Банківське регулювання і банківський нагляд. Державне регулювання ринків небанківських послуг.

Головна мета банківського регулювання і нагляду - безпека та фінансова стабільність банківської системи, захист інтересів вкладників і кредиторів.

Національний банк здійснює функції банківського регулювання і нагляду на індивідуальній та консолідованій основі за діяльністю банків та банківських груп у межах та порядку, передбачених законодавством України.

Національний банк здійснює постійний нагляд за дотриманням банками, їх підрозділами, афілійованими та спорідненими особами банків на території України та за кордоном, банківськими групами, представництвами та філіями іноземних банків в Україні, а також іншими юридичними та фізичними особами банківського законодавства, нор мативно-правових актів

Національного банку і економічних нормативів.

Закон України «Про Національний банк України» надає такі визначення: банківське регулювання - одна із функцій Національного банку України, яка полягає у створенні системи норм, що регулюють діяльність банків, визначають загальні принципи банківської діяльності, порядок здійснення банківського нагляду, відповідальність за порушення банківського законодавства;

банківський нагляд - система контролю та активних впорядкованих дій Національного банку України, спрямованих на забезпечення дотр имання банками та іншими особами, стосовно яких Національний банк України здійснює наглядову діяльність законодавства України і встановлених нормативів, з метою забезпечення стабільності банківської системи та захисту інтересів вкладників та кредиторів банку.

Діяльність НБУ як регулятора у сфері надання фінансових послуг, базується на загальних принципах участі держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в господарській діяльності, що визначені Господарським Кодексом України.

Законодавство чітко визначає форми реалізації державою економічної політики та засоби державного регулювання господарської діяльності, не допускаючи втручання держави в економічні процеси поза законодавчим полем.

Національний банк України здійснює р егулювання діяльності банків через економічні нормативи та нормативно-правове забезпечення здійснюваних банками опер ацій.

Закон України «Про банки і банківську діяльність» визначає, що м етою банківського регулювання та нагляду є стабільність банківської системи та захист інтересів вкладників і кредиторів банку щодо безпеки зберігання коштів клієнтів на банківських рахунках.

Адекватне регулювання та нагляд за фінансовими установами сприяє забезпеченню стабільної діяльності банків та своєчасному виконанню ними зобов'язань перед вкладниками, а також запобіганню неправильному розподілу ресурсів і втраті капіталу через ризики, що притаманні банківській діяльності.

Національний банк здійснює державне регулювання діяльності банків у формах, визначених Законом України "Про банки і банківську діяльність", як безпосередньо, так і через створений ним орган банківського нагляду.^[9]

Обмеження регуляторних повноважень НБУ зазначені в статті 63 Закону України «Про Національний банк України»: Національний банк не має права вимагати від банків виконання операцій та інших дій, не передбачених законами України та нормативними актами Національного банку.

Рішення щодо поточних питань регулювання діяльності банків приймає Правління Національного банку України та Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків.

Після того, як Національний банк перебрав на себе функції регулювання всього фінансового ринку (в тому числі небанківських фінансових установ), у 2020 році в НБУ створено Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності небанківських фінансових послуг. Це спеціальний колегіальний орган, якому Правління Національного банку делегувало окремі повноваження зі здійснення нагляду та р егулювання діяльності небанківських фінансових установ.^[10]

Донині в Національному банку працював Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем. З огляду на суттєві відмінності між банківськими та небанківськими складовими фінансового ринку регулятор розділив наглядові функції.

Глава 12 Розділу IV Закону Украйни «Про банки і банківську діяльність» визначає повноваження НБУ щодо регулювання банківської діяльності.

Зокрема, Закон чітко роз’яснює форми банківського регулювання:

І. Адміністративне регулювання:

1) реєстрація банків і ліцензування їх діяльності;

2) встановлення вимог та обмежень щодо діяльності банку (банків);

3) застосування санкцій адміністративного чи фінансового характеру;

4) нагляд за діяльністю банків;

5) надання рекомендацій щодо діяльності банків.

II. Індикативне регулювання:

1) встановлення обов'язкових економічних нормативів;

2) визначення норм обов'язкових резервів для банків;

3) встановлення вимог до визначення (розрахунку) банками розміру ризиків, притаманних їхній діяльності;

4) визначення процентної політики;

5) рефінансування банків;

6) кореспондентських відносин;

7) управління золотовалютними резервами, включаючи валютні інтервенції;

8) операцій з цінними паперами на відкритому ринку;

9) імпорту та експорту капіталу.

Законодавство визначає інструменти регуляторної діяльності НБУ, основними з яких є:

А) Економічні нормативи

Б) Вимоги щодо резервів для забезпечення ризиків

Національний банк в процесі здійснення банківського регулювання та нагляду та в результаті відповідних висновків має право вживати певних заходів та вимагати від банків запр овадити певні заходи, зокрема:

1) Національний банк України у визначеному ним порядку має право визначати величину ризиків у діяльності банку.

2) Національний банк України за результатами оцінки банку, пр оведеної ним під час банківського нагляду в порядку та спосіб, визначені Національним банком України, з ур ахуванням оцінки фінансового стану та бізнес-моделі банку, ризиків, притаманних його діяльності, якості корпоративного управління, системи внутрішнього контролю, у тому числі системи управління ризиками, має право:

• встановлювати для банку підвищені значення економічних нор мативів;

• вимагати від банку, його кер івників, власників істотної участі вжиття заходів, спр ямованих на поліпшення фінансового стану банку, підтр имання на достатньому р івні капіталу та ліквідності для покр иття всіх суттєвих р изиків його діяльності, підвищення якості кор поративного управління, системи внутрішнього контролю, у тому числі системи управління ризиками;

• вимагати пер егляду політики винагород в банку.

У разі погіршення фінансового стану банку, що становить загрозу для його вкладників та інших кредиторів, Національний банк України має право встановити обмеження щодо діяльності такого банку.

Форми банківського нагляду.

Національний банк України здійснює банківський нагляд у формі інспекційних перевірок та безвиїзного нагляду.

Детальне регламентація регуляторної діяльності та її інструментів міститься в «Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні», затвер дженій Постановою Правління НБУ від 28.08.2001 № 36 8.

Інструкція встановлює порядок визначення регулятивного капіталу банку та економічні нормативи, що є обов'язковими до виконання всіма банками:

нормативи капіталу:

мінімального р озміру р егулятивного капіталу (Н1),

достатності (адекватності) регулятивного капіталу (Н2),

достатності основного капіталу (Н3);

нормативи ліквідності:

коефіцієнт покриття ліквідністю (LCR) за всіма валютами (LCR вв) та в іноземній валюті (LCRiB);

коефіцієнт чистого стабільного фінансування (NSFR);

нормативи кр едитного р изику;

нормативи інвестування.

Відповідальність фінансових установ за порушення регуляторних вимог НБУ та заходи впливу встановлюються нормативно -правовими актами, зокрема:

1. Законом України «Про банки і банківську діяльність:

У разі порушення банками або іншими особами, які можуть бути об’єктом перевірки Національного банку України відповідно до цього Закону, банківського, валютного законодавства, законодавства, що регулює діяльність на платіжному ринку, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одер жаних злочинним шляхом, або фінансуванню тер оризму та фінансуванню р озповсюдження збр ої масового знищення, законодавства з питань захисту критичної інфраструктури, кіберзахисту та інформаційної безпеки, законодавства про віртуальні активи, нор мативно-правових актів Національного банку України, вимог Національного банку України, здійснення ризикової діяльності, що становить загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, застосування до банків чи власників істотної участі у банках санкцій іноземними державами (крім держав, що здійснили або здійснюють збройну агресію проти України у значенні, наведеному в Законі України "Про оборону України") або міждержавними об’єднаннями, або міжнародними організаціями та/або застосування санкцій відповідно до Закону України "Про санкції", що становлять загр озу інтер есам вкладників чи інших кр едиторів банку та/або стабільності банківської системи у зв’язку з позбавленням/обмеженням права особи, до якої застосовано санкції, р озпоряджатися активами, порушення встановлених законодавством вимог щодо взаємодії із споживачами при вр егулюванні пр остроченої заборгованості (вимог щодо етичної поведінки) Національний банк України має право застосувати заходи впливу адекватно вчиненому порушенню або рівню такої загрози, до яких належать:

1) письмове застереження;

2) скликання загальних зборів учасників, ради банку, правління банку;

3) укладення письмової угоди з банком, за якою банк чи визначена угодою особа зобов’язується сплатити визначене грошове зобов’язання та/або вжити заходів для усунення та/або недопущення в подальшій діяльності порушень, поліпшення фінансового стану банку, підвищення ефективності функціонування системи управління ризиками тощо.

4) зупинення виплати дивідендів чи розподілу капіталу в будь-якій іншій формі;

5) обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів здійснюваних банком операцій, у тому числі операцій із пов’язаними з банком особами;

6) заборона надання бланкових кредитів;

7) накладення штрафів на банк, власників істотної участі у банку;

9) вимога до власника істотної участі у банку про відчуження акцій (паїв) банку;

10) відстор онення посадової особи банку від посади;

11) віднесення банку до категорії проблемних або неплатоспроможних;

12) відкликання банківської ліцензії та ліквідація банку.

Рішення Національного банку України про застосування заходу впливу у вигляді накладення штрафу за порушення законодавства є виконавчим документом та набирає законної сили з дня його прийняття. У разі невиконання такого р ішення у визначений Національним банком України строк воно передається Національним банком України до органів державної виконавчої служби для примусового виконання.

