<<
>>

Декларація Української Директорії (1918 р.)

Героїчним поривом українського озброєного трудового народу зме­тено з лиця землі української руйнуюче поміщицько-монархічне пану­вання — гетьманщину.

Україну вичищено від карних експедицій, старост, жандармів та иншіх злочинних інституцій пануючих класів.

Відновлено національно-персо­нальну автономію, що забезпечує право кожної нації на вільне життя.

Цензові думи та земство, наставлені гетьманським урядом, скасова­но і відновлено демократичні, вибрані всенародним голосуванням орга­ни місцевого самоврядування.

До повного вирішення земельної реформи Директорія Української Народньої Республіки оголосила: всі дрібні селянські господарства і всі трудові господарства залишаються в користуванню попередніх їх влас­ників непорушними, а решта земель переходить у користування беззе­мельних і малоземельних селян, а в першу чергу тих, хто пішов у військо Республіки для боротьби з бувшим гетьманом. Верховне порядкування цією землею належить Директорії Української Народньої Республіки. Ця постанова стосується також до монастирських, церковних і казен­них земель. Для переведення реформи организовано Народні Земельні Управи.

По наказу № 1 Директорії селянам робляться описи контрибуцій, взятих поміщиками з селян для повернення їх покривдженим. Так само ведуться слідства по всій Україні з приводу тих зловживань і злочинств, які було учинено над селянством поміщиками та гетьманським урядом.

Постановою 9 грудня Директорія одмінила всі закони і постанови гетьманського уряду в сфері робітничої політики. Відновлено восьми­годинний робочий день. Знов установлено колективні договори, право коаліцій і страйків, а також усю повноту прав робітничих фабричних комітетів.

В усіх инших галузях життя Директорія так само одмінила всі зако­ни й постанови гетьманського уряду, направлені проти інтересів трудя­щих класів і шкідливих для всього громадянства.

Уповноважена силою і волею трудящих класів України — Верховна Влада Української Народньої Республіки — Директорія цими захода­ми довершила перший акт соціального та національно-політичного визволення українського народу.

Кому належить влада?

Слідуючим етапом нашої революції є творення нових, справедли­вих, відповідних до реального відношення сил у державі, соціяльних і політичних форм.

Директорія є тимчасова верховна влада революційного часу. Одер­жавши на час боротьби силу й право управління державою від першо­го джерела революційного права, трудящого народу, Директорія пере­дасть свої повноваження тому ж самому народові.

Але Директорія вважає, що право управління й порядкування краєм повинно належати тільки тим класам, які суть основою громадського життя, які творять матеріальні та духовні цінності, які кров\'ю і життям своїх членів вступили до боротьби з руйнуючими силами сучасного ладу.

Влада в Українській Народній Республіці повинна належати лише класам працюючим — робітництву й селянству, тим класам, що здобу­ли цю владу своєю кров\'ю.

Вся влада трудовому народові

Отже, Директорія заявляє.

Класи не трудові, експлоататорські, які живляться й роскошують з праці класів трудових, класи, які нищили край, руйнували господар­ство й одзначили своє правління жорстокостями й реакцією, не мають права голосу в порядкуванню державою.

Директорія передає свої права і уповноваження лиш трудовому на­родові самостійної Української Народньої Республіки. «і Директорія пропонує:

1. Трудовому селянству, що перше одгукнулось на поклик Дирек­торії і встало зі зброєю в руках до бою з панством, по всій Україні з\'їхатись в губернії і вибрати своїх делегатів на конгрес трудового народу України. Ті делегати будуть представляти там волю як того озброєного селянства, що тепер тимчасово є в військах, так і тих, що мирною працею допомагають творити народній державний лад та порядок.

2. Міському робітництву — вибрати від фабрик, майстерень, заводів, контор та инших установ людської праці своїх делегатів на конгрес тру­дового народу України.

Частина робітництва неукраїнської національності під час боротьби українського народу з бувшим гетьманом ставилась до цієї боротьби не з повною активністю, а частина нейтрально.

Директорія гадає, що в боротьбі за визволення всіх працюючих неукраїнське робітництво забуде свою національну нетерпимість і щиро та дружно прилучиться до всього трудового народу України.

3. Трудовій інтелігенції, що безпосередньо працює для трудового народу, цеб-то: робітникам на полі народньої освіти, лікарським помішникам, народнім кооперативам, служачим в конторах та инших установах, так само вибрати своїх представників на конгрес трудового народу України.

Конгрес

Місце і час одкриття праці конгресу, а також норми виборів на ньо­го Директорія оповіщає окремою інструкцією.

