<<
>>

1. Сутність і класифікація інвестицій

Термін "інвестиції-" походить від латинського "inveslire" - одягати. Поняття інвестицій на підприємстві передусім пов\'язують з кількісною і якісною зміною виробничих потужностей.
Без здійснення інвестицій неможливий нормальний процес виробництва.

В загальноекономічному розумінні інвестиції пов\'язують з балансом підприємства. В такому розумінні інвестиції - це стан активів підприємства та уречевлення капіталу в активах.

Визначення інвестицій у фінансах пов\'язують з використанням капіталу або довгостроковими капітальними вкладеннями з метою одержання прибутку. Отже, інвестиції мають фінансовий і виробничий аспекти.

Окремі автори вважають інвестиції вирішальним базисом майбутньої доходності підприємства. Втілення інвестиційних проектів потребує відмови від грошових коштів сьогодні на користь отримання прибутку в майбутньому. Як правило, на отримання прибутку слід розраховувати не раніше, ніж через рік після початкових витрат (інвестицій). В цей період вони є основною причиною виникнення фінансових проблем (наприклад, з ліквідністю), які підприємство намагається вирішити через додаткове фінансування.

Згідно із Законом України "Про інвестиційну діяльність" під інвестиціями розуміють "всі види майнових та інтелектуальних цінностей.

mo вкладаються в об\'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті чого створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект. Такими цінностями можуть бути:

кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери;

рухоме та нерухоме майно (будинки, споруди, устаткування та інші матеріальні цінності);

майнові права, що випливають з авторського права досвід та інші інтелектуальні цінності;

сукупність технічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, навичок та виробничого досвіду, необхідних для організації того чи іншого вид)\' виробництва, але незапатентованих ("ноу-хау");

права користування землею, водою, ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права;

інші цінності.

Інвестиції у відтворення основних фондів і на приріст матеріально- виробничих запасів здійснюються у формі капітальних вкладень..."

Існує та дещо звужене розуміння інвестицій, коли інвестиції розглядаються з позиції потоків платежів.

З такої точки зору під інвестиціями можна розуміти всі витрати (або їх грошовий еквівалент), пов\'язані з використанням капіталу (імобілізація, уречевлення вільного капіталу). Більш вузьке розуміння інвестицій включає сам об\'єкт і строки імобілізації капіталу, які в такому випадку виступають критерієм класифікації інвестицій.

Таким чином, інвестиції представляють собою цілеспрямоване використання капі талу, класифікація якого наведена на рис. 9.1.

Загальне визначення інвестицій можна деталізувати на реальні і фінансові інвестиції. Під реальними інвестиціями розуміють вкладення коштів у реальні активи - як матеріальні, так і нематеріальні. Фінансові інвестиції не мають матеріальних компонентів і поряд з матеріальними інвестиціями відіграють значну роль в житті підприємств або фінансових установ. До них відносяться вклади в дебіторську заборгованість або вкладентя коштів у різноманітні фінансові інструменти (активи), серед яких найбільшу частку становлять цінні папери, включаючи кошти в банках.

74 Я

-JaA -іЧУЧ-т- ;В*УКГг-і№ *: г\\ і

Види інвестицій

— за вадами цінностей

-f Матеріальні (реальні) -f Нематеріальні (реальні) ]

Фінансові

с

РеІІІПССГИЦІЇ

1

І Іетто-інвестиіш

за цілями застосування

-Г Короткострокові

с

Довгострокові

за терміном інвестування

Прямі

Непрямі

за характером участі суб\'єкта в інвестуванні

Державні

ZD

Приватні

J

Змішані

J

Вітчизняні

за походженням капіталу, що інвестується

з

і

Іноземні

Рис. 9.1. Класифікація інвестицій

Традиційно за своїм значенням дія народного господарства визначальними є реальні інвестиції (капіталовкладення), які можуть здійснюватись в декількох основних формах (рис. 9.2):

Рис. 9.2. Форми реальних інвестицій

До нового будівництва відноситься зведення підприємств, споруд на нових будівничих майданчиках згідно із затвердженими проектами.

Розширення діючих підприємств передбачає витрати на будівництво за новим проектом другої та наступних черг реалізації даного підприємства, а також на будівництво та розширення діючих основних цехів, допоміжного та обслуговуючого виробництва і комунікацій на території даного підприємства або прилеглих до неї майданчиків.

Під реконструкцією діючого підприємства розуміється здійснюване за єдиним проектом повне або часткове переобладнання виробництва без будівництва нових та розширення діючих цехів основного виробничого призначення.

Реконструкція може супроводжуватися будівництвом нових і розширенням діючих об\'єктів допоміжного та обслуговуючого призначення, заміною морально застарілого та фізично зношеного обладнання, механізацією та автоматизацією виробництва, усуненням диспропорцій в технологічних ланках і допоміжних службах. Крім того, до реконструкції діючого підприємства, відноситься будівництво нових цехів та об\'єктів тієї ж потужності або потужності, яка відповідає обсягу випуску кінцевої продукції підприємства, замість ліквідованих цехів та об\'єктів того ж призначення, подальша експлуатація яких визнана недоцільною.

Технічне переозброєння діючого підприємства включає виконання у відповідності до плану технічного розвитку підприємства комплексу заходів по підвищенню технічного рівня окремих ділянок виробництва, агрегатів, установок шляхом впровадження нової техніки та технології, механізації та автоматизації виробництва, модернізації і заміни застарілого і фізично зношеного обладнання новим, більш продуктивним, а також інші організаційні та технічні заходи, що покращують показники роботи підприємства.

Така форма інвестування, як придбання інших підприємств здійснюється тільки великими підприємствами, так як вимагає великих обсягів інвестування коштів. Ця форма інвестицій призводить до зростання сукупної вартості активів обох підприємств і дає їм певні переваги перед конкурентами за рахунок взаємного доповнення технологій та номенклатури продукції, що випускається, за рахунок появи можливостей зниження рівня затрат шляхом економії на великих оптових закупках сировини та матеріалів за рахунок спільного використання мережі збуту тощо.

Необхідно виділити новий напрям довгострокових вкладень підприємств - придбання нематеріальних активів: патенти, ліцензії, торгові марки, товарні знаки, інші права по використанню виробничої інформації, права на користування землею або природними ресурсами, програмними продуктами, права на інтелектуальну власність тощо.

Вибр конкретної форми реального інвестування залежить від багатьох факторів: завдань галузевої, товарної та регіональної диверсифікації діяльності підприємства; можливостей впровадження нових технологій; наявності власних інвестиційних ресурсів іУабо можливості використання позикових або залучених ресурсів.

За цілями застосування інвестицій їх поділяють на рсінвесгиції (заміна застарілих засобів) і негго-інвеегиції (придбання нових активів, розширення виробництва тощо).

За характером участі в інвестуванні виділяють прямі і непрямі інвестиції.

Під прямими інвестиціями розуміють особисту участь інвестора у виборі об\'єктів інвестування і вкладенні коштів.

Пряме інвестування здійснюється обізнаними інвесторами, що мають досить точну інформацію про об\'єкт інвестування і детально ознайомлені з механізмом інвестування. За визначенням НБУ прямі інвестиції банків - це внесення банками власних коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права (акції, пайові свідотцтва), емітовані такою особою.

Непрямі інвестиції пов\'язані з інвестуванням, що опосередковується інвестиційними або іншими фінансовими посередниками. Не всі інвестори мають достатню кваліфікацію для ефективного вибору об\'єктів інвестування і подальшого управління ними. І\'ому вони вкладають кошти в цінні папери, шо випускаються інвестиційними або іншими фінансовими посередниками. Такими цінними паперами можуть бути інвестиційні сертифікати інвестиційних фондів або компаній. Акумульовані таким чином кошти посередники розміщують на свій розсуд - обирають найефективніші об\'єкти інвестування, беруть участь в управлінні ними, а отримані прибутки розподіляють серед своїх клієнтів.

За терміном інвестування розрізняють короткострокові і довгострокові інвестиції. Перші - це вкладення капіталу на період не більше одного року (короткострокові депозитні внески, купівля короткострокових ощадних сертифікатів тощо). Під довгостроковими інвестиціями розуміють вкладення капіталу на період понад один рік. хоча інвестиційні компанії довгострокові інвестиції деталізують в такий спосіб: до 2 років; від 2 до 3 років; від 3 до 5 років; більше 5 років.

Інвестиції за формою власності інвесторів поділяють на: приватні, державні, іноземні і спільні. В економічній теорії га практиці застосовується термін "приватні" інвестиції до вкладення коштів, що здійснюють фізичні особи, а також підприємства недержавної форми власності, насамперед - колективні. Під державними інвестиціями розуміють вкладення, що здійснюють центральні або місцеві органи влади за рахунок бюджетів, позабюджетних фондів і позикових коштів, а також державні підприємства й установи за рахунок власних і позикових коштів.

Іноземні інвестиції пов\'язані з вкладеннями, що здійснюють іноземні громадяни, юридичні особи і держава.

Під Спільними інвестиціями розуміють вкладення, шо здійснюють резиденти та нерезиденти.

Інколи виділяють інвестиції за регіональною ознакою. Інвестиції всередині країни (внутрішні) означають вкладення коштів в об\'єкти інвестування, які розміщені в територіальних межах даної країни. Під інвестиціями за кордоном (зарубіжними) розуміють вкладення коштів в об\'єкти інвестування, які розмішені за межами території даної країни. До таких інвестицій відносять придбання різноманітних фінансових інструментів інших країн - акцій закордонних компаній, облігацій інших держав тощо.

Наведена класифікація інвестицій відображає найістотніші їх ознаки і при необхідності може бути розширена відповідно до підприємницьких або дослідницьких цілей.

Суб\'єктами інвестиційної діяльності є інвестори, замовники, виконавці робіт, користувачі об\'єктів інвестиційної діяльності, а також постачальники, будь-які суб\'єкти підприємницької і фінансової діяльності- банківські, страхові і посередницькі установи. Також суб\'єктами інвестиційної діяльності можуть бути фізичні та юридичні особи (в тому числі іноземні), а також держави та міжнародні організації. Крім того, суб\'єкти інвестиційної діяльності можуть поєднувати функції двох і більше суб\'єктів. Відносини між суб\'єктами інвестиційної діяльності здійснюються на підставі договорів.

Інвестор є основним суб\'єктом інвестиційної діяльності, який здійснює вкладення власних, позикових і/або залучених коштів у формі інвестицій. Інвесторами можуть бути: фізичні та юридичні особи; об\'єднання юридичних осіб, які створюються на підставі договору про спільну діяльність і які не мають статусу юридичної особи; державні органи; органи місцевого самоврядування; іноземні суб\'єкти підприємницької діяльності.

З урахуванням направленості основної господарської діяльності інвестори поділяються на індивідуальних та інституційних. Інвестор індивідуальний - це фізична або юридична особа, що здійснює вкладення коштів у формі інвестицій для розвитку виробничо-господарської діяльності.

Інвестор інституційний - це фінансовий посередник, який акумулкх кошти індивідуальних інвесторів і здійснює інвестиційну діяльність. Інституційні інвестори представлені інвестиційними компаніями, інвестиційними фондами, що, як правило, спеціалізуються на операціях з цінними паперами.

7KJ

За цілями інвестування, які ставлять перед собою інвестори, виділяють стратегічні і портфельні інвестиції. Перші при здійсненні інвестицій, мають на меті придбання контрольного пакету акцій або переважаючої частки статутного капіталу іншого підприємства для отримання можливості самостійного управління ним. Портфельний інвестор вкладає кошти в різноманітні об\'єкти інвестування з метою отримання доходу або приросту капіталу.

Всі інвестори мають рівні права на: здійснення інвестиційної діяльності в будь-якій формі; володіння, користування і розпорядження об\'єктами інвестування; самостійне визначення обсягів і напрямів інвестицій; залучення на договірній, переважно на конкурсній, основі інших суб\'єктів інвестиційної діяльності; здійснення контролю за цільовим використанням коштів, що інвестуються; об\'єднання власних та залучених коштів із коштами інших інвесторів для здійснення спільного інвестування.

Інший суб\'єкт інвестиційної діяльності - замовник. Замовниками можуть бути інвестори (уповноважені посередники), які здійснюють реалізацію інвестиційних проектів, не втручаючись при цьому в підприємницьку та іншу діяльність інших суб\'єктів інвестиційної діяльності, якщо інше не передбачено договором між ними.

Підрядниками є фізичні та юридичні особи, які виконують роботи по договору підряду або державному контракту, що укладається із замовниками.

Власниками об\'єктів інвестиційної діяльності можуть бути інвестори, а також інші фізичні та юридичні особи (в тому числі іноземні), державні органи і органи місцевої влади, міжнародні об\'єднання та організації, для яких створюються об\'єкти інвестиційної діяльності.

Практична реалізація фінансових вкладень суб\'єктами інвестиційної діяльності відбувається за наступними напрямами:

капітальне будівництво, де відбувається вкладення інвестицій в основні засоби виробничого та невиробничого призначення. Воно об\'єднує діяльність замовників, підрядників, проектувальників, постачальників обладнання тощо;

інновації, в яких втілюється науково-технічна продукція та інтелектуальний потенціал;

фондовий ринок: акції, облігації, похідні інструменти.

Джерелами фінансування інвестиційної діяльності суб\'єктів

господарювання виступають фінансові ресурси (див. рис. 9.3):

I

Власні

Залучені

Безоплатне фі панування

]

Прибуток

(йлпашйа

j АморіияиГи "j , ИДДХУТОШЯ j

З

Гроша таоиидкиня фенчвкта KjpEW иж осіб j

Страхане — вджвдвня аарій, сшийиїх лік говд J

Кошт ад і чх>. сіжу акюй

Баїюиські і бкижан ! крьтиги

D повозі !

П.

С Іниі кпшм

Г ранові каит иэпршшакипеч обУліинь ііщжо»сшу

Нкяжті iHBLxmuotbn І

асинунініп

Гктбкгмспл фон:їй

j Ііюхмні іівсспшії

ГЬйои та іміі псски

чіюїв трудових WOTCKIHWR, іромщян,

¦ч юркютвтхогіб

Рис. 9.3. Джерела фінансування інвестицій

Як видно з внщенаведеної схеми, в залежності від того, які джерела фінансових ресурсів залучає суб\'єкт господарювання для фінансування своєї інвестиційної діяльності, виділяють три основні форми фінансування інвестицій: самофінансування; кредитне фінансування; змішане фінансування.

Самофінансування піл час здійснення інвестиційної діяльності - це фінансування повністю за рахунок власних фінансових ресурсів. Ця форма фінансування, як правило, використовується при реалізації короткострокових інвестиційних проектів з невисокою нормою рентабельності.

Кредитне фінансування використовується в процесі реалізації короткострокових інвестиційних проектів з високою нормою рентабельноегі інвестицій, тому що його необхідно повернути на визначених умовах. З іншого боку, кредитор не претендує на участь в доходах від реалі зації інвестицій.

Зміианс фінансування є комбінацією декількох джерел фінансування. Це найбільш розповсюджена форма фінансування інвестиційної

діяльності, вона може застосовуватись при реалізації будь-яких інвестиційних проектів.

При виборі джерел фінансування інвестиційної діяльності питання повинно вирішуватися підприємством з врахуванням багатьох факторів: вартості залученого капіталу, ефективності віддачі від нього; співвідношення власного та позикового капіталів, що визначає рівень фінансової незалежності; ризику, шо виникає при використанні того або іншого джерела фінансування, а також економічних інтересів інвесторів.

Таким чином, банки приймають участь в інвестиційній діяльності суспільства як власне інвестор або кредитор. В будь-якому випадку управління інвестиціями здійснюється на загальних методологічних засадах, що викладені нижче.

<< | >>
Источник: Петрук О.М.. Банківська справа. Навч. посібник. /за ред. Ф. Ф. Бутинця. К.: Кондор,2007. - 461 с.. 2007

Еще по теме 1. Сутність і класифікація інвестицій:

  1. 1. Сутність і класифікація інвестицій
  2. 12.1. Сутність та класифікація операцій банків з цінними паперами
  3. Тема 3.2. Макроекономічна нестабільність і економічне зростання. Інфляція, безробіття
  4. Фінансова нестабільність суб’єктів підприємництва як головна загроза їх фінансовій безпеці
  5. Глава 14. Фінансовий ринок та фінансові інститути
  6. 1. Сутність фінансів підприємств, їх функції та основи організації.
  7. 1.Економічна сутність державних доходів та їх класифікація
  8. 1. Сутність та класифікація державних витрат
  9. Доходність фінансових активів: види та оцінка
  10. Економічна сутність і класифікація капіталу підприємства
  11. Економічна сутність і класифікація інвестицій
  12. Сутність і класифікація фінансових ризиків підприємства
  13. Тема 10. Управління реальними інвестиціями підприємства
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -