної Української Держави й єдність її правної основи видко ще з того, що за висловом “Грамоти” влада ген. П. Скоропадського була тимчасова fi переходова до часу виборів до українського сейму. Отже, новий режим формально признавав установлену Конституцією У.Н.Р. суверенність українського народу, як державного чинника, що має право остаточно рішати про форму тривалого державного ладу та тривалого режиму. Сам гетьман обіцяв підпорядкуватися суверенній волі народу, скоро тільки вона виявиться у вільних виборах.

Врешті тяглість Української Народньої Республіки за доби ген. П. Скоропадського потверджує той факт, що, крім законів у справі приватної власности, здебільшого всі інші закони Української Центральної Ради залишилися далі в силі, а навіть Берестейський договір був ратифікований новою владою без ніякої додаткової окремої умови.

Ген. Скодопадський своєю “Грамотою” розпустив Українську Центральну Раду, Раду Народніх Міністрів та Земельні Комітети, не покликуючись на ніяку підставу перевороту (ні на волю якогось креаційного органу, ні на династичні наслідні чи виборні права свого роду, ні на конституцію Української Держави), — оголосив себе “гетьманом всієї України” та взяв на себе всю повноту державної влади. Таким чином демократичний режим У.Н.Р. був повалений і замінений у політично-державному розумінні на одноособову диктатуру. Отже, після перевороту з формально- правного боку існувала далі державна формація Української Народньої Республіки, якою почав керувати одноособовий диктатор, ген. Павло Скоропадський, хоч, правда, він заповів у “Грамоті” скликати державний український сейм, і тоді Українська Держава своєю формою могла б перейти з одноособової диктатури на конституційну парляментарну монархію.

“Грамота” ділить населення України на “козаків” та “громадян”, хоч, правда, без ближчого означення, кого треба тут розуміти “козаком”, а кого “громадянином”. Це був тільки термінологічний натяк гетьмана на майбутній поділ суспільства в Україні на стани. Згодом ген. П. Скоропадський своїм “Універсалом про відновлення козацтва” з 15-го жовтня 1918 року заповів видати окремого закона про відновлення в Українській Державі стану козацтва, який мав бути його опорою в майбутньому скликанні та праці сейму України. Однак гетьман не встиг видати цього закона і його спроба створити з багатших селян упривілейо- вану верству козаків не мала успіху.

2.