Закон «Про право на врожай 1918 р. на території Української Держави» (27 травня 1918 року)

1. Право на врожай озимини, посіяної в-осени 1917 р. землевласниками, належить власникам цих земель. Право на врожай озимини на землях, які здані в-осени 1917 р. власниками земель в оренду, належить особам, що взяли ці землі в оренду, при умові виконання умов оренди орендатором.

2. Право на врожай ярини, засіяної весною 1918 р., відповідно наказу Генерал-Фельдмаршала Ейхгорна від 6 квітня 1918 року, належить особам, що засіяли ці землі. За це названі особи зобов’язані: а) повернути власникам землі, а коли земля була в оренді - орендаторам, всі господарські витрати, які власниками чи орендаторами були зроблені на цих землях після жнив 1917 року, б) виплатити державні та земські налоги та повинності, які належать до платні з занятої землі на 1918 р., в) крім того, виплатити за користування зайнятими землями власникам чи орендаторам цих земель відповідно врожаю, але не більш 1/3 частини середньої річної орендної платні за роки 1913-1917 за однорідні землі в відповідній місцевості, г) платежі, зазначені в п. п. а та в, можуть бути вчинені цілком чи часткою натурою із урожаю.

3. Ниви, приготовані власниками чи орендаторами під засів буряків, але засіяні другими особами так зле, що нема надії на задовольняючий врожай, належать негайній передачі власникам чи орендаторам по належності при умові видачі посліднім зобов’язань пересіву цих нив буряками не пізніше 9 червня.

4. Врожай з нив, оброблених та засіяних під керуванням призначених земельними комітетами управителів, реманентом та насінням, що належали до власників чи орендаторів і за рахунок послідніх найнятими робітниками, належить власникам, чи орендаторам по належності.

5. Спірні питання, які можуть виникнути між власниками та орендаторами з одного боку і тими особами, що запахали землю, - з другого боку з приводу п. п. 2а, 2в, 3 та 4 цього закону, коли питання ці не будуть вирішені взаємною згодою сторін, належать до рішення осібних комісій, які складаються із Голови, який призначається Міністром Земельних Справ на кожний мировий участок, а при недостачі служачих Міністерства Земельних справ - по згоді Міністрів Земельних Справ та Справ Судових - з числа служачих судового відомства і двох членів, із яких один обирається місцевою організацією землевласників, а другий - сходами сільських громад, для оборони інтересів осіб, що зробили засів. Призначення голов та вибори членів комісії повинно бути переведено негайно.

6. Закон цей перевести в життя по телеграфу.

Текст подано за виданням: Хрестоматія з історії держави і права України : у 2 т. / В. Д. Гончаренко, А. Й. Рогожин, О. Д. Святоцький ; за ред. В. Д. Гончаренка. - К. : Ін Юре, 1997. - Т.2: Лютий 1917 - 1996р. -С. 66.