ДОБА ГЕТЬМАНА ПАВЛА СКОРОПАДСЬКОГО го квітня 1918 p. — 14-го грудня 1918 p.

Генерал П. Скоропадський, Гетьман Української Держави, 1918

Il

Коли територія України була звільнена від росій- сько-большевицьких військ, то незабаром між Українською Народньою Республікою й німецьким військовим командуванням у Києві почалися конфлікти на тлі виконування господарських зобов’язань, прийнятих у Бересті, як також через позакулісове встрявання німців у внутрішні справи України.

Вважаючи право приватної власности на землю за основу культури й добробуту держави, дня 24-го квітня 1918 p. ген. В. Ґренер, шеф штабу польового маршала Айхгорна, який був командиром німецьких збройних сил в Україні, — пред’явив ген. Павлові Скоропадському позакулісові умови співпраці союзників із новим майбутнім урядом Української Держави, який відкинув би постанову про соціялізацію землі, а сприяв би земельним можновладцям.

Ці передумови на основі записок у спогадах самого ген. П. Скоропадського, як їх подає проф. Д. Дорошенко, були такі:

1. Визнання Берестейської умови.

2. Розпуск Центральної Ради. Установчі Збори не будуть скликані. Нові вибори до законодавчих інституцій будуть призначені тільки після повного заспокоєння краю. Термін скликання законодавчої палати має бути установлений за порозумінням із вищим німецьким командуванням в Україні.

4. Bci вчинки проти союзних військ каратимуться їхнім польовим судом. Український суд буде захищений від самовільного втручання яких би то не було політичних організацій.

5. Bci непевні елементи мають бути усунені з державного правління. Bci земельні та інші комітети касуються й зміняються звичайними державними й місцевими установами.

6. Доки не вироблено в Україні закону про відбування населенням військових повинностей, мають силу відповідні закони Центральних Держав.

7. Дозволяється вільна торгівля й усі перешкоди, які роблено щодо виконання Берестейського договору, будуть усунені.

8. Земельне питання має бути вирішене через відновлення права власности й виплати селянам грошей за землю, надану їм при земельному розподілі. Зберігаються в інтересах продуктивности сільського господарства більші земельні господарства в межах, установлених законами в кожному окремому випадкові.

9. Військова поміч Україні буде оплачена. Обсяг і спосіб оплати будуть обмірковані й вирішені окремо.

Скоропадський ім’ям власним і ім’ям землевласників та невдовалених кіл в Україні з соціяльної програми Української Центральної Ради прийняв ці умови. Німецьке військове командування, узгіднивши свою лінію з ген. П. Скоропадським, почало тепер енергійно діяти за наперед визначеним пляном. Зараз на другий день після змови з провідником перевороту, цебто 25-го квітня 1918 p., польовий маршал Айхгорн оповістив заведення в Україні німецьких польових судів для цивільного населення. Далі, щоб стероризувати українське суспільство й підготовити психологічний грунт для перевороту, німці вислали відділ свого вій

ська на засідання Української Центральної Ради й там арештували кількох міністрів Українського Уряду. Розуміється, гострі протести представників Української Народньої Республіки в Берліні нічого не помогли.

3 черги дня 29-го квітня 1918 p. відбулися в Києві збори “Союзу земельних власників” у числі приблизно 7 OOO осіб, де при охороні відділів російських старшин і німецьких панцерних авт, поза всяким порядком нарад, несподівано проголосили ген. П. Скоропадського гетьманом України.

Вкінці німці роззброїли в Києві більшість українського війська, а рано-вранці 30-го квітня 1918 року російські відділи змовників при підтримці німецької армії насильним способом зайняли всі урядові будинки в Києві й таким чином здійснили переворот.

Доба гетьмана Павла Скоропадського тривала всього 7½ місяця. Вона мала тимчасовий і переходовий характер. 3 політично-державного боку вона поділяється на дві фазі. Від 30-го квітня 1918 p. до 13-го листопада 1918 p. існував тільки новий державний режим у межав наявного устрою Української Народньої Республіки. Але дня 14-го листопада 1918 року ген. Павло Скоропадський видав свою “Грамоту”, якою проголосив федерацію України з Росією. Ця друга політично-державна фаза доби гетьмана П. Скоропадського закінчилася дня 14-го грудня 1918 p., коли то він добровільно зрікся своєї влади в Україні.

Політично-державну якість доби гетьмана Павла Скоропадського першої фази визначали “Грамота до всього Українського Народу” й “Закон про тимчасовий державний устрій України”, а другої фази — його “Грамота” з 14-го листопада 1918 p.

1.