банківська система
Із зазначеного вище випливає, що сутність банківської системи є не механічним повторенням суті банків, які її утворюють, а вже якісно новим, вищим рівнем економічних відносин, що характеризуються взаємодією банківських установ, визначаючи їхню роль в економіці не як кожної зокрема, а як цілісної системи.
Ефективна діяльність банківської системи передбачає необхідність її ієрархічної побудови за дворівневим принципом:
рівень (вищий) - центральний банк;
рівень (нижчий) - комерційні банки.
Необхідність дворівневої побудови кредитної системи пов\'язана з потребою оптимально організувати відносини між різними її ланками та забезпечити належну координацію і регулювання їхньої діяльності.
Центральний банк - це головний орган грошово-кредитного регулювання економіки, основне завдання якого полягає у кредитно- розрахунковому обслуговуванні держави та інших банківських установ.
Комерційні банки - це багатофункціональні установи універсального типу, що здійснюють різні види кредитних, розрахункових та інших фінансових операцій, пов\'язаних з обслуговуванням клієнтів у всіх секторах економіки.
Загалом банківська система є складовою частиною значно ширшої системи - економічної.
Тому діяльність банків не можна розглядати у відриві від виробництва й обігу матеріальних та нематеріальних благ, а ефективний розвиток банківської системи має поєднуватись з усіма іншими сферами життєдіяльності суспільства й економіки.На практиці це означає, що як банківська система загалом, так і кожний її елемент зокрема мають відповідати вимогам кожного конкретного етапу суспільного розвитку.
Інакше кажучи, характер, цілі, тенденції, напрямки діяльності банків, перелік і умови надання ними тих чи інших послуг мають бути адекватними реальним потребам національної економіки та суспільства.Так, якщо рівень розвитку банківської системи перестає відповідати нагальним потребам суб\'єктів ринку, яких вона обслуговує, то необхідно внести кардинальні зміни до структури системи та умов і методів її функціонування (подібна ситуація простежується на початкових етапах реформування адміністративно-командної економіки при переході до ринку). Однак якщо темпи ринкових перетворень у банківській системі починають суттєво випереджати реформування інших сфер економіки (на наступних стадіях перехідного періоду), то це накладає негативний відбиток на самі банки, результати діяльності яких можуть істотно нівелюватися відставанням рівня ефективності функціонування їхніх клієнтів - суб\'єктів господарювання, що потребує позитивних якісних зрушень у ході реформування всієї економіки з приведенням її, як і банківської системи, до вищого рівня розвитку.
Таким чином, на стан банківської системи безпосередній вплив мають два основні фактори: 1) суспільно-економічний устрій країни; 2) рівень її економічного розвитку, що зумовлюється органічною взаємопов\'язаністю діяльності банків з усіма секторами економіки.
Перший фактор зумовлює вплив загальної економічної політики держави на розвиток усієї банківської справи в країні. Йдеться про політично визначену систему цінностей і пріоритетів, які відображаються на діяльності банків. Так, орієнтація на розвиток приватної власності, ринкових відносин, конкурентного середовища та сприятлива для бізнесу податкова система мають позитивний вплив на стан банківських установ, забезпечення їхньої стабільності і зростання капіталу. Відсутність же в економічній політиці чітко визначених орієнтирів та недостатній розвиток ринкових механізмів зумовлюють зворотні тенденції й негативно позначаються на розвитку банківської системи в країні.
Другий фактор пов\'язаний з впливом поточної економічної ситуації та насамперед зміни фаз економічного циклу на функціонування банківських установ.