Конгрес трудового народу України матиме всі верховні права і повновласність рішати всі питання соціяльного, економічного та політич­ного життя Республіки.

Конгрес трудового народу, яко революційне представництво организованих працюючих мас, скликається не по удосконаленій формулі виборів, якої додержати зараз неможливо. Надалі, коли настане мир­не життя, він має бути замінений представництвом працюючих мас, обраним по удосконаленій системі виборів, цеб-то Установчими Збо­рами.

Повернення контрибуцій

Конгрес трудового народу має вирішити форми влади, як на місцях, так і в центрі. Для цього вирішення Директорія вважатиме всякі спро­би захвату влади якими-будь групами насильством над волею трудово­го українського народу і тому буде рішуче припиняти всяки такі самовольні виступи.

До Конгресу Директорія верховною властю своєю насамперед по­верне селянству ті контрибуції, які було зібрано з нього поміщиками.

Робітничий контроль

Рятуючи державу від дальшого господарського та промислового за­непаду, розграбування та безоглядної експлоатації робітництва і всьо­го населення, Директорія поставить на фабриках, заводах та инших промислових установах державний робітничий контроль і пильно дба­тиме, щоб промисловість набрала здорового, користного для народу життя.

Всі зусилля свої Директорія направить на таку організацію народ-нього господарства, яка б відповідала сучасному переходовому момен­тові, коли нищиться старий капіталістичний світ й на його руїнах схо­дять паростки нового всесвітнього ладу, який не знатиме ніякого гніту і визиску. Директорія вважає своїм обов\'язком взяти під керування Ук­раїнської Народньої Республіки головні галузі української промисло­вості і направити господарство в них в інтересах працюючих класів і всього громадянства, а не малої групи класа великовласників.

Боротьба з спекуляцією

Всі форми спекуляції Директорія нищитиме безпощадно, не зупи­няючись перед карами військового часу. Для цього по всій Україні бу­дуть организовані комісії боротьби з спекуляцією.

Так само Директорія пильно дбатиме, щоб негайно трудові маси були задоволені предметами першої необхідності (шкури, мануфактури, за- лізних виробів та иншого краму, а також продуктів споживи).

// Хрестоматія з історії держави і права України . -Т. 2.- Лютий 1917-1966 р. : навч. посіб. \\ упоряд. В.Д. Гончаренко. - К., 1997. - С. 74-79.

Завдання до документу:

1. Які зміни відбулися у внутрішній політиці української держави з приходом до влади Директорії?

2. Які функції виконувала Директорія?

3. Що таке Конгрес трудового народу України? Визначить його повноваження за зазначеним документом?

<< | >>
Источник: Пашутін В.В., Мухіна Г.В., Суюсанов Л.І.. Історія держави і права України: практикум: Навчальний посібник / за ред. В.В. Пашутіна – Донецьк: ДЮІ,2010. – 250 с.. 2010

Еще по теме Декларація Української Директорії (1918 р.):

  1. Деклярація Директорії Української Народньої Республіки, оголошена 26-го грудня 1918 року в Києві.
  2. ДОБА ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНЬОЇ РЕСПУБЛІКИ 15-го листопада 1918 p. — 21-го листопада 1920 p.
  3. Закон «Про право на врожай 1918 р. на території Української Держави» (27 травня 1918 року)
  4. Розпорядження Директорії УНР (15 грудня 1918 року)
  5. Криза гетьманської держави восени 1918 р. та діяльність Національного союзу. Утворення Директорії
  6. 3. “Універсал про Всеукраїнську Соборність” Директорії Української Народньої Республіки, проголошений у Києві дня 22-го січня 1919 року.
  7. ДОБА УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ 23-го червня 1917 p. — 29-го квітня 1918 p.
  8. Четвертий Універсал Української Центральної Ради, оголошений 22-го січня 1918 p. в Києві.
  9. Конституція Української Народньої Республіки, прийнята 29-го квітня 1918 року в Києві.
  10. Закон Центральної Ради «Про громадянство Української Народної Республіки» (2 березня 1918 року)
  11. 2. “Тимчасовий Основний Закон” Української Національної Ради, прийнятий у Львові дня 13-го листопада 1918 року.
  12. РОЗДІЛ 4 ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СТАТУСУ УКРАЇНСЬКОЇ МЕНШИНИ В ПОЛЬСЬКІЙ ДЕРЖАВІ (1918-1939 рр.)
  13. Закон про обов’язкове навчання української мови і літератури, а також історії та географії України в середніх школах (1918 р.)
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бухгалтерский учет - Военное право - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -