2. Особливості управління реальними інвестиціями

Наступний етап - вибір конкретних напрямів інвестиційної діяльності банку з врахуванням стратегії його економічного та фінансового розвитку.

Інвестиційна привабливість галузей економіки оцінюється під час промислового аналізу, який складається з трьох частин: визначення стадії життєвого циклу галузі; визначення позиції галузі по відношенню до ділового циклу; якісний аналіз та прогнозування перспектив розвитку галузі.

Існують наступні стадії життєвого циклу галузі (див. рис. 9.4):

Стадії життєвого циклу галузі

\'¦ . ¦. .. ь—

Перша j і

зростання обсягів пролажу і прибутків з прискоренням, високим рівнем ризику І конкуренції, наявністю нових учасників ринку і відносно низьким рівнем капіталовкладень

D

D

D

зростання обсягів продажу без прискорення або з лежим сповільненням, припинення росту цін або невелике їх зниження, різкий приплив інвестицій І високі витрати на створення, придбання машин, обладнання, зростання дивідендів

припиняється або уповільнюється зростання пролажу і прибутків, закінчується модернізація продукції, асортимент стабілізується, зупиняється зростання капітальних затрет і спостерігається іх зниження

зменшення числа підприємств, зайнятих в галузі.

І\'ис. 9.4. СтаОіі ж иттєвого циклу галузі

Для інвестування найбільш доцільним с вкладення капіталу в об\'єкти гих галузей, які знаходяться в стадії розширення, коли чітко спостерігаються найбільший приріст курсової вартості їх акцій і позитивні перспективи бізнесу.

Оцінка циклічності галузі побудована на порівнянні її динаміки розвитку із загальноекономічними тенденціями. За цією ознакою зозрізняють:

галузі, що зростають, зростання яких проявляється на загальному негативному фоні, тому їх виявляють шляхом порівняння загального іростання з галузевим;

захищені галузі, які мало залежать від зміни стану економіки в ділому (наприклад, фармацевтична галузь);

циклічні галузі, в яких коливання цін і обсягів відбувається здночасно із загальноекономічними змінами (наприклад, виробництво їлектрообладнання);

контрциклічні галузі, в першу чергу, видобуток мінеральної сировини (газ, вугілля, нафта). Розвиток цих галузей може досягати иаксимуму під час нетривазих та неглибоких економічних спадів. Однак, ¦либока депресія може призвести до падіння виробництва і в видобувних алузях;

чутливі до зміни доходності. В галузях цієї групи коливання іідбуваюгься в залежності від зміни процентних ставок (наприклад, банківські послуги).

Такий аналіз дозволяє передбачити зміни відсоткових ставок і можливі зміни загальноекономічної кон\'юнктури.

Якісний аналіз, що проводиться в кінці галузевих досліджень, пояснює історичний аспект розвитку галузі в даній країні і світі; умови конкуренції- наявність вхідних бар\'єрів у галузь, відносини між існуючими конкурентами, можливість появи товарів-анапогів; виробничий потенціал виробників і платоспроможність покупців; законодавче забезпечення функціонування галузі.

За вищезазначеними даними робляться висновки про перспективи вкладення коштів в підприємства даної галузі

Основним показником оцінки інвестиційної привабливості галузей є рівень прибутковості їх активів, який розраховується в двох варіантах - це прибуток від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), віднесений до загальної суми активів, і балансовий прибуток, віднесений до загальної * суми активів, що використовуються.

Крім оцінки інвестиційної привабливості галузей, в процесі управління інвестиціями банк проводить і оцінку інвестиційної привабливості регіонів, тому що продукція підприємств однієї галузі, що знаходиться в регіонах, мас різну привабливість.

Оцінка інвестиційної привабливості регіонів країни проводиться за різними факторами, після чого показники регіонів порівнюють з середніми показниками по країні.

На підставі отриманих результатів банк приймає рішення про вибір конкретних напрямів і форм інвестування.

В подальшому здійснюється вибір конкретних об\'єктів інвестування, що залежить від пропозицій на інвестиційному ринку, серед яких обираються окремі проекти і фінансові інструменти, що відповідають основним напрямам інвестиційної діяльності та економічній стратегії банку.

Далі визначається ліквідність інвестицій. Піл час здійснення інвестиційної діяльності банки повинні враховувати, що в результаті зміни інвестиційного клімату за окремими об\'єктами інвестування очікувана доходність може значно зменшитись. Тому необхідно контролювати всі

зміни і своєчасно приймати рішення про вихід з окремих інвестиційних проектів.

В результаті здійснення всіх зазначених операцій формується інвестиційний портфель, який представляє собою сукупність інвестиційних програм, шо здійснюються банками. Останньою стадією управління інвестиціями є управління інвестиційними ризиками. На цьому стані спочатку необхідно виявити ризик, який може виникнути в процесі інвестування по всіх об\'єктах, а потім розробити заходи щодо його мінімізації.

Надаючи кошти у формі кредиту для здійснення інвестицій своїми клієнтами, банк повинен здійснювати контроль інвестиційного процесу на всіх його стадіях (рис. 9.5).

Рис. 9.5. Стадії реального інвестування

Процес здійснення реального інвестування починається з пошуку і вибору інвестиційної ідеї з врахуванням цілей розвитку підприємства. На підставі дослідження існуючих можливостей підприємство може сформулювати ідею тільки укрупненого інвестиційного проекту, тобто обрати напрямок здійснення реального інвестування. В тому випатку, якшо обрана ідея відповідає концепції розвитку, вона опрацьовується більш ретельно, що передбачає збір та аналіз додаткової інформації і розробку конкретного інвестиційного проекту.

В подальшому, залежно від конкретного виду реального інвестування, підприсуство деталізує вимоги до капіталовкладення в інвестиційному проекті. Bin має особливо важливе значення при залученні зовнішнього фінансування.

Основні складові інвестиційного проекту наведені на рисунку 9.6.

Основні складові інвестиційного проекту

¦• ./Ч-І,\'-

L Коротка характеристика інвестиційного проекту |

Основна іде» щ

Аналіз ринку та концепція маркетингу І

Обгрунтування обсягів матеріальних ресурсів,

необхідних в процесі реалізації інвестиційного

І проекту

-) Місцезнаходження проекту І

Організація управління

( Графік рсалізаці

Необхідні трудоі

V

Рис. 9.6. Складові інвестиційного проекту

Оцінка ефективності інвестиційних проектів. Головним критеріям оцінки інвестицій є окупність, тобто швидкість повернення інвестору вкладених коштів у формі грошових потоків, які генеруються втіленням у життя фінансованих проектів. Це можуть бути прибутки від реалізації продукції, якщо інвестиційний проект пов\'язаний з виробництвом продукції, дивіденди і проценти на вкладений капітал в акції інших підприємств, прибуток від вкладення коштів у торгівлю, інші посередницькі організації, проценти на депозити в комерційних банках тощо.

Головним питанням при здійсненні оцінки співвідношення величини інвестованих фінансових ресурсів з одержаними за їх рахунок і-рошовими потоками с проблема зіставності суми інвестицій з одержаними доходами з урахуванням усіх факторів зміни цінностей грошей у часі, в тому числі такого фактора, як середньоринкові норми доходності вкладеного капіталу.

Для вирішення цієї проблеми оперують такими поняттями, як вартість початкових грошових вкладень і склад інвестиційних витрат на проекти.

Вартість початкових грошових вкладень у проект, без яких він не може здійснюватися, тобто так званих капітальних вкладень, представляє собою суму інвестицій. Такі вкладення мають довгостроковий характер, причому, якщо за їх рахунок створені нові основні засоби і нематеріальні активи, вартість цих активів протягом тривалого часу поступово зменшується, переноситься на продукцію, шо виробляється.

інвесторові у вигляді амортизаційних відрахувань як частина грошового потоку, а капітал, вкладений у оборотні активи, по закінченні "життєвого циклу" проекту має залишатися у інвестора у незмінному вигляді і розмірі. Сума інвестицій у фінансові активи представляє собою номінальну суму витрат на створення цих активів.

Склад інвестиційних витрат на проекти, пов\'язані з виробництвом товарів і послуг, посередництвом, торгівлею, включає витрати на будівництво будівель і споруд, у тому числі і на їх проектування, на придбання устаткування, його монтаж і налагодження, на реконструкцію виробництва, на удосконалення технологічних процесів. Для визначення суми інвестицій у такі проекти обов\'язково треба врахувати також суму авансування в оборотні активи для створення мінімальних запасів сировини, матеріалів, незавершеного виробництва, готової продукції, грошових коштів для здійснення розрахунків та інших оборотних активів, без яких здійснення проекту є неможливим.

При визначенні суми початкових витрат на інвестиції треба враховувати (у бік зменшення) так звану ліквідаційну вартість основних засобів, якщо капітальний проект пов\'язаний з впровадженням нових об\'єктів замість застарілих. У разі реалізації об\'єктів основних засобів, які підлягають заміні, сума початкових витрат на проект зменшується на продажну вартість об\'єкта (остання ж приймається за мінусом податку на прибуток, сплаченого від операцій з продажу).

Правильне визначення обсягу початкових витрат на проект, тобто суми інвестицій, - запорука якості розрахунків окупності інвестицій, бо саме вони і є об\'єктом оцінки окупності.

Грошовий потік представляє собою дисконтований або недисконтований доход від здійснення проекту, який включає чистий прибуток (тобто прибуток за виключенням платежів до державного бюджету) і амортизаційні відрахування, які надходять у складі виручки від реалізації товарів і послуг; крім того, якщо у завершальний період "життєюго циклу" проекту підприємство-інвестор одержує кошти у вигляді недоамортизованої вартості основних засобів і нематеріальних активів та має вкладення капіталу в оборотні активи, вони враховуються у грошовому потоці за останній період.

Основними моментами в процесі оцінки окремого проекту або складання бюджету капіталовкладень є (див.

і—• , і,\'- (,-"- г ¦• f." -\'t,.r

Складові процесу оцінки проекту

Прогнозувати обсягів реалізації з врахуванням можливого попиту на продукцію

Оцінка припливу грошових коштів по роках скільки більша частина ектів пов\'язана і додатковим випуском

одукції

Оцінка доступу до лжсрел фінансування

3D

Оцінка припустимого значення ціни капіталу

Відносний рівень затрат при

t

COpHCTBHHI того чи іншого ерела фінансування.

Рис. 9.7. Складові процесу оцінки інвестиційного проекту

Інвестиційні проекти, що аналізуються в процесі складання бюджету капіталовкладень, вимагають дотримання виконання наступних правил :

з кожним інвестиційним проектом прийнято пов\'язувати грошовий потік, елементи якого представляють собою або чисті відпливи, або чисгі припливи грошових коштів. В цьому випадку піл чистим відаїнвом грошових коштів в k-му році розуміється перевищення поточних і-рошових витрат по проекту над поточними грошовими надходженнями (при оберненому співвідношенні мас місце чистий приплив) Інколи в аналізі використовується не грошовий потік, а послідовність прогнозних значень чистого річного прибутку, який тснерусться проектом:

як правило, аналіз ведеться за роками, хоча це обмеження пе є безумовним або обов\'язковим; іншими словами, аналіз можна проводити за рівними базовими періодами будь-якої тривалості (місяць, квартал, рік, п\'япіріччя тошо), необхідно лише пам\'ятати про узгодження величин елементів грошового потоку, процентної ставки і тривалості цього періоду;

припускається, що весь обсяг інвестицій здійснюється в кінці року, який передує попередньому, шо генерується проектом припливу грошових коштів, хоча, в пришиті, інвестиції можуть здійснюватись протягом наступних років,

приплив (відплив) грошових коштів мас місце в кінці попереднього року (подібна логіка зрозуміла і виправдана, оскільки саме так розраховується, наприклад, прибуток - зростаючим підсумком на кінець звітного періоду);

коефіцієнт дисконтування, який використовується для оцінки проектів за допомогою методів, шо засновані па дисконтованих оцінках, повинен відповідати тривалості періоду, яку покладено в основу інвестиційного проекту (наприклад, річна ставка береться тільки в тому випадку, коли тривалість періоду - рік).