3. Основи управління інвестиціями банків в цінні папери
Перше співвідношення говорить про те, що з позиції конкретного інвестора даний акгив продається в теперішній момент за завищеною ціною, тому інвестору немає сенсу купувати його на ринку. Друге співвідношення свідчить про те, що ціна активу занижена, тобто його доцільно придбати. Трете рівняння свідчить про те, шо поточна ціна повністю відображає внутрішню вартість активу, тому спекулятивні операції по його купівлі-продажу не доцільні. Таким чином, якщо в кожний момент ринкова ціна конкретного активу існує в єдиному числі, то внутрішня його вартість численна. Можна сказати, що в принципі, кожний фінансовий актив мас стільки оцінок значень цього показника, скільки існує на ринку інвесторів, які зацікавлені в цьому активі.
Яким же чином розраховується внутрішня вартість фінансового активу, який має на деякий момент То поточну ціну Цп ? В залежності від того, шо виступає методологічним і інформаційним забезпеченням процесу оцінювання, є три основні теорії оцінки: фундаменталістична. технократична і теорія прагматиків, що наведені на рис. 10.5.
Найпоширенішими вважаються два напрями аналізу - фундаментальний і технократичний.
Фундаментальний аналіз включає чотири рівні дослідження:
макроекономічний аналіз;
галузевий аналіз;
аналіз фінансового стану і перспектив розвитку конкретного підприємства-емітента;
прогнозування (моделювання) ціни фінансового інструменту.
прирівнюється до суми сучасних величин всіх платежів Звідси
рівняння набувас вигляду:
¦LS,V-lQjP,~0, (10.12)
де Q, - кількість облігацій j-того виду;
Pj - ціна придбання облігацій j-того виду;
S, - платежі в момент t;
Vі - дисконтний множник за ставкою і.
Середня сгавка розміщення (як показник середньої доходності) може бути наближено визначена із ставок розміщення кожного виду облігацій. В якості критерію вибору можна використати вартість облігацій за цінами придбання.
(10.13)
/ =
Іі.ЗЛ T.QS,
Існує і другий метод зважування.
В якості критерію використовують добуток показників змінності на вартість придбання облігацій, тобтоZ^e,/»,
Приклад 10.7
В табл 10.1 наведені дані портфелю облігацій з відповідними параметрами. Розрахуємо доходнісгь цього портфелю облігацій
Таблиця 10.1\r\nОблігації Кількість
Q. чгг Ціна Р„ грн Номінал N„ грн. Строк П|. років Купонний доход g, % Число виплат в роі»,р Вартість
0,.Р|.
тис. грн.\r\nА 200 13000 20000 6 - - 2600\r\nБ 300 10000 10000 4 8,0 2 3000\r\nВ 500 9600 10000 6 10.0 1 4800\r\nРазом 10400 1\r\n
Попередньо розраховані ставки розміщення і показники змінності облігацій даного поргфелю рівні: іА = 7.44 %: Da - 6,0; ів « 8,0 %:ПБ- 3,5644; ів = 10.88 %; Db = 5,5163.
Тоді середня ставка розміщення поргфелю за (8.18) складе: І = 0.0744 2600 + 0.08 ¦ 3000 + 0.1088 4800 955.68 10400 " " 10400 \'
.0,0919 (9,19%),
аза (8.19):
І 0,0744 • 6,0 • 2600 4 0,08 3,5644 ¦ 3000 + 0J088 5,5163 4800 = 44896,926
6,0 • 2600 + 3.5644 • 3000 + 5.5163 - 4800 5277 1,44 = 0,085 або (8.5 %)
Для портфелю облігацій, як і для окремого виду облігацій, доцільно розрахувати показник змінності, який може охарактеризувати вплив зміни ринкової відсоткової ставки на ціну облігацій, що складають портфель.
Мінливість портфелю облігацій визначається як середня величина:
D (10.15)
IQA
Приклад 10.8
Використовуючи дані попереднього прикладу, визначимо показник мінливості портфелю облігацій.
D= 6,0• 2600 + 3,5644 3000 + 5,5163 4 800 s07p 10400