2. Нормативними документами Національного банку:

2.1. Положення про пред'явлення вимог та застосування заходів впливу Національним банком України до об'єктів оверсайту платіжної інфраструктури, затверджено Постановою Правління Національного банку України від 09.05.2023 № 61, яке деталізує застосування Національним банком заходів впливу за порушення об'єктами оверсайту вимог законодавства України:

1) письмове застереження;

2) накладення штрафу;

3) тимчасова, до усунення порушення, заборона надання однієї або більше платіжних послуг;

4) тимчасове, до усунення порушення, відсторонення посадової особи від посади;

5) тимчасове, до усунення порушення, зупинення дії ліцензії на надання фінансових платіжних послуг (далі - ліцензія);

6) відкликання ліцензії та виключення з Реєстру платіжної інфр астр уктури;

7) виключення з Реєстру.

2.2. Положення пр о засто сування Національним банком України заходів впливу, затверджене Постановою Правління НБУ від 17.08.2012 № 346:

1) Визначає суб’єктний склад порушень, до яких НБУ застосовує заходи впливу (банки, їх відокремлені підрозділи, філії іноземних банків, банківські групи, відповідальні особи банківських груп, інші учасники банківських груп чи інші особи, які є об’єктом перевірки Національного банку) та визначає види порушень, наслідком яких є застосовування Національним банком заходів впливу.

- банківського законодавства;

- валютного законодавства;

- законодавства у сфер і запобігання та пр отидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, а саме: Закону про запобігання легалізації, нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють діяльність банків у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (законодавство з питань фінансового монітор ингу);

- законодавства з питань захисту кр итичної інфр астр уктури, кіберзахисту та інформаційної безпеки;

- законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг, у тому числі вимог щодо взаємодії зі споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимог щодо етичної поведінки);

- вимог Національного банку, установлених відповідно до статей 66 і 67 Закону про банки;

- нормативно-правових актів Національного банку;

- порушення банками, власниками істотної участі в банку законодавства, що регулює порядок здійснення платіжних операцій, крім законодавства, передбаченого частиною другою статті 82 Закону про платіжні послуги (далі - законодавство, що регулює діяльність на платіжному ринку), та в разі недостатності заходів із упр авління р изиками, що вживаються для захисту інтересів споживачів платіжних послуг;

- здійснення банками, їх відокремленими підрозділами, філіями іноземних банків, банківськими групами, відповідальними особами банківських гр уп, іншими учасниками банківських гр уп чи іншими особами, які є об’єктом перевірки Національного банку згідно із Законом про банки, р изикової діяльності, що становить загр озу інтер есам вкладників чи інших кредиторів банку;

- застосування до банків чи власників істотної участі в банках санкцій іноземними державами (крім держав, що здійснили або здійснюють збройну агресію проти України у значенні, наведеному в Законі України “Про оборону України”) або міждержавними об’єднаннями, або міжнародними організаціями та/або застосування санкцій відповідно до Закону України ‘Про санкції”, що становлять загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку та/або стабільності банківської системи у зв’язку з позбавленням/обмеженням пр ава особи, до якої застосовано санкції, розпоряджатися активами.

2) Класифіковано обмеження, які застосовує НБУ щодо операцій банку (здійснювані банком операції - є діями або подіями під час надання банківських та інших фінансових послуг, здійснення іншої діяльності, унаслідок яких відбуваються зміни у фінансовому стані банку, що відображаються за балансовими або позабалансовими рахунками банку):

- зупинення операцій - тимчасова, на визначений строк, заборона банку здійснювати окремі види операцій;

- обмеження операцій - тимчасова, на визначений строк, заборона банку здійснювати окремі види операцій з урахуванням установлених обмежень за видом/обсягом/сумою/колом клієнтів/регіоном;

- припинення операцій - безстрокова заборона здійснення банком окремих видів операцій.

3) Визначає підстави та порядок застосування заходів впливу:

3.1.) Національний банк застосовує заходи впливу на підставі результатів (матеріалів):

- інспекційних перевірок діяльності банків;

- перевірок банків з питань фінансового моніторингу (виїзна перевірка з питань фінансового моніторингу, безвиїзний нагляд з питань фінансового моніторингу);

- безвиїзного банківського нагляду за діяльністю банків;

- аналізу дотримання банками вимог банківського законодавства з використанням статистичної звітності, щомісячних і щоденних балансів тощо;

- аудиторських перевірок банків аудиторськими фірмами, які мають право відповідно до законодавства України на проведення зовнішнього аудиту банків;

- пер евір ок дотримання банками валютного законодавства;

контролю за усуненням банками виявлених у їх діяльності порушень, виконанням рішень Національного банку про застосування заходів впливу, виконанням пред'явлених (висунених) вимог, припиненням здійснення р изикової діяльності, відповідністю ділової р епутації кер івників банків, власників істотної участі в банках, ключових учасників у структурі власності банку вимогам законодавства України;

- нагляду за дотриманням банками та іншими особами, які охоплюються наглядовою діяльністю Національного банку, вимог банківського законодавства та нормативно-правових актів Національного банку з питань реєстрації та ліцензування банків, набуття (збільшення) істотної участі в банку та розкриття інформації про структуру власності;

- нагляду за дотриманням банками вимог нормативно-правових актів Національного банку, якими запроваджені обмеження щодо проведення операцій, що мають на меті/порушують, сприяють або можуть сприяти уникненню/порушенню обмежень, установлених персональними спеціальними економічними та іншими обмежувальними заходами (санкціями) (далі - санкційне законодавство);

- нагляду за дотр иманням банками законодавства пр о захист прав споживачів фінансових послуг, у тому числі вимог щодо взаємодії зі споживачами пр и вр егулюванні пр остр оченої заборгованості (вимог щодо етичної поведінки);

- перевірок дотримання банками законодавства України з питань захисту критичної інфраструктури, кіберзахисту та інформаційної безпеки;

- перевірок дотримання банками законодавства України з питань захисту критичної інфраструктури, кіберзахисту та інформаційної безпеки;

- перевірок з питань дотримання законодавства, що регулює діяльність на платіжному ринку;

- безвиїзного нагляду з питань дотримання законодавства, що регулює діяльність на платіжному ринку.

Нормативно-правові акти наголошують, що заходи впливу, що застосовуються Національним банком до банків, мають бути адекватними конкретним порушенням, які ними були допущені.

Вибір адекватних заходів впливу, які застосовуються до банків відповідно до Закону про банки, Закону про платіжні послуги та цього Положення, має здійснюватися з урахуванням:

- характеру допущених банком порушень;

- причин, які зумовили виникнення виявлених порушень;

- загального фінансового стану банку;

- розміру можливих негативних наслідків для кредиторів і вкладників;

- розміру можливих негативних наслідків для клієнтів (щодо порушення законодавства, що регулює діяльність на платіжному ринку);

- можливих репутаційних ризиків для банку.

Тобто правове регулювання вимагає від регулятора дотримуватися «балансу» між необхідністю вжиття заходів впливу за порушення та наслідками таких заходів, а також вр аховувати р изики в своїй р егуляторній діяльності для банку та його клієнтів (це як висновок можна).

Рішення про застосування заходу впливу приймає Правління Національного банку або Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності банків, оверсайту платіжної інфраструктури.

Факт здійснення банком ризикової діяльності установлює Правління Національного банку або Комітет з питань нагляду.

Національний банк має право зробити висновок про здійснення банком ризикової діяльності на підставі результатів аналізу звітності банку, за р езультатами банківського нагляду.

Національний банк здійснює контроль за усуненням банком порушень у його діяльності, виконанням рішень Національного банку про застосування заходів впливу, виконанням пред'явлених (висунених) вимог, припиненням здійснення ризикової діяльності.

Державне регулювання ринків небанківських фінансових послуг

В Україні 1 липня 2020 р. набув чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг» (так званий закон про "спліт"», який розширює повноваження НБУ, переводить ринок фінансових установ під контроль Національного банку. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг), яка раніше здійснювали регулювання діяльності небанківських фінансових установ, ліквідується (припиняється) відповідно до Указу Президента України № 259200 від 30.06.2020.

"Учасники ринків небанківських фінансових послуг після переходу під регулювання і нагляд Національного банку з 1 липня продовжать керуватися законодавством, впровадженим за час діяльності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг)", — ідеться в повідомленніНБУ.

Мета державного регулювання ринків небанківських фінансових послуг

Головна мета державного регулювання ринків небанківських фінансових послуг, здійснюваного Національним банком, - безпека та фінансова стабільність фінансової системи, захист інтер есів вкладників і кредиторів та інших споживачів небанківських фінансових послуг та запобігання кризовим явищам.

Національний банк здійснює функції державного регулювання та нагляду за діяльністю на р инках небанківських фінансових послуг (кр ім діяльності на р инках цінних папер ів та похідних (дер ивативів), пр офесійної діяльності на фондовому р инку та діяльності у системі накопичувального пенсійного забезпечення) на індивідуальній та консолідованій основі у межах та порядку, встановлених цим Законом, Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та іншими законами з питань регулювання ринків фінансових послуг.

Державне регулювання ринків небанківських фінансових послуг здійснюється Національним банком України виходячи з пр инципу відокр емлення нормативно -правового р егулювання діяльності учасників цих ринків від нагляду за їх діяльністю.