Зрозуміло, що у фазі економічного зростання, коли збільшуються обсяги виробництва товарів і послуг та посилюється кон\'юнктура на всіх видах ринку (матеріальних благ, грошових і трудових ресурсів), відповідно простежується загальне зростання попиту на банківські послуги та збільшуються прибутки банківської системи, що сприяє стабільній діяльності й активному розвиткові банків. Під час же економічного спаду та наростання кризових явищ ситуація змінюється на протилежну: скорочуються обсяги залучених банками ресурсів, зменшується потреба у кредитно-розрахунковому обслуговуванні суб\'єктів господарювання, знижується прибутковість банківської діяльності та зростають ризики, що загалом має найбільш негативний вплив на ситуацію у банківському секторі економіки.Водночас, вказуючи взаємозалежність банківської системи та національної економіки слід звернути увагу й на певну відособленість сфери діяльності банків. Її безпосереднє вираження здійснюється у вигляді певного компромісу між «прозорістю» загальних аспектів функціонування банківських установ (що пов\'язано насамперед з доступністю для широкого загалу результатів їхньої діяльності) та «закритістю» банківської системи, якщо йдеться про особливості взаємовідносин банків з окремими клієнтами (що виражає специфіку обслуговування з дотриманням банківської таємниці).
Коли йдеться про відносну відособленість банківської системи, важливо звернути увагу також на фактори її саморозвитку та самоорганізації, які передбачають спроможність системи постійно вдосконалюватись на основі гнучкого механізму реагування на несприятливі обставини й уникнення кризових явищ. Функціонування цього механізму забезпечується відповідним внутрішнім управлінням банками та внутрішньосистемним управлінням, завдяки якому відповідне реагування доведене власне до «автоматизму», що в принципі може певною мірою пом\'якшити негативний вплив зовнішніх факторів на діяльність банківських установ, зберігаючи внутрішню стабільність усередині системи.
Водночас зазначені обставини не означають наявність будь-якої (нехай навіть слабкої) форми ізольованості банківської системи від економічної системи, що її оточує, вони лише вказують на органічний зв\'язок між ними, але при збереженні банківською системою своїх специфічних рис і властивостей, які випливають з функціонального призначення самої банківської діяльності в економіці.Враховуючи тісний взаємозв\'язок банків з економікою країни, необхідно звернути увагу на ще одну рису, яка характеризує банківську систему щодо її загального стану. Як і вся економіка, банківська система постійно розвивається, навіть якщо цей процес переривається тимчасовими спадами і регресом, що може бути пов\'язано з відповідними змінами в економічній системі. Загалом же статичний стан не є характерним для діяльності банків в умовах ринкових відносин. Навпаки, динамізм як іманентна ознака банківської системи виступає одним з важливих факторів її ефективного функціонування. Йдеться про перманентні кількісні та якісні зміни у діяльності банківських установ, що зумовлено необхідністю відповідних зрушень у процесі кредитно- фінансового обслуговування згідно з потребами суб\'єктів ринку.
Вказані кількісні зміни можуть бути пов\'язані, з одного боку, зі збільшенням або зменшенням кількості самих банків в економіці, а з іншого - зі зрушеннями у загальному обсязі банківських операцій (кредитно-розрахункових, касових, валютних, інвестиційних та ін.) з обслуговування різних груп клієнтів відповідно до варіації їхніх потреб. Що ж до якісних змін, то вони відображають процес розвитку і постійного вдосконалення банківських технологій надання відповідних послуг щодо пропозиції суб\'єктам економічних відносин оптимальних умов і методів обслуговування з огляду на конкурентні аспекти взаємовідносин між банківськими установами на ринку, що полягають у відповідній боротьбі за клієнтів.
Отже, динамізм банківської системи у такому ракурсі слугує підтвердженням іншої її специфічної ознаки, розглянутої вище, - тісного взаємозв\'язку і взаємозалежності з усією економікою країни.
З огляду на розглянуте вище, банківську систему як цілісне структурне утворення можна одночасно розглядати і як підсистему щодо економічної системи загалом, яка охоплює процеси виробництва, розподілу, обміну й споживання матеріальних і нематеріальних благ. При цьому сама економічна система має багатоступеневу структуру, окремі ланки якої також є складними динамічними системами, що володіють певною самостійністю та можливостями саморегулювання. Одна з найважливіших таких ланок - банківська система.